Студентка ветеринарного факультету ділиться своїми враження про навчання за програмою ERASMUS+ та про те, як поборола свій страх та вперше взяла в руки скальпель.

   Майже кожен студент хоч раз чув про таку програму, як Erasmus+ і задавався питанням що це взагалі таке. Так ось, сьогодні я б хотіла розповісти детальніше про цю програму спираючись на власний досвід.

    Почну з того, що Erasmus + це програма Європейського Союзу по обміну студентів та викладачів між різними європейськими університетами. Оскільки НУБіП України посідає належне місце в світовій науковій спільноті та співпрацює з різними навчальними закладами Європи, мені випала можливість стати учасником Erasmus+ та провести цей семестр в одному з найкращих учбових закладів конкретно для моєї спеціальності ( ветеринарна медицина).

     Для мене надзвичайно важливо було потрапити в університет, який зміг би ще більше розширити мій кругозір та запропонувати мені досвід передових країн, допомогти розвити ті навички, які не було можливості удосконалювати у зв’язку з ситуацією в країні. Зважаючи на такі мої критерії, з усіх запропонованих варіантів я обрала іспанський Університет Лейди (UDL), і не прогадала.

    Саме тут я поборола свій страх та вперше взяла в руки скальпель , навчившись робити некропсію, тут я познайомилась з новинками у сфері генної інженерії та біотехнологій. Я ніколи і не уявляла, що мене взагалі будуть цікавити ці сфери діяльності, але UDL змінив мої погляди. Це місце навчає тебе переступати через себе та пробувати нове, навіть якщо страшно і ти не впевнений, що щось взагалі вийде. Не можу не відмітити те, що тут всі досить лояльно ставляться до того, що ти чогось не розумієш, або тобі необхідно більше часу на пристосування, що для мене має важливе значення. Професори завжди раді відповісти на ваші питання та підтримують інтерес та бажання побачити/ зробити/ дізнатись більше. Тому з точки зору навчання,Іспанія, як на мене, надає максимально комфортні умови.

    Erasmus+ - це не лише про навчання, це про культурний обмін, про нові можливості,подорожі та про вихід із зони комфорту. Я можу сказали, що в день, коли я вирішила стати учасником цієї програми, я кинула виклик сама собі, про що ні разу не пошкодувала. Звичнайно, потрібно розуміти, що не кожен зможе адаптуватись до нової країни з іншою мовою, менталітетом та устроєм життя, адже в день, коли ти приїжджаєш один в зовсім незнайоме місце, все змінюється на 180 градусів. До цього потрібно бути морально готовим, адже ви і лише ви тепер вирішуєте всі питання і повністю сепаруєтесь від звичного оточення, але це безцінний досвід дорослішання, який я б ні на що не проміняла.

     Це можливість розвиватись, знайомитись з людьми з різних куточків світу, ділитись своїм і переймати їх досвід, створювати інтернаціональні професійні зв’язки та кожен день дізнаватись щось нове. А для українців зараз це ще і чудова нагода заявити про себе, показати на що ми здатні та повідати людям правду. Я маю шанс представляю свою країну і університет, чому безмежно рада,адже ще не було жодної людини, яка б мене не підтримала і не пообіцяла після перемоги навідатись до нас у гості .

    Підсумовуючи, я хочу сказати, що Еразмус це безцінний досвід, емоції та згадка на все життя, тому я сміливо рекомендую вам брати участь у цій програмі, щоб випробувати себе та свої сили. Ви абсолютно точно не пошкодуєте !

Студентка 3 курсу ветеринарного факультету

Харченко Яна Анатоліївна.