РАЗОМ МИ СИЛА!!!

Свято було засновано ще у 1985 році за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН. У сучасній Україні волонтерський рух розпочався в 90-х роках, а офіційно його визнали постановою Кабінету Міністрів 10 грудня 2003 року. 

Вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Після Першої світової війни, у 1920 році у Франції, під Страсбургом, був реалізований перший волонтерський проєкт за участю німецької та французької молоді, в рамках якого волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в місцях найбільш запеклих боїв між німецькими та французькими військами. Пізніше цю естафету підхопила Індія і рух поширився світом. У 1987 році у світі налічувалося 80 мільйонів волонтерів, на початок ХХІ століття — понад 100 мільйонів.

Найбільш потужний сплеск українського волонтерства відбувся у 2014 році, коли путінська росія розв’язала проти нас так звану гібридну війну. Люди жертвували усім: часом, грішми, часто здоров’ям і життям.

Попри холод, темряву та тривоги, ми РАЗОМ і долучаємося до роботи заради майбутнього нашої країни. Навіть у часи війни наших людей не зламати, адже ми покоління справжніх українців, які готові відчайдушно битися за Батьківщину на всіх фронтах.

Викладачі, працівники та студенти коледжу є активними учасниками волонтерського руху: приймають біженців, допомагають у пригоні із-за кордону машин для Збройних сил України; передають на передову шкарпетки, смаколики, печиво, каву, чай, яблука; плетуть маскувальні сітки, виготовляють окопні свічки, обереги; для зміцнення імунітету захисників готують пасту Амосова; суміш з меду, імбиру та лимону; залучалися до приготування обідів військовим.

За ініціативи ректорату НУБіП України коледж долучався до фінансової допомоги Збройним силам України. У цей непростий час важливо підтримувати тих, хто зі зброєю в руках боронить Україну від російських загарбників. На допомогу українській армії було перераховано майже 200 тис гривень.

Коледж пишається своїм колективом. Адже волонтерство сьогодні – це яскравий приклад гідної та усвідомленої людини, яка допомагає ближньому, наповнює серце теплом, а душу – спокоєм.

Дякуємо кожному! Віримо в те, що завдяки волонтерству Україна швидше здобуде перемогу і хочемо, щоб допомога, якої потребують наші захисники, була максимально доступною та вчасною, бо це справжній показник бажання людей допомогти ЗСУ та перемогти ворога!

Усе буде Україна!

Іванна ГЕТМАНЬЧИК,

  заст.директора з виховної роботи

Наталія ГАПОНЮК, завідуюча НМК

                                            Наталія СИДОРКО, методист