Основні наукові здобутки та досягнення факультету захисту рослин, біотехнологій та екології у 2022 році.
НУБіП України має статус національного та дослідницького університету, саме тому наукова робота академіків, професорів, докторантів, доцентів, старших наукових співробітників, старших викладачів, асистентів, аспірантів та магістрантів направлена на забезпечення прогресу в освітньому процесі, науці, у вирішенні соціальних, екологічних та культурологічних проблем, реалізації завдань розвитку господарського комплексу. У 2022 році війна внесла певні корективи, проте колектив факультету старанно виконував поставлені завдання, плідно та наполегливо працював, проводив науково-дослідну роботу приймаючи всі виклики сьогодення.
6 грудня відповідно до наказу № 699. «Про підготовку звітів про науково-дослідну роботу за 2022 р.» на факультеті захисту рослин, біотехнологій та екології відбулись заслуховування проміжних й заключних звітів про науково-дослідну роботу.
Комісія факультету від керівників наукових тем заслухала 4 прикладні науково-дослідні тематики та 1 проєкт базового фінансування. Комісія працювала у наступному складі: декан факультету, д.с.-г.н., професор Юлія Коломієць, д.б.н., старший науковий співробітник Світлана Прилуцька, д.б.н, старший науковий співробітник Алла Клепко, д.с.-г.н., професор, член-кореспондент НААН України Микола Доля, доцент, д.с.-г.н. Мирослав Піковський, доцент, к.с.-г.н., старший науковий співробітник Валерія Бондарь.
Рік розпочався з приємної наукової новини – кандидат сільськогосподарських наук, завідувач лабораторії Ольга Олійник стала Лауреатом Премії Президента України. Премію присуджено за роботу: «Формування адаптивного потенціалу рослинно-мікробних взаємодій як основа ризосферних та екосистемних процесів». Крім того, кандидатам сільськогосподарських наук Людмилі Вагалюк та Анатолію Міняйло присвоєне вчене звання доцента.
Слід зауважити, що наступний 2023 рік теж розпочнеться з приємної наукової новини, цього разу для екологів. Наразі вже відомі результати конкурсу щодо переліку спільних українсько-турецьких науково-дослідних проєктів, відібраних для фінансування на 2023-2024 рр. Проєкт «Зміни земельного покриву у дельтах річок басейну Чорного моря» під керівництвом Володимира Стародубцева і Марини Ладики буде профінансований та реалізований до виконання.
У 2022 році під науковим керівництвом професора Юлії Коломієць запропоновано схему системного підходу до комплексного використання біотехнологічних альтернатив для біологічного вирощування томатів. Основними чинниками системи для прогнозування рівня показників якості біологічної продукції визначено ідентифікацію збудника, молекулярні механізми взаємодії мікроорганізмів із клітиною-хазяїном, особливості сигнальних відповідей на біотичний стрес та вибір стимуляторів росту з еліситорною активністю, препаратів біологічного захисту рослин томата. Визначальним моментом алгоритму є вирощування біологічної продукції, отримання високоякісного посадкового матеріалу, мінімізація витрат на захист рослин, зменшення негативного впливу на довкілля.
Під керівництвом доцента Анатолія Бабича створено біозахисні препарати – композиції на основi метаболiтiв Streptomyces avermitilis, Bacillus thuringiensis, Bacillus subtilis, Pseudomonas aureofaciens з біозахисними й імунопротекторними властивостями, а також досліджено їх властивості. Виявлено позитивний вплив авемерктиновмісних біологічно активних сполук та продуктів стрептоміцетного метаболізму на захисну, рістстимулювальну і адаптогенну дію рослинного організму. Вперше доведено фітостимулюючу дію продуцентів Streptomyces avermitilis IMB Ас-5015, яка проявляється у підвищенні енергії проростання насіння, стимуляції росту, розвитку рослин. Встановлено високу технічну ефективність застосування біолого-активних речовин та їх композицій проти колорадського жука Leptinotarsa decemlineata, звичайної злакової попелиці Schizaphis graminum, американського білого метелика Hyphantria cunea.
Під керівництвом доцента Миколи Патики отримано нові дані щодо методології визначення спрямованості біологічних процесів трансформації органічної речовини у ґрунті за показниками різноманіття мікроорганізмів та процесів, які вони супроводжують. Це дає можливість, як теоретично обґрунтувати принципи оптимізації біологічних процесів у ґрунті, так і рекомендувати конкретні агротехнічні заходи для відтворення ґрунтової родючості. Здійснено оцінку структури та біорізноманіття мікробного метагеному чорнозему вилуженого залежно від агрофону. Показано, що застосування різних рівнів удобрення значно впливає на формування мікробних комплексів в агроценозі сільськогосподарських культур (структуру чисельності агрономічно цінних груп мікроорганізмів, якісний склад, біорізноманіття), функціонування цілісної системи «рослини – мікроорганізми – ґрунт» загалом із відповідними трофічними зв’язками і спрямованістю ґрунтових мікробіологічних процесів.
У ході виконання наукових досліджень доцент Микола Лазарєв провів порівняльну оцінку ступеня радіоактивного забруднення деревної золи у приватних господарствах сільських населених пунктів Народицького та Овруцького районів Житомирської області, де у 2017 році проводився відповідний радіологічний моніторинг. Встановлено, що через п’ять років (у 2022 році) ситуація має тенденцію до підвищення рівня радіоактивного забруднення деревної золи, що утворюється внаслідок спалювання деревини. Ситуація ускладняється тим, що майже в усіх населених пунктах відсутня організована заготівля паливної деревини для приватних (часто й для шкіл, медичних закладів) господарств. За таких умов населення заготовляє некондиційні рештки деревини (гілки 2-3 року, кущі), що мають значно більшу радіоактивність ніж стовбур. Саме тому радіоактивність золи у 2022 році склала на 30% більше, ніж у 2017 році, коливаючись в межах від 2 тис. до 60 тис. Бк/кг.
У ході виконання наукових досліджень доцента Олени Наумовської показано, що на основі попередніх досліджень щодо можливості використання показників досягнення ЦСР для проведення комплексної агроекологічної оцінки об’єднаної територіальної громади (ОТГ), аналізу й узагальнення інформації щодо шкоди та збитків заподіяних воєнними діями, а також непрямих впливів бойових дій, втрачених можливостей для поліпшення екологічного стану сільської територіальної громади на шляху до сталого розвитку, обґрунтовано удосконалену систему показників екологічного стану ОТГ. Доведено, що таку систему доцільно розробляти на базі вже існуючої системи моніторингу довкілля, зважаючи на пріоритетність вирішення економічних і соціальних проблем, з яким зіткається країна в умовах війни та прогнозованих обмежень у післявоєнний період. За результатами роботи розроблено науково-практичні рекомендації щодо заходів з поліпшення екологічного стану сільської територіальної громади.
За звітний період підготовлено та опубліковано 76 статей, у тому числі 30 – у фахових вітчизняних виданнях, 35 – Scopus, 11 – Web of science. Разом з тим, факультет прийняв 16 аспірантів на спеціальності 101 «Екологія», 162 «Біотехнології та біоінженерія», 202 «Захист і карантин рослин».
За рік на базі факультету проведена чимала кількість конференцій та вебінарів, а саме: 11-13 квітня пройшла VIII Міжнародна науково-практична онлайн конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Екологія – філософія існування людства», 21-23 вересня ІІ Всеукраїнська науково-практична онлайн-конференція студентів, аспірантів і молодих вчених «Екологічні проблеми сьогодення – виклик людству», 28 жовтня відбувся Навчально-науковий вебінар «Якість води у сільському господарстві та екологічні аспекти її впливу на агроекосистеми», 30 жовтня Навчально-науковий вебінар «Пошук інформації по спеціальності у наукометричних базах даних».
У 2022 році 3 науково-дослідні теми є заключними, тому на перспективу науковцями факультету подано 1 фундаментальний науковий проєкт, 4 прикладних та 1 проєкт молодих вчених на 2023 рік.
За результатами обговорення звітів науково-дослідних робіт комісія у повному складі підтвердила їх актуальність, інноваційну спрямованість та відповідність пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки України.
Валерія Бондарь,
заступник декана з наукової та міжнародної діяльності
Наталія Батрак
