Йдемо у майбутнє стежками мудрості Григорія Сковороди: світ вшановує 300-літній ювілей відомого українського філософа

Не дивина дорогу віднайти, але ніхто не хоче шукати,
кожен своїм шляхом бреде та іншого веде — в цьому і важкість.
Григорій Сковорода

 В українській історії є чимало видатних постатей, мудрість яких вартує почерпнути. Одним з таких геніїв є український філософ - Григорій Савович Сковорода, невтомний мандрівник, письменник, просвітитель-гуманіст, музикант. Його ім’я відоме на весь світ, його твори читають і перечитують, ним захоплюються й наслідують ось уже кілька століть.
  Цього року дата 300-літнього ювілею видатного українця святкується на державному рівні та увійшла до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО, а 2022 рік офіційно проголошений роком Григорія Сковороди. Пам’ять про Г. Сковороду- це акт нашого культурного спротиву. Його філософські роздуми та просвітницька мудрість протягом століть залишаються цікавими та актуальними

.
  Народився Григорій Сковорода 3 грудня 1722 року в козацькій сім’ї містечка Чорнухи на Полтавщині. Цікаво, що дата народження стала відома тільки через 200 років, коли перекладач знайшов у листі згадку про святкування 41-го Дня Народження Сковороди. Й досі ця свідка є єдиним та унікальним підтвердженням дати народження філософа.
  Дослідники життя і вчення Григорія Сковороди сходяться на тому, що йому якимось чином вдається залишатися близьким і сучасним для нових поколінь, попри те, що вже змінилися кілька епох. У кожній новій генерації знаходяться люди, які мають Сковороду «за свого», люблять його як друга і шанують як учител
  Найпростіше, але далеко не вичерпне, пояснення цьому, може полягати у тому, що Сковорода шукав, і вочевидь знайшов, відповіді на запитання, які ніколи не втратять актуальності: «Що таке щастя? Як бути щасливим? Що таке благе життя?»

Щасливий, кому вдалося знайти щасливе життя;
Але щасливіший, хто вміє користуватися ним.
Не досить знайти здорову їжу й напій,
Якщо смак тобі зіпсований хворобою;
Не досить сяяти світлові денного сонця,
Якщо світло голови затьмарене.
Діяльна бездіяльність збільшує наші сили;
На кораблях і колісницях ми прагнемо до доброго життя.
Але те, чого прагнеш, з тобою:
Воно, друже, – всередині тебе.

  Так у одній із своїх поезій відповідає Сковорода на ці питання.
  У своїх філософських діалогах Григорій Сковорода каже, що найперше людина має «пізнати себе», зрозуміти, що для неї є її «сродним», усвідомити, що вона є частиною чогось вищого і всеосяжного, і жити, роблячи добрі справи. Через пізнання самої себе, за Сковородою, людина може пізнати сутність усього сущого. «Саме це й означає бути щасливим, пізнати себе, тобто свою природу, взятися за свою долю й бути зі сродною собі частиною всеосяжного промислу». Простота Сковороди схожа на гладінь моря, глибину якого зможе уявити лиш той, хто захоче найглибше пірнути у внутрішній світ.

  Філософ поширював ідеї рівності, незалежності й свободи. Саме в них - світоглядний код українців. І в нинішній війні основна складова - битва за українську ідентичність, у яку від початку повномасштабного вторгнення цілиться ворог. Агресори полюють за Сковородою, але спіймати не можуть. Уночі 7 травня 2022 року цинічний ракетний удар прийшовся на садибу Ковалинських, влучивши в головний корпус Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди – пам’ятник архітектури ХVIII століття, будинок, де свого часу жив і відійшов у вічність Григорій Сковорода. Для всіх українців це був шок, удар у найболючіше — духовну свободу української нації, маніфестовану Філософом у віршах і трактатах. Але хіба можна спіймати волю, зламати сильний дух, заборонити незалежність? Ні, ніколи! Кожен українець має в серці те, що не здолає ніколи жодний ворог — ми вільні духом, ми міцні своїм гуртом, ми сильні своєю любов’ю до України.

 Г. Сковорода мріяв про майбутнє суспільство: "Республіка, в якій хотів би жити і я, буде країною любові, дружби, праці! В ній не має бути ворогування й рабства... Усе загальне, спільне... Закони – гуманні, мудрі Велике братерство, спілка співдружності людей, об’єднаних за покликанням і за стремлінням — ось що таке республіка, яка прийде на зміну царству темряви". А світ та світло Григорія Сковороди, вже 300 років перемагає темряву. Його називали мандрівним філософом. Сам Сковорода називав себе СИНОМ СВОБОДИ. Нині Слово СВОБОДА є синонімом до слова УКРАЇНА. Так і буде надалі!

  Ми маємо згадувати величного Сина України не від дати до дати, а постійно йти його стежками, бо мандрівка – частина його філософії, слідувати його порадам, керуватись його життєвими позиціями та принципами. Торуймо свій шлях у майбутнє: вільне, демократичне, незалежне, процвітаюче!

Якнайшвидшої Перемоги, миру і процвітання Україні!

Олена Лаута,
доцент кафедри філософії та міжнародної комунікації