Історія кафедри

Історію кафедри фармакології, паразитології і тропічної ветеринарії, яка була створена у 2020 році, варто представити як окремі історичні нариси кафедри фармакології та токсикології й кафедри паразитології і тропічної ветеринарії.

Слід відзначити, що протягом 1959-1979 рр. вони були об'єднаними під назвою кафедра фармакології, патофізіології та паразитології, яку очолював професор С. Баженов.

Баженов Сергій Васильович (1902-1983)

Доктор ветеринарних наук, професор, фундатор вітчизняної ветеринарної токсикології.

Кафедра фармакології створена в Київському ветеринарному інституті у 1922 році. Очолювали її та читали курс фармакології медичні фармакологи (професори Шкавера Г.Л, Родіонов П.В.) або фахівці іншого профілю (професори Ярослав С.Ю., Вашетко М.П.).
Після евакуації інституту (вересень 1941 р.) у місто Свердловськ (нині Єкатеринбург) завідувачем двох самостійних кафедр – фармакології та токсикології став старший викладач, пізніше (з 1942 р.), кандидат ветеринарних наук Баженов Сергій Васильович.
Після повернення в Київ у 1948 р. була створена кафедра фармакології і токсикології, яку очолював доцент Баженов С.В. до об’єднання її з кафедрою патофізіології (1957 р.) під керівництвом професора Вашетка М.П.
У 1959 р. знову відбулася реорганізація кафедр, наслідком якої стала кафедра фармакології, патофізіології та паразитології, яку очолював до 1979 р. професор Баженов С.В.
У 1979 р. за пропозицією професора Баженова С.В. завідувачем кафедри фармакології і токсикології було обрано доцента Хмельницького Г.О., нині доктора ветеринарних наук (з 1981 р.), професора (з 1982 р.), члена-кореспондента (з 1990 р.), академіка (з 1993 р.) Національної академії аграрних наук, Заслуженого діяча науки і техніки України (з 1998 р.), директора НДІ здоров’я тварин Національного університету біоресурсів і природокористування України (2001-2009 рр.).
З 2006 по 2010 р. кафедру очолював учень Сергія Васильовича Баженова доцент Панько М.Ф.
У 2010 р. завідувачем кафедри фармакології і токсикології був призначений професор Духницький Володимир Богданович.
На кафедрі у свій час працювали:
асистент Семененко Б.М.
асистент Козловський С.І.
ст. викладач Сиволожський Т.Я.
кандидат ветеринарних наук Тіток В.О.
асистент Глаголєв В.П.
ст. лаборант Глаголєва В.І.
кандидат ветеринарних наук, доцент Медведєв С.С.
ст. лаборант Чорногорова З.Л. (пізніше – доктор біологічних наук)
кандидат ветеринарних наук, доцент, Заслужений працівник сільського господарства України Вовк Д.М.
кандидат ветеринарних наук, ст. науковий співробітник Волков М.В.
асистент Джигова Т.С.
асистент Стойков І.І.
кандидат ветеринарних наук Новіцький К.М.
асистент Лиман В.В.
асистент Дробницька В.О.
доктор медичних наук, професор Середа П.І.
кандидат ветеринарних наук, доцент Панько М.Ф.
асистент Бойко Ю.В.

 Завідувачі кафедри 

БАЖЕНОВ СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
(08.10.1902 – 01.04.1983)
доктор ветеринарних наук, професор
очолював кафедру з 1939 по 1979 р.

Народився у сім’ї священника в с. Троїцьке Тверської губернії і навіть у часи пропаганди атеїзму залишався віруючою людиною. Випускник Казанського ветеринарного інституту 1924 р., після закінчення якого був призваний на військову службу. Перші 5 років – штатний викладач військової ветеринарно-фельдшерської школи і одночасно ветеринарний лікар полку. Наступні 8 років – науковий співробітник науково-дослідного закладу Червоної Армії. Останні 5 років служби був помічником начальника сектора і відділу Ветеринарної хімічної лабораторії ЧА, яку очолював проф. М.О. Сошественський. У 1937 р. у званні майора був демобілізований.
Наступні понад чотири десятиліття життя проф. С.В. Баженов присвятив науково-педагогічній діяльності. З 1.09.1939 р. завідувач кафедри ветхімзахисту з токсикологією Київського ветеринарного інституту, а після евакуації під час війни – Свердловського сільськогосподарського інституту (нині – м. Єкатеринбург). Після реевакуації – завідувач кафедри фармакології КВІ (1944–1958 рр.), доцент кафедри патологічної фізіології та фармакології (1958–1960 рр.) та завідувач кафедри (1960–1979 рр.). Із 1979 р. – професор-консультант кафедри фармакології і паразитології.
Кандидатську дисертацію на тему «Клініка і діагностика отруєнь собак фосгеном і дифосгеном» захистив у 1942 р. у своїй alma mater і цього ж року отримав наукове звання доцента. Докторську дисертацію С.В. Баженов захистив у Московській ветеринарній академії у 1954 р., а 1961 р. отримав звання професора. За сумісництвом С.В. Баженов працював деканом ветеринарного факультету (1946–1947 рр.), а також упродовж 10 років (1947–1957 рр.) виконував обов’язки вченого секретаря Вченої ради Київського ветеринарного інституту.
С.В. Баженов – фундатор ветеринарної токсикології, який заснував наукову школу з вивчення токсикології сполук азоту. Його учнями є академік Г.О. Хмельницький та член-кореспондент А.Й. Мазуркевич, доценти Д.М. Вовк та М.Ф. Панько. Є автором багатьох підручників та навчальних видань з ветеринарної токсикології. Володів англійською, польською, болгарською мовами, а з німецької – мав звання перекладача вищої категорії. Захоплюючись історією опублікував бібліографічні статті про відомих ветеринарних вчених в Українській Радянській Енциклопедії, був дійсним членом Всесвітньої організації історії ветеринарної медицини і Товариства краєзнавців. Депутат Київської міської Ради ІІ і ІІІ скликань.

 
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
(нар. 01.06.1936 р.)
доктор ветеринарних наук, професор, Заслужений дія науки і техніки України, академік НААН
очолював кафедру з 1979 по 2006 р.

У 1955–1960 рр. після закінчення із срібною медаллю середньої школи навчався на ветеринарному факультеті Київського ветеринарного інституту (з 1957 р. Української академії сільськогосподарських наук). Після закінчення навчання працював ветеринарним лікарем спочатку у Запорізькій (1961 р.), а потім Черкаській областях (1962–1965 рр.).
Свою наукову і педагогічну діяльність в УСГА (нині – НУБіП України) Хмельницький Г.О. розпочав з березня 1965 року. У 1968 р. захистив кандидатську, в 1981 р. – докторську дисертацію, у 1982 р. отримав вчене звання професора. З 1965 по 1968 р. навчався в аспірантурі, потім працював асистентом (1968–1975 рр.), старшим викладачем (1977–1978 рр.), доцентом (1978–1979 рр.), професором (з 1981 р.), завідувачем кафедри (1979–2005 рр.), проректором з підвищення кваліфікації УСГА (1986–1991 рр.), академіком-секретарем відділення тваринництва і ветеринарної медицини УААН (1991–1993 рр.), академіком-секретарем відділення ветеринарної медицини УААН (1993–1996 рр.), директором НДІ здоров’я тварин (2001–2008 рр.).
Хмельницький Г.О. був серед першопрохідців у вивченні токсикології небілкових сполук азоту, хто розкрив патогенез і на його підставі запропонував ефективні методи лікування і профілактики отруєнь карбамідом та нітратами. Ще одним важливим напрямом наукових пошуків Г.О. Хмельницького стало вивчення мікотоксикозів тварин, що набувають широкого розповсюдження у всьому світі. У 1995 р. на кафедрі фармакології та токсикології з ініціативи Хмельницького Г.О. було створено проблемну наукову лабораторію мікотоксикозів тварин. В цілому Хмельницький Г.О. підготував 2 докторів та 16 кандидатів наук.
За результатами наукових досліджень Г.О. Хмельницьким опубліковано понад 450 праць, у т. ч. 5 монографій, 20 авторських свідоцтв та патентів, 30 нормативних документів та наукових рекомендацій. Є автором багатьох підручників та навчальних посібників, зокрема: «Ветеринарная токсикология» (1987 р.); «Терапия животных при отравлениях» (1990 р.); «Ветеринарна фармакологія» (1994 р.); «Ветеринарная токсикология» (2002 р.); «Ветеринарна токсикологія» (2012 р.); «Ветеринарна мікотоксикологія» (2011, 2015 рр.), «Ветеринарна фармакологія» (2017 р.) та інших.  

ВОВК ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ
(27.07.1941 – 23.07.2006)
кандидат ветеринарних наук, доцент, Заслужений працівник сільського господарства України
очолював кафедру з 1993 по 1994 р.

Народився 27 липня 1941 року в с. Заставці Старосинявського району Хмельницької області в сім’ї робітника (батько – Михайло Сильвестрович, будівельник; мати – Ксенія Іванівна, колгоспниця).
З 1947 по 1954 навчався у Заставецькій семирічній школі. У 1957 році закінчив Старосинявську середню школу, після чого поступив до Новоселицького зооветтехнікуму.
У 1963–1968 рр. після закінчення Новоселицького зооветтехнікуму та військової служби у прикордонних військах навчався на ветеринарному факультеті Української сільськогосподарської академії. Після закінчення навчання працював ветеринарним лікарем спочатку на Волині (1968–1972 рр.), а потім на Київщині (1972–1973 рр.).
Науково-педагогічну діяльність розпочав з березня 1973 р. З березня 1973 до 5 квітня 1976 року навчався в аспірантурі Української сільськогосподарської академії по профілю ветеринарна фармакологія з токсикологією, яку успішно закінчив. Рішенням Ради у Казанському ветеринарному інституті ім. Баумана від 12 грудня 1977 року Вовку Дмитру Михайловичу присуджено вчений ступінь кандидата ветеринарних наук. Тема дисертаційної роботи: «Изучение влияния нитратов на организм крупного рогатого скота».
Після закінчення аспірантури повністю віддав себе викладацькій і науковій діяльності на факультеті ветеринарної медицини Української сільськогосподарської академії (НАУ).
Спочатку (з 1976 року) працював асистентом кафедри фармакології і паразитології, потім був переведений на посаду доцента кафедри (з 1 вересня 1982 року), а у 1984 році отримав диплом про присвоєння вченого звання доцента.
Після від’єднання дисципліни патофізіологія та утворення окремої кафедри фармакології та токсикології виконував обов’язки завідувача кафедри фармакології та токсикології з 1 вересня 1993 року, проте у зв’язку із хворобою попрацював на цій посаді лише 1 рік. Також за станом здоров’я за власним бажанням у 1994 році Вовк Дмитро Михайлович був звільнений від виконання обов’язків заступника декана факультету ветеринарної медицини, які він виконував із листопада 1992 року.
За плідну наукову і педагогічну діяльність та вагомий особистий внесок у підготовку висококваліфікованих фахівців Вовк Дмитро Михайлович неодноразово нагороджувався почесними грамотами, а у 1998 році Указом президента України йому було присвоєно почесне звання Заслужений працівник сільського господарства України.
Вовк Дмитро Михайлович є автором більше 60 друкованих праць, під його керівництвом захищено більше 50 дипломних робіт. Неоціненним внеском у підготовку фахівців ветеринарної медицини є запровадження курсу «Лікарські та отруйні рослини» у процес підготовки лікарів ветеринарної медицини та написання основного підручника з цієї дисципліни (Вовк Д.М. Рослинні засоби у ветеринарній медицині. – К.: Урожай, 1996. – 198 с.). В той же час хвороба завадила видати ще одну книгу, яку Дмитро Михайлович практично уже написав, – «Лікарські та отруйні рослини флори України». Довідник, автором якого є Дмитро Михайлович (Вовк Д.М. Справочник по ветеринарной рецептуре и технологии изготовления лекарственных форм. К.: Урожай, 1989. – 224 с.), і досі залишається універсальним посібником для практикуючих фахівців ветеринарної медицини.
Крім цих одноосібних видань Вовк Д.М. є співавтором довідникових видань: «Справочник ветеринарного врача» та «Справочник ветеринарных препаратов», а також співавтором усіх методичних вказівок для лабораторних занять під час вивчення дисциплін кафедри – лікарські та отруйні рослини, ветеринарна рецептура, ветеринарна фармакологія, ветеринарна токсикологія.

 
ПАНЬКО МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ
(нар. 09.01.1953 р.)
кандидат ветеринарних наук, доцент
очолював кафедру з 2006 по 2010 р.

Народився у с. Масевичі Рокитнянського району Рівненської області. У 1972–1977 рр. після закінчення Млинівського зооветтехнікуму навчався на ветеринарному факультеті Української сільськогосподарської ака-демії (нині НУБіП України). Трудову діяльність розпочинав іще будучи студентом на невідкладній ветеринарній допомозі Київської ветеринарної лікарні. Після закінчення навчання повернувся у рідне село, де з 1977 по 1980 рр. працював головним ветеринарним лікарем колгоспу «Більшовик» Рокитнівського району Рівненської області.
Під час навчання брав активну участь у роботі наукового гуртка кафедри фармакології і токсикології та студентського наукового товариства, тому за пропозицією проф. Баженова С.В. у 1980 р. був викликаний для навчання в аспірантурі. Під керівництвом професора Баженова Сергія Васильовича займався вивченням проблеми токсикології небілкових сполук азоту. Кандидатську дисертацію захистив у 1987 р. у Московській ветеринарній академії ім. К.І. Скрябіна. З 1983 р. – асистент кафедри, потім був переведений на посаду доцента кафедри і отримав вчене звання доцента кафедри фармакології і патофізіології (1991 р.). Під час роботи на кафедрі був призваний на військову службу для ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і в період з 05 травня по 22 серпня 1986 р. проходив службу на посаді начальника ветеринарної лабораторії у зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, за що був нагороджений нагрудним знаком «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС».
За час багаторічної і плідної праці Микола Федорович неодноразово нагороджувався відзнаками Університету та Державного комітету ветеринарної медицини України. Його знання і досвід, простота і доброзичливість принесли йому повагу, визнання і заслужений авторитет серед колег і студентів.
Навчання і роботу на факультеті ветеринарної медицини постійно поєднував із практичною діяльністю в клініках ветеринарної медицини завоювавши заслужений авторитет високопрофесійного лікаря-практика. У 2006 р. очолив кафедру фармакології та токсикології, пропрацювавши на посаді до 2010 р. Разом з академіком Хмельницьким Г.О. був ініціатором запровадження підготовки на факультеті фахівців зі спеціалізації «Ветеринарна фармація». 

ДУХНИЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР БОГДАНОВИЧ
(нар. 12.03.1959 р.)
доктор ветеринарних наук, професор, Відмінник освіти України
очолює кафедру з 2010 р.

Народився 12 березня 1959 р. в с. Гуща Любомльського району Волинської області в сім’ї колгоспників. У 1974 р. поступив, а у 1978 р. закінчив ветеринарне відділення Хомутецького ветзоотехнікуму (с. Хомутець Миргородського району Полтавської області). Працював ветеринарним фельдшером колгоспу ім. Шевченка з 15 березня 1978 р. по 1 серпня 1978 р. (с. Олеськ Любомльського району Волинської області).
У 1978 р. поступив, а у 1983 р. закінчив ветеринарний факультет Української сільськогосподарської академії. Працював головним ветеринарним лікарем радгоспу “Ратнівський” (с. Гірники Ратнівського району Волинської області) з 1 жовтня 1983 р. по 27 квітня 1987 р.
З 5 травня 1987 р. по 5 травня 1990 р. Духницький В.Б. аспірант кафедри фармакології та патофізіології Української сільськогосподарської академії (науковий керівник – проф. Хмельницький Г.О.). Кандидатську дисертацію «Способы диагностики, терапии и профилактики отравлений крупного рогатого скота нитратами» захистив 2 липня 1991 р. у спеціалізованій вченій раді Ленінградського ветеринарного інституту (затверджений ВАК 1991 р.). З 5 червня 1990 р. зарахований на посаду асистента кафедри фармакології та патофізіології. З 18 січня 1994 р. Духницький В.Б. переведений на посаду доцента кафедри фармакології і токсикології. У період з 1993 р. по 1998 р. працював за сумісництвом заступником декана факультету ветеринарної медицини. Вчене звання доцента кафедри фармакології і токсикології отримав у 1995 році.
З 1 листопада 2001 р. Духницький В.Б. зарахований у докторантуру (науковий консультант академік НААН України, професор Хмельницький Г.О.). Після закінчення докторантури з 1 листопада 2004 р. зарахований на посаду доцента кафедри фармакології і токсикології.
З 27 січня 2006 р. переведений на посаду в. о. декана факультету ветеринарної медицини, а з 27 жовтня 2006 р. призначений на посаду декана факультету ветеринарної медицини. Докторську дисертацію на тему «Т-2 токсикоз тварин (патогенез, діагностика, лікування, профілактика)» захистив 15 травня 2006 р. у спеціалізованій вченій раді Національного наукового центру “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини”.
З 1 грудня 2008 р. Духницький В.Б. переведений на посаду професора кафедри фармакології та токсикології. Вчене звання професора кафедри фармакології та токсикології отримав у 2012 році. У 2010 – 2012 рр. виконував обов’язки, а з травня 2012 р. – завідувач кафедри фармакології та токсикології НУБіП України.
У 2003 р. Духницького В.Б. було введено у склад Навчально-методичної комісії науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів Міністерства аграрної політики України з ветеринарної медицини. Розпочалась напружена навчально-методична робота з розроблення навчальних планів підготовки фахівців ветеринарної медицини, бо у галузі знань «Ветеринарна медицина» передбачалася двохступенева система освіти – бакалавр та магістр. Однак перші реформи, що стосувалися підготовки лікаря ветеринарної медицини відбулися ще у 1996 році, коли було здійснено перший набір для навчання у магістратурі на базі освітнього ступеня «Спеціаліст». Уведення освітнього ступеня бакалавра у галузь знань «Ветеринарна медицина» відкладалося, бо згідно Закону «Про вищу освіту» підготовка фахівців ветеринарної медицини освітнього ступеня «Магістр» може здійснюватись на базі повної загальної середньої освіти, чим і скористалися на факультеті ветеринарної медицини НУБіП України. Перший типовий навчальний план підготовки такого магістра із числа випускників технікумів і коледжів, було затверджено МОН і МАП України у 2007 р., а перший випуск магістрів за цим планом було здійснено у 2011 р. Серед випускників були і такі, що навчалися на магістерській програмі «Ветеринарна фармація», координатором якої була кафедра фармакології та токсикології. Над розробленням цієї програми, викладанням дисциплін плідно працювали акад. НААН України Хмельницький Г.О., доц. Панько М.Ф., доц. Гальчинська О.К., доц. Іщенко В.Д., доц. Бойко Г.В. Однак життя вимагало здійснювати більш глибокі реформи, переймати досвід підготовки лікаря ветеринарної медицини у європейських країнах та США, адаптувати навчальні плани до таких, як у провідних навчальних закладах країн Європейського Союзу. Перші типові навчальні плани підготовки бакалавра спеціальності ветеринарна медицина було розроблено у 2008 р., з терміном навчання 4 роки 10 місяців на базі повної загальної середньої освіти та 3 роки 6 місяців – для випускників технікумів і коледжів. За цими планами було здійснено набори абітурієнтів у 2009 та 2010 рр. У 2011 р. було розроблено нові навчальні плани підготовки бакалавра, з терміном навчання 4 роки на базі повної загальної середньої освіти та 3 роки – для випускників технікумів і коледжів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. №787 «Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра», було передбачено 6 магістерських спеціальностей галузі знань «Ветеринарія», зокрема: «Ветеринарна медицина за видами», «Ветеринарно-санітарна експертиза, якість та безпека продукції тваринництва», «Ветеринарна гігієна та санітарія», «Ветеринарна фармація», «Лабораторна діагностика хвороб тварин», «Ветеринарна біотехнологія». Необхідно було терміново готувати навчальні плани для підготовки магістрів за вказаними спеціальностями. І у 2011 р. такі плани вже були готові. У підготовці навчальних планів активну участь брали акад. Цвіліховський М.І. та професор Костюк В.К.
Кардинальні зміни стратегії підготовки лікаря ветеринарної медицини, запровадження освітнього рівня бакалавра та магістра потребувало оновлення навчальних підручників та посібників. Першим навчальним посібником з грифом МОН, у підготовці якого брав участь Духницький В.Б., для магістрантів програми ветеринарна фармація був «Практикум з технології ветеринарних препаратів» (2010 р.), підготовлений спільно з співробітниками Національного фармацевтичного університету (м. Харків). Важливого значення набували мікотоксикози тварин, а їх вивченням ще з 1995 р. займався колектив кафедри фармакології та токсикології.. Разом з тим потрібно було розширити відомості про мікотоксикози тварин у навчальній програмі підготовки фахівців ветеринарної медицини та слухачів післядипломної освіти цього профілю. Співробітниками кафедри (акад. Хмельницький Г.О., доц. Бойко Г.В., доц. Іщенко В.Д.) на чолі з проф. Духницьким В.Б. було вперше в Україні підготовлено навчальний посібник «Ветеринарна мікотоксикологія» (2011 р.), якому надано гриф МОН. Потребували оновлення підручники з для вивчення ветеринарної фармакології та ветеринарної токсикології. Спершу було підготовлено підручник «Ветеринарна токсикологія» (2012 р.) колективом авторів кафедри фармакології та токсикології НУБіП України (акад. Хмельницький Г.О., проф. Духницький В.Б.) та науковців Національного наукового центру “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” (акад. НААН України Малинін О.О. та член-кореспондент НААН України Куцан О.Т.). Варто зазначити, що до 2012 р. для вивчення дисципліни «Ветеринарна токсикологія» на факультетах ветеринарної медицини України використовували російськомовний підручник, виданий за часів СРСР (1987 р.). Необхідно було також готувати підручник з ветеринарної фармакології, бо останнє його видання в Україні було ще у 1995 р. П’ять років кропіткої праці принесли свої плоди. У 2017 р. Вчена рада НУБіП України рекомендувала підручник «Ветеринарна фармакологія» до видання (автори, акад. НААН України Хмельницький Г.О., проф. Духницький В.Б.).
Факультет ветеринарної медицини спільно з військовою кафедрою НУБіП України забезпечує підготовку фахівців для Збройних Cил України та інших військових формувань за програмою «Ветеринарне забезпечення військ (сил)». Необхідно терміново було готувати навчальну літературу для такого контингенту студентів. Колектив авторів (акад. Гудков І.М., проф. Духницький В.Б., полковник Радченко А.М.) через півтора року підготували підручник «Військова ветеринарна радіобіологія і токсикологія» (2014 р.), якому надано гриф Міністерства Оборони України.
За період роботи на факультеті, крім перерахованого, професор Духницький В.Б. у співавторстві із співробітниками кафедри опублікував ще 5 навчальних посібників, які використовуються у навчальному процесі підготовки магістрів програми «Ветеринарна фармація» та на бакалавраті.
Окрім методичної роботи проф. Духницький В.Б. велику увагу приділяв розвитку наукових досліджень. Ним продовжено наукові напрями сформовані акад. Хмельницьким Г.О. Зокрема, продовжено наукові напрями, які стосуються дослідження мікотоксикозів тварин та фармакологічних властивостей нестероїдних протизапальних засобів. Успішно ведеться дослідження токсичних властивостей нової групи засобів захисту рослин – неонікотиноїдів. Духницький В.Б. здійснював підготовку кандидатів (Міластна А.Г., Бойко Ю.В., Базака Г.Я., Тишківська А.М., Мальцева А.А.) та докторів (Міластна А.Г.,) наук. Ним підготовлено 4 моногафії, отримано 19 патентів на корисну модель та 1 авторське свідоцтво на твір. За період роботи на факультеті В.Б. Духницький опублікував більше 250 статей, тез, науково-методичних та навчально-методичних розробок.
В.Б. Духницький завжди брав активну участь у роботі державних, навчально-методичних та науково-методичних комісій, вчених рад тощо. У різні роки він був членом експертної ради ДАК України, упродовж 5 років був членом Державної фармакологічної комісії ветеринарної медицини України, членом Навчально-методичної комісії науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів Міністерства аграрної політики України з ветеринарної медицини, членом двох спеціалізованих вчених рад, членом Вченої ради НУБіП України та факультету ветеринарної медицини. Він неодноразово залучався Міністерством освіти України для проведення ліцензування та акредитації у вищих навчальних закладах та для розроблення освітніх документів.
Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти України (1998 р.), Почесною грамотою Державного департаменту ветеринарної медицини (1998 р.), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2008 р.), відзнакою «Відмінник освіти України» (2014 р.), Почесною грамотою «За особливі заслуги перед Національним університетом біоресурсів і природокористування України» (2009 р.), подякою Науково-методичного центру аграрної освіти (2010 р.).

Історія кафедри паразитології та тропічної ветеринарії розпочинається з ветеринарної паразитології як дисципліни, що функціонувала в Київському ветеринарному інституті з 1930 року. До цього часу окремі її розділи викладали на кафедрах зоології та епізоотології. З 1931 року курс паразитології почав читати студентам Київського ветеринарного інституту завідувач кафедри патологічної анатомії, професор Ф.М. Пономаренко. 
В 1935 році була створена кафедра паразитології, яку очолив доцент, а згодом професор Р.С. Чеботарьов. 
У 1941 році на початку Великої Вітчизняної війни кафедру паразитології разом з Київським ветеринарним інститутом було евакуйовано до Свердловська, де вона перебувала до 1944 року. Після повернення інституту до Києва з 1945 по 1950 роки кафедрою завідував академік НАН О.П. Маркевич. З 1950 по 1959 роки кафедру знову очолював професор Р.С. Чеботарьов, а з 1959 до 1961 років – доцент О.О. Шевцов.
У вересні 1961 року кафедру паразитології було об’єднано з кафедрою мікробіології. Об’єднану кафедру очолив професор В.В. Нікольський. 
У жовтні 1963 року дисципліна паразитологія ввійшла до складу кафедри епізоотології і паразитології. Завідувачем був призначений професор О.К. Щербина, який керував кафедрою до 1968 року. 
У 1968 році було створено кафедру фармакології та паразитології, яку очолив професор С.В. Баженов. 
У 1984 році дисципліну паразитологію перевели на кафедру тропічної ветеринарії, яка була заснована в 1973 році. Першим її завідувачем був обраний за конкурсом доцент В.С. Козачок, який керував кафедрою упродовж 25 років. Завдяки чималим організаторським здібностям і високій фаховій підготовці він швидко зібрав працелюбний, дружній колектив. 
Кафедра тропічної ветеринарії була першою і єдиною подібного профілю в Україні. Вона виконувала роль навчально-методичного центру з підготовки ветеринарних спеціалістів для тропічних і субтропічних країн.
У 1984 році до кафедри тропічної ветеринарії була приєднана дисципліна паразитологія і у 2001 році вона була названа – кафедра паразитології та тропічної ветеринарії, яка функціонує до нині. 
З 1998 до 2007 року завідувачем кафедри паразитології та тропічної ветеринарії був доктор ветеринарних наук, професор В.Ф. Галат.

Професор В.Ф. Галат та колектив кафедри паразитології та тропічної ветеринарії

З 2007 року на посаду завідувача кафедри паразитології та тропічної ветеринарії була обрана за конкурсом, доктор ветеринарних наук, професор Н.М. Сорока.

Сорока Наталія Михайлівна, завідувач кафедри, доктор ветеринарних наук, професор, академік АН Вищої освіти України, заслужений науково-педагогічний працівник Національного університету біоресурсів і природокористування України

Співробітниками кафедри паразитології та тропічної ветеринарії були доктори ветеринарних наук, професори Н.М. Сорока, В.Ф. Галат, М.П. Прус, кандидати ветеринарних наук, доценти О.В Семенко і М.В. Галат, кандидати ветеринарних наук, асистенти І.Ю. Пашкевич, Ю.В. Кичилюк, Р.О. Слободян, старші лаборанти Л.В. Бондарчук і Л.О. Шевчук, лікар-ординатор С.В. Митрофанов, завідувач лабораторії І.А. Береговець.

Співробітники кафедри паразитології та тропічної ветеринарії, 2015 рік

На кафедрі працювали і працюють науковці, вчені і дослідники, які прославили і прославляють кафедру. 
Курс паразитології читали доценти О.О. Шевцов, Л.Н. Заскінд, а згодом А.І. Поживіл, К.В. Дідаш, А.М. Шевченко, А.А. Марунчин; тропічної ветеринарії – С.С. Медведєв, А.І. Поживіл і А.Е. Левицький. 
Викладачі клінічних тропічних дисциплін працювали, проходили стажування і брали участь в ознайомчих поїздках у країнах Африки, Середньої Азії та Європи. Так, професор В.Ф. Галат – у Нігерії, Туреччині, Франції, Австрії; професор В.С. Козачок працював у Ефіопії, Кенії; доцент С.С. Медвєдєв – у Гвінеї; професор Н.М. Сорока – Німеччині, Нідерландах, Польщі; професор М.П. Прус – Франції, Туреччині.

Галат В.Ф. був призначений на посаду асистента у грудні 1966 року. У цьому році він захистив дисертацію «Особенности подкожнооводовой инвазии крупного рогатого скота и сравнительная эффективность некоторых средств и методов борьбы с ней в условиях западного Полесья УССР» і отримав диплом кандидата ветеринарних наук. У 1976 році В.Ф. Галат отримав звання доцента кафедри тропічної ветеринарії. У 1978–1982 роках він виконував обов’язки завідувача кафедри. У грудні 1992 року у Санкт-Петербурзькому ветеринарному інституті В.Ф. Галат захистив докторську дисертацію «Тропические паразитарные болезни животных». З 1994 року він обіймав посаду професора кафедри тропічної ветеринарії та паразитології. В 1997 році його обрано академіком АН Вищої освіти України (відділення біології). Він є автором і співавтором понад 400 наукових праць. Нагороджений відзнакою «Знак Пошани» Міністерства аграрної політики України. Галат В.Ф. підготував 14 кандидатів ветеринарних наук та 6 докторів ветеринарних наук.
Козачок В.С. упродовж 1978–1982 років за державним контрактом працював у Дебре-Зейтському ветеринарному інституті (Ефіопія), де був викладачем клінічних дисциплін, членом вченої ради інституту і завідував клінічним відділенням та досконало оволодів специфікою тропічного тваринництва і його ветеринарного обслуговування.

В. С. Козачок проводить лабораторні дослідження в польових умовах (Ефіопія)

У 1993 році йому було присвоєне вчене звання професора кафедри тропічної ветеринарії та паразитології. З 1999 року він створив і читав новий спецкурс «Маловідомі (екзотичні) хвороби тварин». 
Козачок В.С. є автором та співавтором понад 120 наукових і навчально-методичних праць. За вагомі здобутки у галузі тропічної ветеринарної медицини нагороджений медалями і грамотами, знаком «Відмінник освіти України». Понад тисячу його вихованців працюють у багатьох країнах світу. Підготував 1 кандидата ветеринарних наук та більше 200 магістрів.

Професор В. С. Козачок зі студентами-іноземцями

Після закінчення аспірантури на посаду асистентів кафедри тропічної ветеринарії були зараховані К.В. Дідаш (1979), М.П. Прус (1983) і 
Н.М. Сорока (1990), які згодом були обрані доцентами кафедри.
Сорока Н. М. на початку 2004 року успішно захистила докторську дисертацію «Етіологічні і патогенетичні фактори у виникненні та розвитку сетаріозу великої рогатої худоби» (науковий консультант, доктор ветеринарних наук, професор А. Й. Мазуркевич) і була переведена на посаду професора кафедри паразитології та тропічної ветеринарії.

У 2006 році Н. М. Сорока обрана академіком Академії наук Вищої освіти України. Підготувала 15 кандидатів ветеринарних наук та 1 доктора ветеринарних наук. З 2008 по 2012 роки займала посаду директора Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва. Має близько 500 наукових і науково-методичних праць. Нагороджена почесними грамотами і відзнаками університету, Служби ветеринарної медицини України, Міністерства освіти і науки, Міністерства аграрної політики. 
Прус М. П. у 1980 році був направлений на навчання в аспірантуру в лабораторію протозоології Всесоюзного інституту експериментальної ветеринарії (Москва). Дисертацію «Експериментальний саркоцистоз у овець і собак» захистив у 1984 році і отримав науковий ступінь кандидата ветеринарних наук. У 1983 році М. П. Прус повернувся до Києва і працював асистентом кафедри паразитології та тропічної ветеринарії упродовж 10 років. У 1993 році був обраний доцентом кафедри. З 1999 по 2002 роки М.П. Прус перебував у докторантурі і виконав великий обсяг досліджень із вивчення бабезіозу собак за темою докторської дисертації (науковий консультант, доктор ветеринарних наук, професор В.Ф Галат). Прус М.П. є автором та співавтором монографії, підручників і практикумів з паразитології та інвазійних хвороб тварин, 250 наукових та навчально-методичних праць. Підготував 2 кандидати ветеринарних наук. З 2008 до 2014 років працював деканом факультету ветеринарної медицини.
Доцент О. О. Шевцов упродовж 34 років працював на кафедрі паразитології. Він багато часу приділяв підготовці навчальних підручників і посібників з паразитології. Найбільш ґрунтовною працею є його книга «Гельмінти і гельмінтози домашньої водоплавної птиці» у співавторстві з Л. Н. Заскінд. За період роботи на кафедрі ним опубліковано близько 160 наукових праць. Він тривалий час очолював студентське наукове товариство ветеринарного факультету та був одним з ініціаторів і палким прихильником написання студентами дипломних робіт.
Доцент Л. Н. Заскінд упродовж 33 років викладала паразитологію студентам ветеринарного факультету. За час своєї роботи вона опублікувала близько 80 наукових праць. 
Доцент А. І. Поживіл упродовж 35 років викладав дисципліни з паразитології та тропічної ветеринарії. Його наукові пошуки були спрямовані на вивчення паразитоценозів сільськогосподарських і домашніх тварин. Він активно залучав до наукових досліджень студентів, які оформляли свої дипломні роботи та виступали на наукових конференціях. Він опублікував 1 підручник з паразитології для технікумів, 4 навчальні посібники, 2 монографії та понад 140 наукових статей.
Доцент С. С. Медведєв працював на кафедрі тропічної ветеринарії і паразитології упродовж 26 років. Він читав лекції та проводив заняття з тропічних хвороб тварин для студентів із 87 країн світу. У тривалих зарубіжних відрядженнях він зібрав цікаві матеріали з тропічних інфекційних хвороб тварин і опублікував два підручники і навчальний посібник «Тропические болезни животных». Під час перебування у Гвінеї він брав активну участь в експедиціях із вивчення перипневмонії великої рогатої худоби. Тривалий час працював заступником декана по роботі з іноземними студентами.
Доцент К. В. Дідаш упродовж 33 років читала лекції і проводила заняття з паразитології. Її випускники працюють в різних країнах світу. Наукові дослідження її були пов’язані із вивчення гіподермозу та сетаріозу великої рогатої худоби і бабезіозу собак. Нагороджена почесними грамотами та відзнаками університету і Служби ветеринарної медицини України. 
Нині на кафедрі успішно працюють молоді викладачі і науковці. 
Семенко О. В. у студентські роки займалась в гуртку з паразитології. Згодом написала дипломну, а потім магістерську роботи. У 2004 році вступила до аспірантури і у 2007 році успішно захистила кандидатську дисертацію «Вдосконалення зажиттєвої діагностики бабезіозу собак» (науковий керівник, доктор ветеринарних наук, професор М.П. Прус). Нині вона доцент, напрям її наукових досліджень є кровопаразитарні хвороби тварин, зокрема, бабезіоз собак. Вона є автором і співавтором близько 80 наукових і навчально-методичних праць.
Галат М. В., кандидат ветеринарних наук, доцент, успішно захистила дисертацію «Змішані інвазії коней (поширення, діагностика, лікування)» (науковий керівник, доктор ветеринарних наук, професор Н. М. Сорока). Напрям наукових досліджень: гельмінтози коней, токсоплазмоз тварин. Вона є автором та співавтором більше 40 наукових праць. У 2011 році за наукову роботу «Сучасні методи діагностики, профілактики та лікування змішаних інвазій однокопитних тварин в Україні» М. В. Галат стала Лауреатом премії Президента України для молодих вчених (Указ Президента України №1111).

Вручення президентом України В. Ф. Януковичем відзнаки в галузі науки і техніки для молодих науковців М. В. Галат

Пашкевич І. Ю., кандидат ветеринарних наук, доцент, успішно захистила дисертацію «Морфологічні та функціональні зміни у собак за трансмісивної венеричної саркоми» (науковий керівник, доктор ветеринарних наук, професор Н. М. Сорока). Науковий напрям досліджень є заразні хвороби екзотичних і диких тварин. Вона є автором та співавтором близько 20 наукових праць, з них 1 монографії.

Кичилюк Ю. В., кандидат ветеринарних наук, асистент, успішно захистив дисертацію «Еймеріоз та ізоспороз свиней» (науковий керівник, доктор ветеринарних наук, професор Н. М. Сорока). Напрям його наукових досліджень є лабораторна діагностика протозойних хвороб тварин, зокрема, свиней. Має близько 20 наукових праць. Працював асистентом з 2013 по 2015 рр. на кафедрі паразитології та тропічної ветеринарії. 
Слободян Р. О., кандидат ветеринарних наук, доцент, є фахівцем з діагностики і лікування інвазійних хвороб продуктивних та екзотичних тварин. Успішно захистила дисертацію "Еймеріоз телят (поширення, діагностика, профілактика та заходи боротьби)», науковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор Н. М. Сорока. У конкурсі серед аспірантів-відмінників України у 2007 році отримувала академічну стипендію імені М.С. Грушевського. У 2010 році Р. О. Слободян стала переможцем Всеукраїнського конкурсу серед молодих вчених і науковців «Майбутнє ветеринарної медицини України» і нагороджена дипломом Державного Департаменту ветеринарної медицини та фітосанітарної служби України. Вона є автором та співавтором більше 40 наукових та навчально-методичних праць, в тому числі, 10 патентів на винахід і корисну модель, одного навчально-методичного плакату для лабораторних досліджень еймеріозів тварин, 2 методичних рекомендацій, одна з них – англійською мовою для проведення лабораторних занять з протозоології для студентів факультету ветеринарної медицини.

На кафедрі навчаються талановиті аспіранти, які працюють над актуальними темами з паразитології (М. В. Сап’яненко, О. П. Шевченко, 
Л.В. Довга і ін.). Окремі з них успішно захистили дисертації і працюють у різних установах України – кандидати ветеринарних наук О. П. Литвиненко, В. В. Башинський, О. В. Журавель, Ю. І. Дахно, Т. О. Суботенко, Х. М. Шендрик, В. М. Овчарук, Н. П. Овчарук, О. В. Жемердєй, Т. П. Білопольська, І. В. Сидоренко та С. Л. Гончаров  та ін. 
При кафедрі упродовж 10 років працювала спеціалізована вчена рада Д 26.004.14 (спеціальність 16.00.11 – паразитологія та 03.00.13 – фізіологія людини і тварини), головою якої був доктор ветеринарних наук, професор, академік АН Вищої освіти України В. Ф. Галат, заступником голови – доктор ветеринарних наук, професор, академік АН Вищої освіти України Н. М. Сорока, вченим секретарем – доктор ветеринарних наук, професор       М. П. Прус.
Викладачі-паразитологи завжди приділяли значну увагу написанню підручників, навчальних посібників і навчально-методичної літератури. Слід відмітити перший підручник М. А. Палімсестова і Р. С. Чеботарьова з паразитології, монографію О.О . Шевцова і Л. Н. Заскінд «Гельмінти і гельмінтози свійської домашньої птиці» (1960) та навчальний посібник для студентів «Ветеринарна паразитологія» (1962). Упродовж останніх 10 років колективом авторів (В. Ф. Галат, А. В. Березовський, Н. М. Сорока, М. П. Прус, М. В. Галат) постійно видаються сучасні навчальні підручники і посібники з паразитології та інвазійних хвороб тварин і глобальної паразитології. 
При кафедрі створено паразитологічний музей, експонати якого включають сотні макро- і тисячі мікропрепаратів, портрети світових вчених, рисунки, таблиці, слайди, фільми.

Паразитологічна колекція кафедри

Велику роботу по створенню навчальних матеріалів для студентів зробили лікар-ординатор М. А. Болюра (1969–1996 роки) та старші лаборанти кафедри В. М. Матузенко (1974–1996 роки) і Ю. Ф. Ковальчук (1985–2012 роки). 
Систематично працює наукове студентське товариство. Нині на кафедрі функціонує науковий гурток з паразитології та тропічної ветеринарії (керівник, доцент О. В. Семенко), у якому всі бажаючі студенти мають можливість поглибити свої знання та проводити науково-дослідну роботу з наукових тематик кафедри, а також за індивідуальними темами в Україні і за її межами. Результати своїх досліджень студенти щорічно доповідають на науково-практичних конференціях, публікують в журналах і збірниках наукових праць, а також оформляють магістерські роботи, які успішно захищають в Державній атестаційній комісії.

Професори кафедри паразитології та тропічної ветеринарії Н. М. Сорока і В. С. Козачок за мікроскопом

Викладачі клінічних тропічних дисциплін працювали, проходили стажування і брали участь в ознайомчих поїздках у країнах Африки, Середньої Азії та Європи. Так, професор В. Ф. Галат – у Нігерії, Туреччині, Франції, Австрії; професор В. С. Козачок працював у Ефіопії, Кенії; доцент С. С. Медвєдєв – у Гвінеї; професор Н.М. Сорока – Німеччині, Королівстві Нідерланди, Польщі; професор М. П. Прус – Франції, Туреччині. 

Професор В. С. Козачок зі студентами-іноземцями в Київському зоопарку

Співробітники кафедри (2008)

Професор Сорока Н. М. з дипломниками (2008)

Доцент Семенко О. В. і лікар-ординатор Голінченко М. О. проводять обстеження тварин (2008)

Асистент Семенко О. В. проводять наукові дослідження (2008)

Співробітники кафедри (2009)

Студенти на занятті з дисципліни Паразитологія та інвазійні хвороби тварин (2009)

Професор Сорока Н. М. з асистентом Галат М. В. в музеї кафедри анатомії тварин Вітебської академії ветеринарної медицини (2010)

Співробітники кафедри на засіданні (2010)

Професор Сорока Н. М. і асистент Галат М. В. на занятті (2010)

Професори Прус М . П. і Сорока Н. М. на святкуванні 90-річчя факультету ветеринарної медицини (2010)

Співробітники кафедри (2010)

Професор Сорока Н. М. на занятті з студентами (2012)

Професор Прус М. П. (декан факультету ветеринарної медицини, 2012) вітає першокурсників з Днем знань

Професор Прус М. П. і доцент Семенко О. В. за науковою роботою (2014)

Викладачі кафедри провели велику і копітку роботу із створення дисциплін з основних спецкурсів тропічних і маловідомих хвороб тварин, забезпеченням їх навчальними програмами, планами, навчально-методичною літературою, наочними посібниками, технічними засобами, екзотичними тваринами. В даний час для лабораторних та практичних занять успішно використовуються бази Київського зоопарку і Цирку; державних районних та міських лабораторії ветеринарної медицини; приватних та державних клінік ветеринарної медицини, приватних господарств по розведенню і утриманню хутрових звірів, страусів, фазанів, перепелів.

Заняття з магістрами проводить кандидат ветеринарних наук А.А. Марунчин
 

Студенти на занятті у зоопарку

Заняття у клініці цирку. Консультує головний лікар, аспірант кафедри Михайло Сап’яненко

Студенти на заняттях у клініках

Професори Сорока Н. М. і Прус М. П. на святкуванні 95-річчя факультету ветеринарної медицини (2015)

Доцент Слободян Р. О.  та доцент Галат М. В. проводять заняття з дисципліни «Паразитологія та інвазійні хвороби» (2016)

Студенти 3 курсу 9 групи скороченого терміну навчання на занятті з дисципліни «Паразитологія та інвазійні хвороби» (2016)

Доцент Галат М. В. проводить заняття з дисципліни «Паразитологія та інвазійні хвороби» (2016)

Професор Прус М. П. проводить заняття з дисципліни «Паразитологія та інвазійні хвороби» (2016)

Професор В. Ф. Галат створив спецкурс «Тропічна паразитологія», видав ряд підручників та навчальних посібників. Ним засновано музей збудників і переносників інвазійних хвороб тварин у тропіках. У 1992 р. за матеріалами з тропічної паразитології він захистив докторську дисертацію.
Професор В. С. Козачок започаткував спецкурси: «Клінічне дослідження тварин тропіків і субтропіків з основами топографічної анатомії» та «Особливості внутрішніх незаразних хвороб тварин у тропіках».
З ініціативи В. Ф. Галата у 1993 р. на кафедрі відкрито аспірантуру.
Нині, на кафедрі навчається 18 аспірантів і здобувачів під керівництвом професорів В. Ф. Галата, Н. М. Сороки, М. П. Пруса.
Таким чином, на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України плідно працює ветеринарна школа паразитологів. Неодноразово тут відбувалися за активної участі співробітників кафедри науково-практичні паразитологічні конференції. Галат В. Ф. – віце-президент Українського наукового товариства паразитологів, почесний член Полтавської та Вітебскої ветеринарних академій.