Традиційна постерна конференція магістрів на факультеті захисту рослин, біотехнологій та екології

15 листопада 2022 року

Навчальний період для магістрів 2 року скоро завершиться, а отже, традиційно студенти представляють свої основні результати досліджень у вигляді постерних робіт. На порозі здача останньої екзаменаційної сесії та трохи випробувань, аби отримати довгоочікуване звання «Магістр».
11 листопада на факультеті захисту рослин, біотехнологій та екології 66 студентів магістратури 2 року денної форми навчання спеціальностей 101 «Екологія», 162 «Біотехнології та біоінженерія», 202 «Захист і карантин рослин» представили результати своїх досліджень в рамках постерної конференції.

Конференція пройшла в неформальній, дружній атмосфері, у вигляді дискусії, що допомогло залучити до обговорення актуальних питань всіх учасників заходу. Оцінювали здобуті за період навчання наукові результати, якість доповідей, рівень наукової та професійної підготовки магістрів начальник навчального відділу, кандидат педагогічних наук, доцент Ярослав Рудик, декан факультету, професор Юлія Коломієць, завідувачі кафедр та науково-педагогічні працівники факультету. Активну участь в обговоренні результатів наукових робіт приймали й керівники магістерських робіт, їх рекомендації були направлені на покращення результатів, що вже існують.

Підтвердити готовність до захисту дипломних робіт студенти повинні в декілька етапів: це попередній захист робіт на кафедрі, апробаційна участь у студентських наукових конференціях та участь у загальноуніверситетській постерній конференції. Слід зазначити, що всі студенти успішно пройшли перевірку робіт на наявність плагіату за допомогою програмного забезпечення «Unichek» та допущені до захисту. Середній показник плагіату на кожній спеціальності не перевищує 12%.
Тематика магістерських робіт охопила широкий спектр досліджень, які виконувались в рамках науково-дослідних робіт факультету. Напрями роботи конференції були визначені відповідно до обраних магістрами освітніх програм: «Екологія та охорона навколишнього середовища», «Екологічний контроль та аудит», «Екологічна біотехнологія та біоенергетика», «Захист рослин», «Карантин рослин».

До претендентів на присвоєння ОС «Магістр» виставляли досить високі вимоги, зокрема, науковий рівень представлення результатів, відповідність наукових робіт напрямку спеціальності, практичне та наукове значення отриманих результатів, а також професіоналізм та володіння знаннями під час надання відповідей.

Кожен автор магістерської роботи впевнено доводив актуальність своєї розробки, достовірність отриманих результатів. Слід відзначити студентів, результати та напрацювання яких найбільше відповідають вимогам: Юрій Щербак тема «Клітинна селекція огірків на стійкість до засолення», науковий керівник д. с.-г. н., проф. Юлія Коломієць, Олександра Бас тема «Отримання суспензійної культури лаванди вузьколистої (Lavandula angustifolia Mill)», науковий керівник к.б.н., в.о. зав. кафедри Олена Кваско, Віра Ільїна тема «Заходи захисту продукції бобових культур від карантинних та некарантинних видів роду Bruchus», науковий керівник доцент Оксана Сикало, Ірина Хрущова тема «Плямистості ехінацеї пурпурової, розрахунок фітосанітарного ризику та заходи обмеження їх розвитку», науковий керівник доцент Дмитро Гентош, Ганна Вєко тема «Екологічний аналіз системи поводження з органічними відходами базового закладу НУБіП України», науковий керівник к. с.-г. н., доц. Олена Наумовська, Ірина Левченко тема «Перспектива енергетичної безпеки в Житомирській області в контексті переходу до сталого розвитку», науковий керівник д. пед.н., проф. Володимир Боголюбов.

Зокрема, Ганна Вєко з темою «Екологічний аналіз системи поводження з органічними відходами базового закладу НУБіП України» дійшла до висновку, що НУБіП України використовує біологічний метод поводження з органічними відходами, що з екологічної точки зору є ефективними. Ганна зазначила, що для широкого впровадження біологічних методів утилізації органічних відходів необхідна екологічна освіта населення щодо поширення інформації про екологічно безпечні та економічно вигідні способи утилізації органічних відходів.

Ірина Хрущова з темою «Плямистості ехінацеї пурпурової, розрахунок фітосанітарного ризику та заходи обмеження їх розвитку», провела аналіз на здатність до проростання насіння, оздоровлення рослини за допомогою методу in vitro, провела аналіз на наявність карантинних видів бур’янів на ділянці. Ірина зауважила, що використовувала, як джерела інформації лише книги та власні дослідження. Згідно з її висновку найбільш ефективною для розмноження в умовах in vitro ехінацеї пурпурової є концентрація фітогормону у 0,8 мл.

Олександра Бас підкреслила актуальність теми «Отримання суспензійної культури лаванди вузьколистої (Lavandula angustifolia Mill)», адже лаванда це лікарська ефірноолійна рослина, яка містить багато цінних компонентів, відома як заспокійливий, знеболюючий засіб, також виявлена висока антибактеріальна, протигрибкова та протипухлинна активність. Ефірна олія лаванди складається з 60 хімічних сполук, включаючи ліналоол, ліналілацетат, що широко використовується в медицині. Посилення виробництва вторинних метаболітів може бути досягнуто за допомогою суспензійної культури дедиференційованих клітин, умови культивування яких можна контролювати та змінювати.

Загалом, у доповідях студентів звучали актуальні питання щодо вдосконалення систем поводження з твердими побутовими відходами в Україні, методики комплексного оцінювання стану природних вод, аналіз поглинання парникових газів органічними ґрунтами. Представлені магістерські роботи мають практичну цінність для сучасного розвитку агропромислового комплексу України, результати наукових досліджень можна сміливо реалізовувати в провідних аграрних підприємствах. До слова, ячмінь ярий, за яким теж виконувались дослідження, в Україні вирощують, як технічну, кормову та продовольчу культуру. Він є одним із цінних зернофуражних культур за обсягами використання в народному господарстві, оскільки має значну частку в балансі концентрованих кормів.