Професор Боннського університету Тео Кьоттер прочитав лекцію з урбаністики, просторового та екологічного планування

3 листопада 2022 року
факультет землевпорядкування
   02 листопада 2022 року один з кращих європейських викладачів-практиків у сфері містобудування і землеустрою, доктор Тео Кьоттер з Інституту геодезії та геоінформатики Боннського університету прочитав гостьову лекцію про сучасні концепції, напрями і стратегії розвитку міст, просторове та екологічне планування землекористування.

   Організаторами зустрічі стали факультет землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України і компонент «Фаховий діалог із земельних питань» проєкту «Німецько-Український aгрополітичний діалог (АПД)».
   Загалом до лекції долучилось понад 60 учасників з 9 закладів освіти, адже орієнтована вона була на здобувачів університетів України, в яких здійснюється підготовка землевпорядників і геодезистів. Проте, цікавою вона стала і для управлінців, аспірантів, магістрів, науково-педагогічних працівників, практиків і всім тим, хто цікавиться питаннями урбаністики, сталого розвитку, змін клімату, охорони довкілля та ін. Комунікаційною основою цього разу виступила платформа Zoom.
   На початку зустрічі, очільник факультету землевпорядкування Тарас Євсюков, який виступив у ролі модератора заходу, наголосив на дотриманні безпекових правил під час зустрічі, а також зазначив, що у повоєнному відновленні України, відбудові населених пунктів, реконструкції будівель і споруд та відновленні інфраструктури важливо використати досвід Європи, застосовувати новітні технології енергоефективності й екобудівництва. Крім того, актуальність тематики підкреслюється й необхідністю застосування майбутніми фахівцями у сфері геодезії, землеустрою та містобудування у своїй діяльності кращих європейських практик, адже з 23 червня 2022 року Україна стала кандидатом на членство у ЄС.

   Потому до слова було запрошено Аудріуса Пауру – представника проєкту «Фаховий діалог із земельних питань» Німецько-українського агрополітичного діалогу (АПД). Він представив професора Тео Кьоттера, розповів про його академічну та професійну кар’єру. Зазначивши, що з 2003 року він працює професором з містобудування та землеустрою Інституту геодезії та геоінформатики Боннського університету і викладає для здобувачів спеціальності «Геодезія та геоінформатика» такі дисципліни як «Розвиток і модернізація міст», «Землеустрій», «Оцінка земельних ділянок», «Регіональний і сільський розвиток» та ін. Крім того, він є членом низки професійних громадських організації та об’єднань, зокрема голова комітету геодезії Баварської академії наук, член Німецької академії містобудування й земельного планування, член Академії з дослідження просторового і земельного планування м. Ганновер та ін.

   Потому, відповідно до затвердженої програми, професор Тео Кьоттер розкрив для слухачів такі теми як: 1) Сталий розвиток міст – концепції, напрями діяльності і стратегії; 2) Стале землекористування – нескінченне зростання на площах, які закінчуються? На початку першої лекції спікер познайомив слухачів з основними поняттями і концепціями сталості, окремо зупинився на концепції сталого міста та напрямах діяльності у сфері сталого міського розвитку. Особливу увагу він звернув студентів на «Новій Лейпцизькій хартії європейського міста». Нині міста мають бути інклюзивними, безпечними, стійкими і сталими. Чому це важливо? Насамперед тому, що половина населення світу – 3,5 млрд. людей нині живуть у містах, а прогнози вчених засвідчують, що до 2030 року цей показник сягне вже 5 млрд. При цьому 883 млн. людей живуть сьогодні в «трущобах» (бідних районах), більшість з яких знаходиться в Східній і Південно-Східній Азії, а стрімка урбанізація збільшує тиск на забезпечення питною водою, навколишнє середовище і громадське здоров’я. Станом на 2016 рік 90% мешканців міст дихають шкідливим повітрям, в результаті 4,2 млн. смертей пов'язують із значним забрудненням повітря. Займаючи лише 3% земної поверхні, на міста світу припадає 60-80 % споживання енергії і 75% викидів вуглекислого газу.

   Враховуючи ці та й інші виклики головні цілі, що стоять на порядку денному, полягають у забезпеченні до 2030 року доступу до достатнього, безпечного й доступного житла та базових послуг, а також покращення життя у бідних районах. Також важливим є надання доступу до безпечних, недорогих, доступних і стійких транспортних систем, покращення безпеки дорожнього руху, зокрема шляхом розширення громадського транспорту, приділяючи особливу увагу потребам тих, хто перебуває в уразливому становищі, жінок, дітей, людей з обмеженими можливостями та людей похилого віку. До 2030 року необхідно посилити інклюзивну та сталу урбанізацію та потенціал для парцитипативного, інтегрованого та сталого планування та управління населеними пунктами в усіх країнах. Посилити зусилля щодо захисту та збереження світової культурної та природної спадщини, зменшити кількість смертей і постраждалих людей, а також суттєво зменшити прямі економічні втрати відносно глобального валового внутрішнього продукту, спричинені стихійними лихами, включаючи стихійні лиха, пов’язані з водою, зосередивши увагу на захисті бідних і людей у вразливих ситуаціях.
   Далі лектор навів приклади зростання площ населених пунктів і транспортних систем у регіоні Штутгарт (з 1900 року до сьогодення і сценарій подій до 2080 року), а також збільшення площ населених пунктів і транспортних систем у регіоні Кельн-Бонн протягом 1975-2015 рр., що становив 50%. Зрозуміло, що ці тенденції є не прийнятні, адже збільшення цих площ відбувається, головним чином, за рахунок земель сільськогосподарського призначення. При цьому відводяться зазвичай землі з цінними ґрунтами та вищої якості. Тому, головними цілями сталого розвитку Федерального уряду щодо захисту ґрунтів і землегосподарювання є: 1) зменшення до 2030 року показника відведення сільськогосподарських площ під забудову до 30 га/день; 2) управління земельними ресурсами замкненого циклу: «Ціль нуль нетто» до 2050 року; 3) співвідношення внутрішнього і зовнішнього розвитку 3:1.

   Не менш важливим є такий напрям діяльності як відновлювана енергетика та економіка замкненого циклу, що полягає у декарбонізації міст, використання виключно відновлюваних джерел енергії, зменшення шкідливих речовин у повітрі, захисту водних ресурсів, зменшення обсягів залишкового сміття. Третім напрямом діяльності є формування соціально справедливого землекористування, що залежить від доступного за ціною житла для всіх груп населення, забезпечення груп населення з особливими житловими потребами, участь власників земельних ділянок та осіб, які мають переваги від планування, у витратах на розвиток площ під забудову, уникнення соціально-просторової сегрегації (розділеності), забезпечення базових послуг за місцем проживання, розбудова освітніх установ. Сучасне місто неможливо уявити без мобільності та його сумісності з довкіллям. Саме тому потрібно дбати, щоб центри міст і квартали були вільні від автомобілів, важливо розбудовувати міський громадський транспорт і здійснювати його прив'язку до житлових зон, робочих місць, інфраструктури, необхідно розвивати пішохідну і велосипедну мобільність(«Walkable City»), автономні поїздки і розумне управління транспортом, підвищувати якість перебування у публічному просторі.
   Окремо професор Кьоттер зупинився на розвитку регіону навколо міста, адже без цього неможливий сталий розвиток самого міста. Тому потрібно посилювати «середні» міста навколо великих міст і агломерацій, концентрувати розвиток населених пунктів з рейковим сполученням, розбудовувати міжмуніципальне і регіональне співробітництва на територіях, узгоджувати житлові та промислові зони і розміщення підприємств роздрібної торгівлі, регіональні концепції і мережі громадського транспорту, об'єкти технічної і соціальної інфраструктури, регіональні концепції озеленення і розвитку вільного простору, упорядковувати структури планування до «функціональних» регіонів.
   Тож головні вимоги до сталого міста наразі полягають у поєднанні мережі зеленого і вільного простору, ефективній, надійній і кліматично нейтральній мобільності, сильних житлових кварталах і перспективному міському розвитку, адаптованому до клімату простору для ландшафтів і населених пунктів, кліматично нейтральних кварталах і відновлюваних джерелах енергії і партнерському розвитку міського регіону.

   У другому модулі головна увага слухачів була прикута до докорінних змін у землекористуванні Німеччини, показниках «споживання» площ для житла та під населені пункти, потребах у площах для генерації електроенергії. Наприклад, на одного мешканця необхідно 42 метри квадратних, електроенергія генерується за допомогою сонячної енергетика і 43 квадратних метри за рахунок вітроененергетики. Водночас, якщо використовувати для цих цілей деревину, то площа лісу становитиме 3480 квадратних метри. Тому й зрозуміло, що фотогенерація і вітроенергетика є перспективними напрямами в енергетичній галузі Німеччини. У висновках професор Тео Кьоттер зазначив, що необхідна якісна й кількісна оцінка використання земельних й інших ресурсів і природних багатств, потрібно підвищувати прозорість та раціональність регіональних і муніципальних процесів у пошуку рішень для розвитку населених пунктів із заощадливим ставленням до ресурсів і з врахуванням питань клімату, важливо дотримуватися «режиму» захисту сільськогосподарських площ, зрозуміла й послідовна модель оцінки для комунікації про рішення для окремих площ і практику планування, підвищення щільності забудови має проходити при внутрішньому й зовнішньому розвитку, ефективне управління розвитком населеного пункту має відбуватися за допомогою орієнтованих на ринок інструментів з економічними стимулами для внутрішнього розвитку, а також за допомогою дієвих інструментів земельної політики.

   По завершенню кожного модуля слухачі проходили проміжне тестування, що вказувало на рівень їхнього засвоєння матеріалу. А от після цього учасники могли адресувати лектору свої запитання або ж вступити у жваву і цікаву дискусію.
   Тож, під час відеоконференції слухачі проявили надзвичайну активність та зацікавленість. До спікера було поставлено значну кількість питань. Наприклад, Андрій Попов цікавився чи екологічна складова в Німеччині є більш пріоритетною, ніж економічна та соціальна при формуванні сталого міського землекористування. У відповідь професор Тео Кьоттер зазначив, що конфлікт інтересів між всіма сферами є. Безумовно значення екологічного компоненту підвищилося в останні роки. Поза як тільки концентруватися на екології, то у таких населених пунктів не буде майбутнього. Це модель, яка буде стояти на одному стовпі і є дуже багато прикладів, що зазнали невдач. У відповідь на питання співпраці архітекторів та інженерів-землевпорядників у прийнятті рішень щодо сталого розвитку і планування міст професор зазначив, що у Німеччині немає таких «універсальних солдатів». Але такі експертні знання потрібні і підготовка фахівців потрібна. Необхідні інженери, які можуть розробляти такі рішення. Ольгу Пронь цікавила відповідь на питання впливу на сталий розвиток міст Німеччини міграції українців, що вимушено переїхали під час військової агресії. Лектору були поставлені й інші питання.

   Зазначимо, що завдячуючи професійним перекладачам Ігорю Плашкіну та Олені Константіновій лекції синхронно перекладалися на українську та німецьку мови. Наступна зустріч із європейським фахівцями запланована на 02 грудня 2022 року.


Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проектування

 

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook