ЮРЧУК ЮЛІЯ СТУДЕНТКА 3 КУРСУ 10 ГРУПИ ВІДПРАЦЮВАЛА МЕТОДИКУ ВІДБОРУ КІСТКОВОГО МОЗКУ У КРОЛІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПОДАЛЬШИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

   Пункцію кісткового-мозкового каналу і вивчення його пунктату в першу чергу проводять з діагностичною метою для підтвердження або встановлення діагнозу різних форм гемобластозів (лейкозів) та анемій тварин. Важливе діагностичне значення також має дослідження кісткового мозку при ураженні його іншими захворюваннями: лімфогранулематозі, туберкульозі, лейшманіозом, метастазами раку. В гематологічній практиці дослідження кісткового мозку проводять також для контролю за хіміотерапією і тривалістю ремісії, для своєчасного виявлення рецидивів гострого лейкозу, з прогностичної метою.
   Дослідження кісткового мозку відіграють вирішальну роль в діагностиці різних захворювань кровотворної системи тварин, особливо у випадках, коли за клінічною симптоматикою і картиною периферичної крові встановити природу патологічного процесу не вдається.
   Оскільки отримані показники переферичної крові не завжди можуть відповісти на низку запитань стосовно механізмів кровотворення, патогенезу захворювань, характеру і ступеню порушень функції кісткового мозку при захворюваннях різної етіології, 28 жовтня 2022 року студентами-гуртківцями було відпрацьовано методику відбору кісткового мозку у кроля шляхом пункції великогомілкової кістки кроля.

   Вибір місця відбору кісткового мозку, як основного джерела стовбурових клітин є основою біотехнологічних підходів отримання стовбурових клітин, оскільки саме кістковий мозок є основним їх джерелом. Характер самого оперативного втручання та оперативний доступ визначається не лише кількістю очікуваного об’єму отриманого аспірату кісткового мозку та вмісту у ньому бажаної фракції клітин. Він враховує також складність виконання оперативного втручання та доступність відповідної методики, необхідність післяопераційного догляду за твариною та ймовірність виникнення різного роду ускладнень. Не останнє місце у виборі методичного підходу щодо оперативного втручання при отриманні кісткового мозку посідає також ступінь травматизації тварини (суттєве ушкодження м’яких тканин кінцівки).

   При виборі кістки для відбору кісткового мозку звертають увагу не лише на її розміри та розташуванням, а й на співвідношенням у її будові губчастої та компактної кісткової тканини.
   В переліку кісток, придатних для відбору кісткового мозку у тварин завдяки наявності в них переважно губчаста кісткова тканина, багатої на стовбурові елементи, в першу чергу знаходяться груднина і клубова кістка. Проте маніпуляції щодо відбору кісткового мозку з цих кісток виконують переважно у великих тварин, зокрема конях.

   Значного поширення набув метод отримання кісткового мозку з трубчастих кісток (стегнової, плечової тощо). При цьому оперативне втручання проводиться в дистально-латеральній ділянці відповідних анатомічних структур. Даний метод вимагає пошарово розтину шкіри, підшкірної клітковини, фасції м’язів та самих м’язів до кістки з послідуючим виконанням отвору у компактній кістковій тканині з допомогою свердла. Недоліком даного способу являється суттєве ушкодження м’яких тканин кінцівки, необхідність накладання швів та післяопераційного догляду за твариною.
   Як відомо, трубчасті кістки окрім компактної кісткової тканини у ділянці епіфізів побудовані також з губчастої кісткової тканини, яка складає їх основу та є також джерелом стовбурових клітин.
   З огляду на це, гуртківці відбирали кістковий мозок у кролів для проведення наукових досліджень саме з губчастої кісткової тканини дистальних епіфізів стегнових кісток кролів. При виборі кістки для відбору кісткового мозку магістри насамперед керувались можливістю оперативного доступу та виконання оперативного втручання, швидкістю його проведення, наявністю у кістці губчастої кісткової тканини, очікуваним об’ємом аспірату кісткового мозку, необхідністю післяопераційного догляду за твариною та ймовірністю виникнення різного роду ускладнень.
   Після успішного відбору кісткового мозку студентка підтвердила, що методика отримання кісткового мозку у ділянці дистальних епіфізів стегнових кісток, розроблена співробітниками кафедри хірургії і патофізіології імені академіка І. О. Поваженка, є доступною та простою у виконанні, забезпечує достатній об’єм аспірату, а завдяки відсутності необхідності розрізу м’яких тканин та послідуючого накладання швів даний спосіб отримання кісткового мозку є низькотравматичним для тварин.

Заступник директора НДІ здоров’я тварин з питань
студентської наукової роботи,
кандидат ветеринарних наук, старший викладач кафедри
хірургії і патофізіології ім. акад. І. О. Поваженка,
керівник гуртка "Патофізіології та імунології тварин"
Роман Бокотько
Марчишина Ірина,
студентка 6 групи 1 курсу