У війни не жіноче обличчя?
5 жовтня 2022 р. в рамках проведення тижня юридично-соціальних дисциплін відбувся відкритий тематичний виховний захід «У війни не жіноче обличчя?»
Захід підготували та провели викладачі Навозняк Л.М., Купчишина Т.В., Лук’янчук С.В.
Активну участь у проведенні виховного заходу взяли здобувачі освіти 21-Ю, 31-П та 41-Д групи.
Мета заходу: удосконалення у здобувачів освіти вміння логічно й критично мислити, аргументовано висловлювати свою думку; вироблення у здобувачів освіти навиків формувати власні погляди та переконання; виховання патріота своєї держави, який усвідомлює свою приналежність до українського народу; формування національної свідомості та людської гідності, любові до свого народу; культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, індивідуальної свободи, поваги до жінки, любові до рідної української землі; створення умов для розвитку у здобувачів освіти готовності бути повноцінними членами суспільства, які зможуть знайти шлях до стабільності, миру і злагоди в Україні.
«У війни не жіноче обличчя, хоча сама війна – іменник жіночого роду». Ця стереотипна фраза відома чи не кожному. Та вона далеко не відображає всю правду про війну. Особливо про таку справді всенародну національно-визвольну, яка йде в Україні сьогодні. У цієї війни таки і жіноче обличчя. Вірніше, багато жіночих обличь.
Ніжні й жіночні, тендітні й лагідні, але водночас – сильні й незламні духом, професійні й відважні. Це жінки-воїни, які зараз зі зброєю в руках, в одному строю з чоловіками, боронять Україну. У кожної з них є ті, заради кого вони у війську, ті, кого захищають. І є те, що вони відстоюють…
Та історія війни, а тим більше жінок і війни, не обмежується лише бойовими звитягами. Вочевидь, величезну консолідуючу роль в українському суспільстві відіграють жінки тилу, вірніше, нон-комбатантки: волонтерки; усі ті, хто працює сьогодні на підтримання економіки країни, в бізнесі, в аграрній галузі; хто бореться з ворогом на інформаційному фронті; хто працює у тилових медичних закладах, в закладах освіти; хто забезпечує виживання власної родини, а разом із тим допомагає іншим справитись зі складними психологічними проблемами.
Українські жінки воістину надзвичайні. Вони розумні, щедрі, гарні, люблячі, ніжні, добрі, і разом з тим рішучі, вольові і відважні. І чоловіки, в яких є такі дружини, подруги, кохані, мами, сестри, доньки, обов’язково переможуть і принесуть нашій Україні мир, спокій, процвітання.
Все буде Україна!
Людмила Навозняк, куратор 21-Ю групи
Тетяна Купчишина, куратор 31-П групи
Світлана Лук’янчук, куратор 41-Д групи