Михайло Пилипович Кравчук (1892-1942)
27 вересня 2022 року світова наукова громадськість відзначає 130 років з дня народження одного з найталановитіших математиків ХХ століття Михайла Пилиповича Кравчука.
Народився Михайло Пилипович у селі Човниці (тепер Ківерцівського району) на Волині в сім’ї землеміра. Початкову освіту здобував удома. Мати Михайла Пилиповича володіла кількома іноземними мовами, добре знала світову літературу, історію, грала на фортепіано, була доброю, чуйною, життя присвятила вихованню дітей. Чарівна природа, пісні – живий літопис, у якому знайшли яскраве відтворення героїчна історія волинського краю, дивовижні легенди будили серце та душу, формували гострий розум майбутнього науковця.
У 1901 році батьки М.П. Кравчука переїздять до Луцька, де він 1910 року закінчує гімназію із золотою медаллю. Цього ж року Кравчук вступає на фізико-математичний факультет Університету Святого Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). В університеті Михайло Пилипович був звільнений від плати за навчання та отримував стипендію 50 карбованців, бо всі іспити складав на «відмінно».
Під час навчання в університетів студент М.П. Кравчук підтримував ідею національного відродження. Він любив проводити вечори в Українському клубі, в Народному домі на Лук'янівці, де український театр під керівництвом М.П. Старицького створював свої вистави. Відвідував і засідання студентського громадського об'єднання «Українська громада». Програмні завдання щодо культурного відродження української нації стосувались організації наукових українських гуртків, систематизації української наукової термінології, заснування українських кафедр при університеті та ін.
У 1914 році Михайло Пилипович закінчує університет з дипломом І ступеня. Професор Д.О. Граве вважає його одним з найталановитіших своїх учнів і просить залишити при університеті як професорського стипендіата для підготовки до наукової та викладацької роботи.
У вересні 1917 року М.П. Кравчук успішно складає магістерські іспити та отримує звання приват-доцента. Працює як науковець: викладає математику в українських гімназіях Києва, в Українському народному університеті (який діяв в Києві за влади Української Центральної Ради та Української Держави), стає членом Українського наукового товариства у Києві, працівником новоствореної Української академії наук, членом комісії з математичної термінології при Інституті української наукової мови УАН, перекладає українською мовою широковідомий підручник з геометрії А.П. Кисельова. У другій половині 20-х років разом з академіком Ф.П. Калиновичем Михайло Пилипович укладає тритомник українського математичного словника.
У 1919-21 роках Михайло Кравчук виїздить у село, стає викладачем і директором школи у селі Саварці (тепер Богуславського району) на Київщині. Саме тут він зустрів і підтримав 10-річного хлопчика Архипа Люльку – майбутнього творця авіаційних двигунів.
Зазначимо, що майбутній генеральний конструктор космічних кораблів С.П. Корольов своїм навчанням у Київському політехнічному інституті також зобов'язаний Михайлу Пилиповичу, чиє втручання допомогло подолати бюрократичні перепони.
У 1924 році М.П. Кравчук блискуче захищає докторську дисертацію на тему “Про квадратичні форми та лінійні перетворення”. У 1925 році Михайлові Кравчукові присвоєно звання професора, а також було обрано дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка, членом Німецького математичного товариства, членом Французького математичного товариства, членом математичного товариства в Палермо (Італія).
У 1929 році Михайла Пилиповича обирають дійсним членом Всеукраїнської академії наук. Він стає наймолодшим академіком ВАН – у віці 37 років. Цього ж року виходить його монографія «Алгебраїчні студії над аналітичними функціями».
Михайло Кравчук — автор понад 180 наукових праць з різних галузей математики (вищої алгебри та математичного аналізу, теорії диференціальних та інтегральних рівнянь, теорії ймовірностей та математичної статистики та ін.). Його наукові результати отримали найвищу оцінку визначних математиків того часу: Д.О. Граве, Д. Гільберта, М.М. Лузіна, М.М. Крилова, Г.В. Пфейффера та багатьох інших, а методи досліджень були використані при моделюванні кібернетичної техніки в США, Японії та інших країнах світу.
Михайло Пилипович Кравчук все своє життя працював невпинно й творчо на благо науки та освіти рідного народу. «Моя любов – Україна і математика» – таким було його життєве кредо.
У 1938 році наукові успіхи вченого, а також знання іноземних мов і листування з математиками всього світу були інкриміновані йому як звинувачення у шпигунстві та зраді інтересів держави.
21 лютого 1938 року Михайла Кравчука було заарештовано за звинуваченням у буржуазному націоналізмі та шпигунстві. Під час допитів Михайло Пилипович поводився мужньо, відмовився давати свідчення проти колег і студентів як “ворогів народу”, чим урятував життя не одній людині. 23 вересня 1938 р. відбулося півгодинне судове засідання, вченого засудили до 20 років в’язниці та 5 років заслання. Три роки каторжної праці остаточно виснажили Михайла Кравчука.
9 березня 1942 року Михайло Пилипович помер на Колимі. 15 вересня 1956 р., за низкою раніше безуспішних клопотань дружини Михайла Кравчука вченого було реабілітовано за «відсутністю складу злочину».
З поверненням незалежності України ім’я Михайла Пилиповича заслужено повернулося в пантеон видатних українських науковців. У 1992 році М.П. Кравчука було поновлено в складі дійсних членів Академії наук України. Його ідеї знаходять своє продовження в наукових працях учених всього світу, а життєве кредо Михайла Пилиповича надихає молодих українських математиків до нових звершень.
доктор фізико-математичних наук, доцент Шидліч А. Л.