PhD: «філософія науки» – складова підготовки докторів філософії
У змішаному форматі розпочався третій тиждень освітнього процесу для здобувачів аспірантури 2022 року вступу.
Перед початком навчання відділом аспірантури було попередньо розподілено всіх аспірантів на 9 груп, в тому числі 2 групи вечірньої форми, було погоджено розклад занять загальноуніверситетських обов’язкових дисциплін: філософія науки, іноземна мова за професійним спрямуванням; педагогіка та управління закладами вищої освіти; організація проведення наукових досліджень; математичне моделювання та планування експерименту; комп’ютерна обробка інформації; мікроекономіка та макроекономіка 2; студії з фінансів, банківської справи та страхування; сучасна компаративістика.
Одним із напрямів діяльності відділу аспірантури є забезпечення якості та моніторинг зацікавленості аспірантів у вищезазначених дисциплінах, а також відвідування ними практичних та лекційних занять. Саме тому було прийняте рішення звернулись до науково-педагогічних працівників гуманітарно-педагогічного факультету кафедри філософії та міжнародної комунікації: завідувача кафедри, доцента Валентини Павлівни Культенко та гаранта ОНП PhD «Філософія» професора Віри Іванівни Додонової. Саме на них покладена місія з викладання та освоєння аспірантами дисципліни «Філософія науки».
Шановна, Віро Іванівно, як Ви можете оцінити рівень зацікавленості аспірантів відвідування Ваших лекцій?
— Перш за все, потрібно зазначити, що курс «Філософія науки» має на меті не лише ознайомлення здобувачів з теоретичними доробками у відповідній галузі, а й мотивацію аспірантів до наукової діяльності. Саме тому свою місію я бачу у максимальному залученні майбутніх дослідників до наукової спільноти через ознайомлення з досягненнями і проблемами світового наукового середовища. Дуже важливо, щоб наші аспіранти усвідомили цінність, важливість, затребуваність своєї діяльності та відповідальність за її результати. Щодо рівня зацікавленості слухачів матеріалом, який викладається, то поки що я цілком задоволена як кількістю присутніх на лекціях, так і глибиною проблем, які ставлять аспіранти в обговореннях.
Скільки десятків питань Ви чуєте від здобувачів впродовж кожної лекції?
— Про десятки говорити не можна, оскільки для відповіді на таку кількість запитань не вистачить часу, щоб при цьому ще й повноцінно розкрити лекційний матеріал. Але зворотній зв’язок, безперечно, присутній, і це мене дуже надихає.
Чи просять Вас аспіранти доєднатись на наукові гуртки до студентів?
— Таких пропозицій ще не виникало. Наші наукові гуртки розраховані за своїм рівнем на бакалаврів. Не слід забувати, що серед аспірантів чимало дорослих і досвідчених людей, які вже мають життєвий та професійний досвід, деякі з них викладачі. На мій погляд, наукові питання, що виникають у здобувачів, можна творчо обговорювати під час роботи на семінарському занятті. Адже аспірантські семінари суттєво відрізняються від студентських. До них можна ставитись, по-перше, як до наукового гуртка, на якому є можливість вільно виказувати та аргументувати свої ідеї, а, по-друге, його варто використовувати як платформу для тренування навичок, необхідних для майбутнього захисту дисертації. Здобувачі повинні усвідомити той факт, що філософія науки формує їх світоглядну і методологічну культуру. Без цих компетентностей якісного дисертаційного дослідження не можна зробити. Як результат слухачі мають стати розумнішими та мудрішими. Загалом я хочу сформувати у аспірантів вдумливе ставлення до будь-якої наукової проблеми і повагу та самовідданість до наукової роботи, якій вони збираються присвятити частину свого життя, а може і все.
Також своє бачення щодо освітнього процесу підготовки докторів філософії висловила завідувач кафедри Валентина Павлівна Культенко.
Шановна, Валентино Павлівно, як Ви оцінюєте базовий рівень знань з філософії наших аспірантів?
— В цьому році вік аспірантів дуже помітно варіативний – від цьогорічних випускників магістратури до поважних батьків родин, що вже самі мають дорослих дітей. Тому і рівень філософської підготовки дуже різниться. При цьому зазначу, що філософська мудрість, здатність до філософської рефлексії прямо пропорційна набутому життєвому досвіду. Є думка, що вік філософії – 70 років, а філософ – це не той, хто добре вивчив завдання, а хто вміє самостійно критично мислити.
Чи є достатнім рівень підготовки аспірантів до Ваших практичних занять?
— Знову ж таки – особливістю філософських знань є їхня відкритість для критичного мислення. А це означає, що на семінарах аспіранти мають бути готовими до обговорення заявленої проблеми. Оригінальні нестандартні підходи, критичні висловлювання, власна позиція щодо обговорюваного питання дуже вітаються. Ми зі свого боку прагнемо наблизити вивчення філософії науки до фахових тем аспірантів. Адже знання філософії та розуміння досліджуваної проблеми на філософському рівні є обов’язковою умовою успішного захисту дисертації.
Чи всі аспіранти долучаються до обговорення тем заняття?
— Поки що занять відбулося не так багато, тому ще не всі встигли проявити себе на ниві філософії. Проте всі аспіранти мали змогу висловити свою позицію щодо місця філософії науки в межах досліджуваної проблематики.
Як Ви можете оцінити рівень підготовки аспірантів до практичних занять?
— Оцінка може бути лише диференційованою. Навчання в аспірантурі набагато більш індивідуалізоване, порівняно з бакалавратом або магістратурою. Кожен аспірант самостійно визначає для себе пріоритети, ставить дослідницькі завдання. Тому по-різному відбувається й підготовка до практичних занять: хтось готує презентації, а хтось лише долучається до дискусій та обговорення.
Щиро дякуємо Валентині Павлівні та Вірі Іванівні за глибокі детальні відповіді, за приділений час та аналіз. Удосконалюємось та крокуємо до перемоги разом!
Віталій Вакуленко,
завідувач відділу аспірантури