Відвідування онлайн-екскурсії Музею грошей НБУ

   Студенти гуртка «Макроекономічні аспекти економічного зростання в Україні» були залучені до заходу "Історія створення національної валюти України", який був проведений 13-14 вересня НБУ. Захід був дуже цікавим, насичений інформацією щодо історії розвитку гривні. Адже понад чверть століття тому розпочалася грошова реформа і в Україні з'явилася власна національна грошова одиниця. Національну валюту України – гривню – та її соту частку – копійку – введено в обіг під час грошової реформи 2-16 вересня 1996 року. Всім було цікаво почути фахівця НБУ і тому всі учасники заходу були долучені до віртуальної онлайн-екскурсії “Історії національної валюти” Музею грошей.

   Під час екскурсії учасники дізнаються про історію гривні від Давньої Русі до сьогодення. Розповідали походження назви національної валюти України - гривні. Фахівець розповів, що гривня походить від слова «гривна», яке за часів Київської Русі позначало нашийну прикрасу. Вже у VIII-ІХ століттях під час торговельних операцій і сплати данини гривна використовувалась як міра ваги і лічби. Пізніше, у різні історичні періоди, слово «гривня» неодноразово змінювало своє значення. На українських землях карбування власної валюти, златників та срібляників, започаткував київський князь Володимир Великий.
   Фахівець НБУ відмітив, що на відміну від країн Заходу, які починали карбування власних монет, копіюючи римські, з чужими портретами та написами, златники і срібляники містять виключно давньоруські написи і зображення своїх князів.

   Було зазначено, що на українських землях карбування власної валюти, златників та срібляників, започаткував київський князь Володимир Великий. Ці монети – перші державні документи, що зберегли зображення тризуба – знака київських князів. Після тривалої перерви у середині XIV століття на українських землях відродився не тільки монетний обіг, а й ненадовго карбування монет – червоноруських півгрошей у Львові і срібняків Володимира Ольгердовича у Києві. Гривні поступово зникли з обігу, перетворившись на грошово-лічильне поняття.
   Фахівець НБУ зазначив, що у 22 грудня 1917 року Центральна Рада прийняла закон про перетворення Київської контори Держбанку Росії на Український державний банк. Його першим директором став Михайло Кривецький. Саме він підписав першу банкноту самостійної Української держави – державний кредитовий білет вартістю 100 карбованців, який було емітовано 5 січня 1918 року. Його вартість дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 г золота). Із 1 березня 1918 року Центральна Рада прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці – гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця. Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади у квітні 1918 року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави карбованець, що поділявся на 200 шагів. Було підготовлено ескізи банкнот вартістю 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованців. За 1917-1921 роки в обіг введено 24 паперових грошових знаки.
Із здобуттям Україною незалежності надзвичайно важливим було створення національної грошової системи. Уже 10 січня 1992 року Національний банк ввів в обіг купони багаторазового використання. Правову підтримку купонокарбованці отримали 20 березня 1991 року з прийняттям Закону України "Про банки і банківську діяльність". Деякий час одночасно в обігу перебували і рублі, і купонокарбованці. А з 12 листопада 1992 року єдиним засобом платежу України у готівковому і безготівковому обігу став український карбованець.
   На онлайн-екскурсії було зазначено, що з 2 по 16 вересня 1996 року в Україні відбулася грошова реформа, у наслідок якої національною валютою стала гривня. Національний банк України ввів банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень. З 1994 року в Україні відкрито Банкнотну фабрику, у квітні 1998 року засновано Монетний двір. Фахівець НБУ розповів, що нині українська гривня друкується за найсучаснішими світовими технологіями, а віднедавна – з використанням українського льону.

   Також на екскурсії було зазначено тривалість життя банкнот та гривні. Відзначили, що в країні здійснюється друкування знакових монет. Фахівець розповів, що не придатні для обігу банкноти перерізають на шредері і штампують у брикети, згодом їх відправляють на полігон. В кінці віртуальної онлайн-екскурсії була проведена вікторина "Правда чи вигадка?"
   Отже, віртуальна екскурсія була дуже цікавою адже нас було познайомлено із особливостями створення та друку сучасних банкнот гривні. А в кінці було підсумовано знання вікториною.

Оксана Пащенко,

доцент кафедри економічної теорії