Сковородинівська Україна": студенти та аспіранти гуманітарно- педагогічного факультету взяли участь у заході до 300-річчя з дня народження великого філософа

05 вересня студенти та аспіранти гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України побували у відомій київській книгарні «Сяйво книги», де проходив урочистий захід з нагоди 300-річчя визначного українського філософа Григорія Сковороди. Головним організатором і гостем був український політик, громадський діяч, голова наглядової ради НУБіП України, професор кафедри філософії та міжнародної комунікації Микола Володимирович Томенко. На зустрічі були присутні гендиректор Національного заповідника «Переяслав» Олексій Михайлович Лукашевич, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, політолог,  Віталій Вікторович Коцур, український журналіст, телеведучий, політик, громадський і культурний діяч Олесь Доній та інші.

Захід розпочався з презентації українських щорічників, що з ініціативи Миколи Томенка видаються задля збереження пам’яті про Григорія Сковороду як визначного діяча та філософа. Микола Володимирович розповів докладніше про наповнення щорічника та інші популярні видання, що вже видавались або будуть видані найближчим часом, зокрема і до 300-річчя відомого філософа.

На жаль, зважаючи на обставини в нашій країні, важко було не згадати про жорстоку війну та її наслідки для українського суспільства, про долю наших історичних пам’яток. Микола Володимирович показав фото унікальної місцини в колишньому Золочівському районі, яку свого часу мандрівний філософ обрав для життя. Це місце за часів Сковороди називалось Піп-Іванівка, а тепер стало називатися Сковородинівка. Варто зазначити, що Григорій Савич  заповів  поховати себе на території парку поблизу будинку, в якому він жив останні роки. Тоді 1922 року з ініціативи історика, філософа, одного із фундаторів Української академії наук Дмитра Багалія будинок і територія були оголошені заповідником. У 1972-му у приміщенні будинку відкрили музей Григорія Сковороди. Але російські варвари знищили музей у 300-ліття з дня народження видатного мандрівного філософа і до того ж ще й у 50-річчя з часу його заснування. Фахівці кажуть, що частково будівлю можна повернути, поряд ще є більш-менш вціліла комора, хоч ракета зачепила і її дах. Проте там тимчасово можна  було б зробити експозицію, бо всі експонати були вчасно вивезені та сховані. Тому Микола Володимирович всіляко допомагає, аби це сталося якнайшвидше.

Микола Томенко, розповідаючи про свої плани на майбутнє, сказав, що є мета зняти фільм-цикл про Григорію Сковороду.

Після презентації та короткого вступу, слово було передано ректору Університету Григорія Сковороди в Переяславі Коцуру Віталію Вікторовичу. Він подякував за присутність у залі однодумців та був щиро радий зустрітися у такій теплій атмосфері. Віталій Вікторович також згадав про жахливі наслідки війни, розповів про харківські вузи, що наразі знаходяться під щоденними ракетними обстрілами і не можуть відновити очне навчання, бо значна частина студентів пішла на фронт. Він акцентував увагу на музеї Сковороди в Переяславі та зазначив, що більшість зображень і робіт належать студентам, що глибоко шанують його пам’ять. Закінчуючи свою промову, Віталій Вікторович подякував за увагу та побажав українцям якнайшвидшої перемоги та знищення ворога на наших територіях.

Після цього Микола Томенко запросив до слова гендиректора Національного заповідника «Переяслав» Лукашевича Олексія Михайловича. Олексій Михайлович розповів слухачам про важливе значення вкладу Григорія Сковороди у майбутнє цивілізованого суспільства. Він додав вислів, що закарбувався в голові кожного: «Сковорода - це наш філософ, наша ідея, наша думка, що живе в кожному».

Український журналіст, телеведучий, політик, громадський і культурний діяч Олесь Доній, звертаючись до присутніх, згадав про Т.Г. Шевченка, зазначивши, що «Шевченко - це потяг до волі. Потяг, який розбиває стіни. Шевченко і Сковорода мають так багато спільного, але водночас такі різні». Журналіст вказав, що саме зараз українцям потрібен Шевченко, щоб побороти рашистів і вибороти волю, а після перемоги ми потребуватимемо Сковороду, щоб перебудувати світогляд заново. Олесь Сергійович також додав, що дуже часто з вуст студентів він чує дивне порівняння Сковороди з хіпстерами, адже він мав особливі погляди на світ, чим вирізнявся з-поміж інших.

По завершенню, заключне слово взяв Микола Томенко, наголосивши на тому, що попри війну в Україні, влада не повинна відкладати вирішення питань культури, бо саме це є фундаментом національної свідомості. Сковороду потрібно пам’ятати і максимально поширювати його думки і погляди, аби світ не забував про його внесок в європейську культурну спадщину. Підводивши підсумки, Микола Володимирович зазначив, що ми, українці - люди серця,  тому маємо пам’ятати, зберігати свої національні культурні, духовні надбання, традиції, заради нашого майбутнього, заради збереження нашої історії та державності.

Студентка 2 курсу 1 групи спеціальності «Журналістика»
Вікторія Кичкирук