Тиждень української мови в університеті

     5 листопада кафедрою української, англійської і латинської мов ім. М. О. Драй-Хмари проведено святковий захід до Дня української писемності і мови, в якому взяли участь першокурсники юридичного факультету.
      Ведучі свята Вікторія Кадубець і Орислава Якимець розповіли присутнім про історію свята, яке відзначається з 1997 року відповідно до Указу Президента України «Про День української писемності та мови». За ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації суспільства нашої держави День української писемності та мови відзначається щороку 9 листопада на честь літописця Нестора — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

     У залі лунали українські пісні, а слухачі віддячували виконавцям оплесками.
     Анжеліка Літинська і Владислав Грицай проникливо декламували вірші про Тараса Шевченка з нагоди 200-річчя від Дня народження Великого Кобзаря.
     Кожне покоління сприймає Шевченка по-своєму, і кожна людина, тим паче, творча особистість, бачить свого Шевченка. Родзинкою свята стали авторські вірші Дмитра Павленка та Ніки Синюк, приурочені вшануванню великого пророка. Подаємо уривки авторських поезій.

Кобзареві — 200

О мій Кобзарю! Могутній, знаменний,
Масштабу всесвітнього ймення
Ведеш ти народ до єдності злуки ,
Так мало у нас ще цієї науки.

Свистів і батіг, рубав нас і меч,
Проносивсь не раз ординський смерч.
А потім, страшніші прийшли вороги,
У ярма людей на роки запрягли.

А ти, як Мойсей у Єгипті, -
Скрижалі шукав і санскрити.
Безсмертний твій дух не вмер, не погас,
І став ти для нас, як дороговказ!

Твої полум’яні «Сон» і «Кавказ»
Будили до волі і кликали нас.
І вийшли ми з рабства, з неволі, -
Щоб стали лани широкополі.

«Учітесь, читайте!» – це твої заповіти,
Навчили нас жити, не тліти.
А ще ти казав – чужого навчатись,
Та знати своє і того не цуратись.

Про мову казав – хто її забуває,
То Бог того люто карає.
І ми на озброєння все це берем,
Чинити наруги і зла не даєм.

                                  (Синюк Ніка)

Оренбурзька ода

Жорстоко сонце припікає,
Сама пустеля навкруги,
Душа із тіла витікає
В солей нещадних береги…

Рекрутська служба так гартує,
Що не забудеш крізь роки!..
Та ось якийсь солдат крокує,
Збиває вічні ці піски.

На всі боки він озирнувся,
З халяви книжечку дістав,
В шинель сильніше загорнувся
І щось писав, писав, писав…

Нещасні очі, повні суму,
Старечі зморшки на чолі –
Вся повнота наруги й глуму
На батьківській його землі.

З-під олівця виходять букви,
За ними – стопи і рядки.
Уже нікому не спинити
Тієї мужньої руки!

Роби й твори для нас, Тарасе!
Твоя поезія небес –
Останній крик людської раси:
«Вогонь Вкраїни ще не скрес!»

                                      (Павленко Дмитро)

      Святкова зустріч закінчилася українським народним танцем у виконанні студенток 1-ої групи.

     Наступні заходи до Дня української мови і писемності відбудуться 11 листопада о 13⁰⁰ год. (аудиторія 136, корпус 11) та

13 листопада о 13⁰⁰ год. (аудиторія 18, корпус 4).

Запрошуємо всіх охочих!

Оксана Тепла, доцент кафедри
української, англійської і латинської
мов ім. М.О. Драй-Хмари