Кіртбая Юрій Костянтинович – 120 річчя від дня народження!

доктор технічних наук, професор, фундатор інженерної науки про ефективне використання машинно-тракторного парку, засновник наукової школи «Машиновикористання та інженерний менеджмент» чинної і нині в Національному університеті біоресурсів і природокористування України.

Народився Кіртбая Юрій Костянтинович 23 серпня 1902 року в місті Москва у родині службовців. Батько – Костянтин Миколайович Кіртбая за походженням селянин із села Лихни Губаутського району Грузія, за спеціальністю агроном-виноградар. До 1917 року працював агрономом в приватних маєтках Московської губернії царської росії, а з 1918 року був керуючим радгоспів і групи колгоспів в околицях Москви, помер в 1930 році. Мати – Софія Мойсеєвна Кіртбая – педагог, померла в 1916 році.

З 1912 по 1920 рік Кіртбая Юрій Костянтинович навчався в Сочинській чоловічій гімназії. Після її закінчення з 1920 по 1925 рік працював робітником із заготівлі дров курортного управління господарської організації міста Сочи і його районів, слюсарем дільничих майстерень Сочинського райвиконкому.

В 1925 році переїхав на роботу до Абхазької автономної республіки. З 1925 по 1927 рік працював техніком Абхазької сільськогосподарської станції.

В 1927 році Кіртбая Ю. К. направлено на навчання до міста Тифлісу (нині столиця Грузинської Республіки – місто Тбілісі). З 1927 по 1931 рік навчався студентом спочатку в Тифліському державному політехнічному інституті, а потім, після його реорганізації, в сільськогосподарському інституті Грузії (місто Тифліс), на факультеті механізації сільського господарства.

Після закінчення інституту в 1931 році і до 1932 року отримав направлення на роботу з посадою машинознавця в Сухумське відділення сільсьгосподарського постачання. Виконував завдання Народного комітету із земельних питань по організації роботи перших машинно-тракторних станцій.

В лютому 1932 році Кіртбая Ю. К. запросили на роботу старшим науковим співробітником зональної тютюнової станції Всесоюзного інституту тютюнової промисловості, а в травні 1932 році організував та очолив відділ механізації, де і пропрацював завідувачем до жовтня 1932 року. В цьому ж 1932 році, за його ініціативи, було засновано Сухумський філіал Всесоюзного Інституту механізації і електрифікації сільського господарства і працював його директором з 1932 до 1934 рік.

З середини 1934 року Кіртбая Ю. К. запросили на роботу завідувачем відділу механізації науково-дослідного інституту вологих субтропіків. Під його керівництвом створено декілька спеціальних сільськогосподарських машин з механізації субтропічного господарства. Одночасно в 1934 році Кіртбая Ю. К. організував і очолив кафедру механізації сільського господарства у Всесоюзному інституті субтропічних культур і протягом 1934-1938 років завідував нею та вів курс лекцій дисциплін технічного циклу.

В 1938 році його було обрано за конкурсом першим завідувачем новоствореної кафедри експлуатації машинно-тракторного парку Київського сільськогосподарського інституту, за власними міркуваннями дописувача цих рядків та опосередкованими історіографічними даними, саме за ініціативи і під Кіртбая Юрія Костянтиновича і створили кафедру експлуатації в Голосієво. Бо на конкурс було подано лише одну кандидатуру, яку і схвалили тоді одноголосно партійні та адміністративні структури Київського сільськогосподарського інституту. Кіртбая Ю. К. вів всі види педагогічної діяльності з курсу експлуатації машинно-тракторного парку.

В липні 1941 року кафедру експлуатації машинно-тракторного парку Київського сільськогосподарського інституту було евакуйовано до міста Алма-Ати і тимчасово призупинено надання освітніх послуг, хоча офіційно посаду завідувача Кіртбая Ю. К. обіймав і перебував за місцем евакуації в місті Алма-Ати. Саме в 1941-1944 роки Кіртбая Ю. К. працював завідувачем відділу механізації сільського господарства Казахського науково-дослідного інституту землеробства імені В. В. Вільямса, а також референтом з питань механізації сільського господарства при Раді Міністрів Казахської РСР. В цей час виконував організацію виробництва автотракторних запасних частин, підготовки весняного посіву, проведення ремонту і збирання врожаю сільськогосподарських культур машинно-технологічними станціями Східного, Північного і Центрального Казахстану. В 1943 році став ініціатором і керував організацією монтажу серії спрощених і полегшених 400 газогенераторних установок до тракторів СТЗ.

Після повернення з евакуації кафедри експлуатації машинно-тракторного парку Київського сільськогосподарського інституту до міста Києва з 1 квітня 1944 року знову працював завідувачем кафедри експлуатації машинно-тракторного парку Київського сільськогосподарського інституту , а після реорганізації і до 6 вересня 1965 року завідувачем кафедри експлуатації машинно-тракторного парку Української сільськогосподарської академії.

За 1938-1965 роки кафедра експлуатація машинно-тракторного парку пройшла етапи значного розвитку. Так об’єм навчальної роботи збільшився в два рази, головним чином за рахунок збільшення контингенту заочної форми навчання, штат кафедри збільшився від 2 одиниць до 10 науково-педагогічних працівників, площа лабораторій складала лише 68 м². Однак значно підвищилась кваліфікація учбових майстрів: вони оволоділи технікою тензометрування та кваліфікацією шоферів 2 класу.

Перетворюючи в практику освіти закон про зв’язок школи із життям, колектив кафедри корінним чином перебудував навчальний процес. Теоретичний курс був очищений від схоластичної лушпиння, яке характерне для раніш рекомендованих навчальних посібників [Свирщевський Б. В. Експлуатація машинно-тракторного парку]; йому була надана виробнича цілеспрямованість. Значно більше уваги стали приділяти передовій машинній технології виробництва сільськогосподарських культур за методом передовиків В. Світличного і В. Первицького.

Лабораторні заняття також набули виробничої цілеспрямованості. Науково-педагогічні працівники, які проводять лабораторні заняття, стали більше уваги набуттю студентами практичних навиків з технічного обслуговування техніки.

Кафедра стала активним учасником періодичних переглядів програм курсу і виробничої практики. Виробнича цілеспрямованість навчального процесу сказалась на підготовці спеціалістів, які краще стали орієнтуватись в умовах виробничих обставин. Це підтверджувалось, наприклад тим, що все більша кількість студентів-практикантів отримують позитивні відгуки від радгоспів і колгоспів за рішення ряду виробничих питань і наданні допомоги господарствам. Багато господарств звертаються за направленням студентів-практикантів після закінчення Української сільськогосподарської академії на постійну роботу в господарство.

Особливістю організації науково-дослідної роботи на кафедрі є ув’язка виробничої тематики з індивідуальними планами дисертаційних робіт наукових співробітників кафедри і аспірантів. Методика експериментальних досліджень значно удосконалилась і виконувалась із застосуванням сучасної тензометричної апаратури.

За 1959-1964 роки завершено розробка тем з перспективної системи машин для Лісостепової, Поліської, Степової, Закарпатської, Підгірно-Кримської зон України. Складено нормативи перспективної потреби в сільськогосподарській техніці. Розроблено теми «Дослідження технологічних процесів виробництва буряка цукрового на підвищених швидкостях» і «Дослідження ефективності застосування збирально-транспортного шасі Таганрожець», результати яких поставлені на серійне виробництво.

За 1938-1965 роки за наукового керівництва та консультування Юрія Костянтиновича Кіртбая захищено 2 докторські і 21 кандидатська дисертації, з них 3 наукові працівники Китайської Народної Республіки та 1 з Німецької Демократичної Республіки.

Для кафедри, як і сьогодні, гострим було питання з площею під навчальні лабораторії. Тоді дві аудиторії № 18 і № 17 навчального корпусу № 5 були повністю забитими обладнанням. Щоб хоча б трохи покращити умови проведення лабораторних занять, колектив кафедри власними силами побудував гараж площею 400 м² для зберігання техніки і проведення лабораторних занять.

Наукові ступені та вчені звання Кіртбая Юрія Костянтиновича:

- рішенням Вищої атестаційної комісії при Всесоюзному комітеті із справ вищої школи від 9 вересня 1936 року протокол № 37 Юрій Костянтинович Кіртбая затверджений у вченому звані старшого наукового співробітника із спеціальності механізація сільського господарства – атестат старшого наукового співробітника СН № 004846, Москва, 10 березня 1937 року;

- рішенням Вищої атестаційної комісії при Всесоюзному комітеті із справ вищої школи від 19 березня 1939 року протокол № 6 Юрію Костянтиновичу Кіртбая присуджено науковий ступінь кандидата технічних наук – диплом кандидата наук СХ № 000671, Москва, 19 березня 1939 року, на підставі захисту 11 грудня 1938 року дисертації на тему «Машинна фумігація рослин на кореню» в Московській сільськогосподарській академії імені Тімірязєва.

- рішенням Вищої атестаційної комісії при Міністерстві вищої освіти СРСР від 17 квітня 1951 року протокол № 3 Юрій Костянтинович Кіртбая затверджений у вченому званні доцента по кафедрі експлуатації машинно-тракторного парку – атестат доцента МДЦ № 1574, Москва, 26 квітня 1951 року.

- рішенням Вищої атестаційної комісії при Міністерстві вищої освіти СРСР від 4 квітня 1959 року протокол № 8 Юрій Костянтинович Кіртбая затверджений у науковому ступені доктора технічних наук, на підставі захисту 3 грудня 1957 року дисертації на тему "Основи теорії використання машин в сільському господарстві" в Ленінградському сільськогосподарському інституті.

- рішенням Вищої атестаційної комісії при Міністерстві вищої і середньої спеціальної освіти СРСР від 3 січня 1960 року протокол № 1/11 Юрій Костянтинович Кіртбая затверджений у вченому званні професора по кафедрі експлуатації машинно-тракторного парку – атестат професора МДЦ № 1574, Москва, 21 січня 1960 року.

Наукові, педагогічні і виробничі досягнення Кіртбая Юрія Костянтиновича:

1.  Засновник в 1938 році наукової школи «Машиновикористання та інженерний менеджмент» та чинної і нині в Національному університеті біоресурсів і природокористування України, в доробку якої станом на 21.08.2022 року 12 докторських та 99 кандидатських дисертацій. За наукового керівництва захищено 25 кандидатів і за наукового консультування 2 доктори технічних наук.

2.  Засновник теорії машиновикористання в землеробстві, та її практичних постулатів для виробничого циклу сільського господарства, в частині: комплектування та використання машинно-тракторного парку в сільському господарстві; встановлення оптимального завантаження трактора; встановлення оптимальних вагових параметрів агрегатів; встановлення принципів системи тракторів для сільського господарства; встановлення принципів ефективності експлуатації мобільних машинно-енергетичних систем в землеробстві.

3.  Розробник методології структуризації та технічного забезпечення машинно-тракторних станцій в сільському господарстві. Ініціатор і перший організатор роботи машинно-тракторних станцій і колон.

4.  Розробник та впровадив ряд спеціальних машин для механізації субтропічного господарства.

5.  Ініціатор заснування та перший директор Сухумському філіалу Всесоюзного Інституту механізації і електрифікації сільського господарства.

6.  Ініціатор заснування та перший завідувач кафедри механізації сільського господарства у Всесоюзному інституті субтропічних культур.

7. Ініціатор заснування та перший завідувач кафедри експлуатації машинно-тракторного парку Київського сільськогосподарського інституту.

8.  Член редколегій журналів.

9.  Член вченої ради із захисту дисертацій в Київському сільськогосподарському інституті.

10. Засновник і перший керівник наукових семінарів «Експлуатація МТП» в Київському сільськогосподарському інституті.

11. Засновник і перший керівник організаційного комітету конференції «Експлуатація МТП» в Київському сільськогосподарському інституті

З 1965 до 1995 року Юрій Костянтинович Кіртбая працював на посаді професора кафедри експлуатації машинно-тракторного парку Московського інституту інженерів сільськогосподарського виробництва.

Помер Кіртбая Юрій Костянтинович 24 листопада 1995 року. Поховано його на Троєкуровському цвинтарі міста Москва.

Основні наукові праці Кіртбая Юрія Костянтиновича:

1. Кіртбая Ю. К. Технологія і організація тракторних робіт. Київ. УАСГН. 1955. 432 с.

2. Кіртбая Ю. К. Основи теорії використання машин в сільському господарстві: монографія. Київ. Москва. Машгиз. 1957. 278 с. (на російській мові).

3. Кіртбая Ю. К. Організація і технологія тракторних робіт. Київ. Радянська школа. 1960. 140 с.

4. Кіртбая Ю. К., Чугай А. Я. Визначення структури машинно-тракторного парку для комплексної механізації сільськогосподарського виробництва в різних природно-економічних зонах УРСР. Київ. УАСГН. 1960. 78 с.

5. Кіртбая Ю. К. Основи комплексної механізації сільськогоспо­дарського виробництва: монографія. Київ. УАСГН. 1961. 206 с.

6. Веденяпін Г. В., Кіртбая Ю. К., Сергєєв М. П. Експлуатація машинно-тракторного парку: посібник. Москва. Видавництво сільськогосподарської літератури. 1963. 431 с. (на російській мові).

7. Кіртбая Ю. К. Резерви в використанні машинно-тракторного парку. Москва. Колос. 1976. 256 с. (на російській мові).

Іван Роговський