Життя продовжується: наукова діяльність студентів на кафедрі конярства і бджільництва
“На цій дорозі життя мають значення лише кілька кроків”
Жан Батіст Марі.
“Бджола мала, а й та працює” ‒ кажуть на кафедрі конярства і бджільництва. Ось і двоє студентів-ентузіастів факультету тваринництва та водних біоресурсів ‒ Саханда Артем та факультету ветеринарної медицини ‒ Саркісова Марія старанно працюють як бджоли над спільною магістерською роботою під керівництвом професора кафедри Валерія Броварського.
«Історія цього наукового проєкту була розпочата у далекому 2013 році, коли доктор сільськогосподарських наук, професор та мій науковий керівник Валерій Броварський вперше отримав новий продукт бджільництва. Проте через ряд обставин, подальші дослідження по застосуванню продукту не проводилися. На початку лютого, постало питання з вибором теми для магістерської роботи. Однією з таких тем для подальшого дослідження була “Вплив електромагнітного випромінювання на життєдіяльність бджолиної сім’ї”, проте, під час обговорення деталей з науковим керівником, мені було запропоновано продовжити роботу над його призупиненим проєктом і я погодився. За дивним збігом обставин, на початку квітня мені зателефонувала знайома студентка 5 курсу факультету ветеринарної медицини, під час діалогу було запропоновано допомогу з оптимізації роботи обладнання та проведення досліджень» ‒ розповідає Артем Саханда.
У квітні розпочалася клопітка праця студентів над реалізацією задумки. Для досягнення мети дослідження, було створене обладнання яке дає змогу отримувати показники датчиків в режимі реального часу, які вмонтовані у бджолине гніздо, а саме ‒ датчики температури, вологості (DHT 22) та звуку (Модуль датчика звуку від Waveshare), плати контролю (Arduino UNO WI-FI rew 2).
Через необхідність мати доступ до електромережі, місцем розміщення було обрано апібудинок, для запобігання від впливу атмосферних умов та збереження обладнання. Також потрібно було під’єднання до мережі WI-FI, щоб мати доступ до даних.
Для дослідження було обрано 8 бджолиних сімей з апібудинку та 8 з навчально-дослідної пасіки, які виступали контрольною групою в методі пар-аналогів.
Поставлені в роботі задачі вирішуються за допомогою технічних (розробка та вдосконалення обладнання), зоотехнічних (проведення науково-господарських дослідів на бджолиних сім’ях) та аналітичних методів дослідження.
Тому поглиблення знань із цих питань мають важливе теоретичне і практичне значення. Доцільно експериментально обґрунтувати вплив різних факторів, дослідити відмінності біохімічного складу продукту одержаного за умов того чи іншого медозбору.
Микола Повозніков,
завідувач кафедри конярства і бджільництва
