До 85-річчя академіка Григорія Богданова

     6 березня виповнилося б 85 років від дня народження академіку УААН і ВАСГНІЛ, відомому вченому в галузі годівлі сільськогосподарських тварин, технологій виробництва продукції тваринництва, організатору і патріоту аграрної науки в Україні — Григорію Олександровичу Богданову.
     Народився відомий вчений у 1930 році на Луганщині. Після закінчення у 1947 медичного училища майже рік працював завідувачем пункту санітарної освіти у Сватовському районі. А в 1952 році став випускником Харківського зоотехнічного інституту. Потім впродовж року працював старшим зоотехніком Валківського держплемрозсадника та Марковського райвідділу сільського господарства. З 1953 року Г.О. Богданов — аспірант відомого на той час Всесоюзного науково-дослідного інституту гібридизації та акліматизації тварин «Асканія-Нова» ім. акад. М.Ф. Іванова. Успішно захистивши у 1956 році дисертацію на тему «Влияние микроэлементов (кобальта, меди и марганца) на рост, развитие и обмен веществ у телят красной степной породы», Григорій Олександрович все своє подальше життя пов’язує з вирішенням проблем годівлі сільськогосподарських тварин і птиці. Тоді ж приходить на наукову роботу до УНДІТ Лісостепу і Полісся, де за 13 років долає шлях від молодшого наукового співробітника до заступника директора інституту з наукової роботи. Коли виповнилося 40, вченого призначено ректором Харківського зооветеринарного інституту. Через 3 роки він знову повертається до УНДІТ Лісостепу і Полісся, але вже як його директора.

     Українську ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарську академію Григорій Олександрович очолив у 1976 році, що суттєво позначилося на вирішенні багатьох проблем. Завдяки його зусиллям, було закладено підвалини житлового будівництва. Сьогодні, мабуть, всі жителі, котрі проживають біля навчального корпусу № 6, вдячні Григорію Олександровичу.
     Майже 9 років (1979-1987 рр.) Григорій Богданов, як Голова Президії Південного відділення ВАСГНІЛ, очолював сільськогосподарську науку, одночасно виконуючи обов’язки заступника Голови Держагропрому УРСР, оцінюючи яку відзначав «... тяжесть этой работы я бы сказал ответственной и не всегда благодарной…».

     З 1987 року по 1990 рік він виконує обов’язки першого заступника Голови президії південного відділення ВАСГНІЛ. У 1990 році Григорій Олександрович знову повертається до Української сільськогосподарської академії, де впродовж 9-ти років очолює кафедру технології виробництва молока та яловичини. З 1999 року він повертається до апарату Української академії аграрних наук, де і працює до останніх днів свого життя.
     Його наукові інтереси були різнобічними і широкими. Поряд із вивчення проблем годівлі сільськогосподарських тварин і птиці багато часу, уваги і здоров’я віддає оцінці ситуації та вирішенню питань зменшення надходження радіонуклідів у продукцію тваринництва у регіонах, що постраждали у результаті Чорнобильської катастрофи. Він був одним із розробників концепції ведення галузі тваринництва у таких регіонах. Пріоритетною проблемою останніх років життя Григорія Олександровича стало вивчення і оцінка рівня метаногенезу і емісії метану жуйних у зв’язку з різким потеплінням на планеті, викликаним парниковим ефектом. Значну увагу він приділяв питанням міжнародної наукової співпраці. Був координатором і членом робочих груп I міжнародної конференції зі зменшення емісії метану, яка відбулася у Києві в 1997 році, міжнародних агротехнічних шкіл в Україні (1993-1997) та Росії (1993), багатьох міжнародних симпозіумів і конференцій, де достойно представляв сільськогосподарську науку України. Завдяки йому, був перекладений і видрукований в Україні ряд кращих світових підручників з питань годівлі і технології ведення тваринництва («Корма и питание», «Спеціалізоване м’ясне скотарство США» та ін.).

     В останні роки Григорій Олександрович висунув і теоретично та експериментально обґрунтував концепцію переходу нормування сільськогосподарських тварин через споживання сухої речовини та насиченість сухої речовини обмінною енергією, іншими елементами живлення. Це стало новим кроком у підвищенні продуктивності тваринництва. Г.О. Богданов залишив багату наукову спадщину. А це більше шестиста наукових праць, серед яких понад 20 — підручники, монографії, довідники, брошури. Він був членом редколегій багатьох фахових видань. Багато сили і енергії віддавав підготовці і вихованню наукових кадрів, як для України, так і для зарубіжжя. Він підготував більше 50-ти кандидатів та докторів наук. 
     Все життя Григорія Олександровича — приклад самовідданого служіння науці і народу. Як писав він сам «... С моей точки зрения это не противоречит ни одному из уставов, а главное находится в полном соответствии с неписанными законами:

• уважения и ответственности перед людьми;
• а также правилами морали, нравственности или просто гражданского долга. Всегда считал, считаю и вечно буду оставаться верным тому, что это должно оставаться основой общения в научном сообществе…».

     Тож 12-13 березня 2015 року в університеті відбудеться Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 85-річчю з дня народження академіка Григорія Олександровича Богданова. Програмою конференції передбачено обговорення творчого доробку вченого, сучасних технологічних рішень годівлі тварин та технології виробництва продукції тваринництва. За результатами роботи конференції буде видано Науковий вісник НУБіП України, серія «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», який є фаховим за с.-г. науками і включений до міжнародної наукометричної бази даних РИНЦ (e.Library). Друк статей безкоштовно.
     

Детальніше про конференцію в інформаційному листі.

Василь Костенко,
доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри
технологій виробництва молока, яловичини та свинини