До 100-річчя кафедри ветеринарної гігієни імені професора А.К.Скороходька Серія публікацій: Завідувачі кафедри

МЕДВЕДЄВ БОРИС ХАРЛАМПІЙОВИЧ
заслужений діяч науки РРФСР, професор
очолював кафедру зоогігієни в Київському зооветеринарному інституті з 1936 по 1939 рр.

Професор Б.Х.Медвєдєв Медвєдєв Борис Харлампійович народився в 1871 році в Майкопі, в родині офіцера. У 1895 році з відзнакою закінчив Казанський ветеринарний інститут і відразу поступив в інший великий вуз тодішньої Російської імперії – в Ново-Олександрійський сільськогосподарський інститут (під Варшавою). І через три роки отримав звання вченого агронома першого розряду.
Ще студентом Борис Медведєв велику увагу приділяв практичним питанням майбутньої спеціальності, працював ветеринаром-хірургом, завідував відділом тваринництва на сільськогосподарській виставці в м. Києві в 1897 році.

Б.Х.Мєдвєдєв у 1913 році в м.Саратові створює Вищі сільськогосподарські курси агрономів. Як директор Б.Х.Медведєв зіграв ключову роль в їх становленні та розвитку.
У 1918 році курси реорганізовані у сільськогосподарський інститут, а потім – до 1922 року – в агрономічний факультет Саратовського державного університету (в цей час Б.Х. Медведєв був деканом факультету).
У 1914 рік на Вищих сільськогосподарських курсах він завідував кафедрою анатомії тварин, з 1917-го по 1930 рік – кафедрою сільськогосподарської економіки і організації сільського господарства, одночасно, аж до 1931 року. Б.Х.Медведєв очолював кафедру сільського господарства і кормовиробництва в Саратовському зооветеринарному інституті.
В кінці 1930 року в Саратові була заарештована і засуджена ціла група професорів, ветеринарних лікарів. Їм були пред’явлені не тільки звинувачення в антирадянській агітації і пропаганді, а й участь у контрреволюційній повстанській організації ветеринарів Нижньої Волги. Заарештували і Б.Х.Медведєва. 11 липня 1931 року його справа була припинена через брак доказів. В цей же рік він переїжджає до Москви.
До 1935 року вчений працює у Всесоюзному інституті тваринництва.
З 1936 по 1939 р.– завідує кафедрами зоогігієни в Київському і Бурят-Монгольському зооветеринарних інститутах. У 1939 році Б.Х.Медведєв обирається завідувачем кафедри зоогігієни і основ ветеринарії Московського хутрового інституту. На цій посаді він працював до 1953 року.
У 1943 році постановою Президії Верховної Ради Української РСР Б.Х. Медведєву було присвоєно почесне звання заслуженого діяча науки.
Помер Борис Харлампійович Медведєв у м. Москві, в 1955 році. За його заповітом урна з прахом була похована поряд з могилою дружини на Воскресенському кладовищі м. Саратова.

ЛЕМІШКО ПЕТРО МОЙСЕЙОВИЧ
доктор ветеринарних наук, професор
створив та очолював кафедру ветеринарно-санітарної експертизи з 1932 по 1941 р., 1947 по 1956 р.

Професор П.М. Лемішко Народився 29 листопада 1888 року в м. Умані Київської губернії (тепер Черкаська обл.) в родині ремісника. У 1905 – 1916 рр. працював у канцелярії Уманського повітового суду, в 1916 – 1917 рр. – в податковій інспекції м. Києва, в 1917 – 1919 рр. – в Укрінбанку м. Києва, в 1920 – 1922 рр. – у районній комісії з націоналізації земель на Правобережжі України.
У 1922 р. вступив на ветеринарний факультет Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту, який закінчив у 1926 р.
Спочатку працював ветеринарним лікарем Київського ветеринарно- бактеріологічного інституту.
У 1927 р – ветлікар, в 1928 – 1930 рр. – завідувач діагностичного кабінету Київської міської різниці. З 1930 р. – асистент кафедри патологічної анатомії, з 1932 р. – доцент кафедри м’ясознавства. Одночасно за сумісництвом працював у Білоцерківському СП, де завідував кафедрою ветеринарно-санітарної експертизи та був заступником директора з навчальної і наукової роботи.
Кандидатську дисертацію на тему: «Биинвазии трихинеллами мышц ушей и хвостов у свиней и биопсия у свиней при трихинеллезе» захистив у 1938 р. у Харківському ветеринарному інституті.
У 1941 р. П.М. Лемішко захистив у ХВІ докторську дисертацію на тему: «Инвазионные свойства неинкапсулированных трихинелл». У цьому ж році йому присвоєно вчене звання професора кафедри ветеринарно-санітарної експертизи.
Під час Великої Вітчизняної війни Петро Мойсейович працював у Новосибірському СП деканом зоотехнічного факультету, очолював кафедру основ ветеринарії. Після звільнення України у травні 1944 р. повертається на рідну землю.
У Білоцерківському СГІ завідував кафедрою ветеринарно-санітарної експертизи і одночасно за сумісництвом виконував обов’язки заступника директора інституту з навчальної та наукової роботи.
У 1947 р. обіймав посаду директора Київського ветеринарного інституту. Тут свої сили і талант організатора він віддає роботі з відновлення зруйнованого німецькими окупантами інституту.
Петро Мойсейович Лемішко брав активну участь у громадському житті факультету та інституту, був депутатом Київської міської ради.
Наукова діяльність П.М. Лемішка була присвячена вивченню трихінельозу тварин. Результати його досліджень увійшли до нормативних документів щодо боротьби з дуже небезпечними антропозоонозами.
Професор П.М. Лемішко опублікував близько 50 наукових праць.
За сумлінну плідну науково-педагогічну, громадську та організаційну роботу професора П.М. Лемішка було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора та медалями.
Помер П.М. Лемішко 26 жовтня 1956 р., похований на Байковому кладовищі в м. Києві.