ЕКОЛОГІЧНА КАТАСТРОФА НА ЛУГАНЩИНІ
1. Техногенна та екологічна катастрофа у Рубіжному, про яку забули розказати
Про цю катастрофу відсутні будь-які офіційні повідомлення, хоча є безперечні докази, що вона відбулась. Найкраще відео з місця цієї катастрофи з’явилося недавно https://www.youtube.com/watch?v=EiCFPPUsuc8, на ньому видно вирву глибиною до 3 метрів та довжиною більше 100 метрів, яка утворилася на місці однієї з залізних колій в районі залізничного вокзалу міста Рубіжне. А саме, вздовж вулиці Озерної. Навколо вирви залишки вагонів чи розтрощені вагони, з боку озера – зруйновані житлові будинки. Стоп-кадри з відео наводяться.
З відео можна зробити висновок, що на цьому місті вибухнули кілька вагонів з вибухівкою. Що мало призвести до дуже суттєвої шкоди довкіллю: тут завжди була велика кількість цистерн з хімічною продукцією заводів «Заря» та «Азот», деякі з цих цистерн на відео є зруйнованими. Поруч з колією знаходиться велике природне озеро Пісчане, яке при цьому вибуху мало бути забруднене. Ступень забруднення та нанесену шкоду можна встановити лише замірами забруднювачів, що на сьогодні є неможливим. Але мова йде про багато тонн забруднювачів, які попали у воду.
Що стосується ймовірної дати цього вибуху, то це скоріш за усе 23 березня, у цей день жителі Новодружеска спостерігали потужний вибух у стороні Рубіжного, відео і стоп-кадр з якого оприлюднило видання «Схід-інфо».
2. На Луганщині під час бойових дій постраждало 28 тис. га лісів, переважно хвойних
Військові дії навколо міст Сєвєродонецьк, Рубіжне, Креміна продовжувалися на протязі 4 місяців, при цьому, у Сєвєродонецьку та Кременій практично не велись контактні вуличні бої, вони відбувалися переважно у хвойних лісах, що розташовані навколо міст. Де були розташовані опорні пункти і де військові здійснювали несподівані напади на супротивника. На стоп-кадрі 2.1. комбатанти пересуваються сосновим лісом, в якому горить хвойна підстілка.
Значна частина артилерійських обстрілів також наносилася по лісах, де знаходилась жива сила і частина військової техніки. На стоп-кадрі 2.2. показано момент нанесення удару з установок БМ-21 «Град» по лісовому масиву, що знаходиться недалеко від Сєвєродонецька.
У весняну пору це не призводило до значних лісових пожеж, проте у травні та у червні у лісах почало полихати. На стоп-кадрі 2.3. лісова пожежа, що відбувалася недалеко від Сєвєродонецька 19 червня.
Сєвєродонецька міська екологічна асоціація «Зелений світ» здійснювала моніторинг лісових пожеж за даними ресурсу firms.modaps.eosdis.nasa.gov/, враховуючи кількість та масштаб загорянь у лісових масивах. Наприклад, результати, наведені на принт-скрині 2.4. за тиждень з 8 о 15 червня, свідчать про велику кількість пожеж, які охоплювали більше половини площі у Старокраснянському та Боровеньківському лісництвах Кремінського ДЛМГ.
Багато пожеж того тижня було у Сіточному лісництві Кремінського ДЛМГ та у Капітановському лісництві Новоайдарського ДЛМГ.
На гасіння лісових пожеж у Сіточному лісництві виїжджали пожежники з Кремінної, на пожежі в Ахтирському лісництві виїжджали пожежники з Новоайдара. Залучення пожежників до гасіння лісів в інших лісництвах було неможливим через військові дії.
Загалом, за підрахунками «Зеленого світу», за час війни пожежам було пошкоджено не менше 70% лісових насаджень Старокраснянського лісництва та не менше 60% лісових насаджень Боровеньківськогоу лісництва. Не менше половину лісів було втрачено в Сєвєродонецькому, Боровському та Бобровському лісництвах Сєвєродонецького ДЛМГ, Кудряшовському лісництву Кремінського ДЛМГ та Капітановському лісництві Новоайдарського ДЛМГ. У меншому ступені постраждали ліси Серебрянського, Веригінського, Комсомольського, Сіточного лісництв Кремінського ДЛМГ, Ахтирського лісництва Новоайдарського ДЛМГ.
Загальний обсяг втрачених за час військових дій лісів «Зелений світ» оцінює в 28 тис.га. Тож у найближчі роки міста Сєвєродонецьк, Рубіжне, Кремінну очікує суттєва зміна клімату. Оскільки ці населені пункти тепер позбавлені комфортного оточення штучними лісами, то навколо них відтворюється придонцова степова пустеля. З ймовірними пиловими бурями.
3. Забруднення території Луганської області в наслідок обстрілів промислових підприємств
В містах Рубіжне, Сєвєродонецьк, Лисичанськ є великі промислові зони, у яких розташовані чи колись були розташовані великі хімічні підприємства. На частині таких підприємств є залишки продукції чи сировини. І якщо ємності з хімічними речовинами пошкодити, то потрапляють в атмосферу, загоряться чи вибухнуть. Крім того, ґрунт на таких промислових майданчиках звичайно забруднений хімікатами, і пил, що створюється під час вибухів боєзапасів, буде містити такі речовини. А дим від пожеж – їх залишки.
Щодо залишків продукції та сировини – найбільш небезпечними є завод «Зоря» у Рубіжному, який виготовляє вибухові суміші (промислову вибухівку) на основі селітри (амоніли та амонали, їхні аналоги) та Сєвєродонецьке об’єднання «Азот», яке випускає аміак, азотну кислоту, аміачну селітру, карбамід та рідкі добрива.
На Лисичанському НПЗ залишилися великі обсяги горючі відходи.
У березні та квітні тривалим обстрілам піддавалася територія колишнього рубіжанського заводу «Барвник», через що в атмосферу міста з пилом та димом потрапляли шкідливі хімічні речовини. Така як ароматичні вуглеводні, їхні похідні тощо.
Що стосується «Зорі», «Азоту» та «Склопластики», то їхні території не піддавалися значним обстрілам. Хоча офіційні джерела стверджували протилежне.
Так, на «Азоті» були зруйновані приміщення двох прохідних, є пошкодження залізничних колій та в автотранспортному цеху, згоріла одна з градирень. Постраждав розташований на території «Азоту» завод нестандартного обладнання. Є фотографія (фотографія 3.1.), на якій видно пошкодження та загорання одного з допоміжних цехів. І це практично усе.
Цегельний завод, про обстріли якого увесь час повідомляли, насправді знаходиться поза територією «Азоту», і як підприємство він давно не працює.
У той же час на цих двох підприємствах відбулись потужні вибухи, зовні схожі між собою.
05.04.2022 року на території чи біля території хімічного заводу «Зоря» стався потужний вибух, в наслідок якого утворилося велика хмара оксидів азоту (фотографія 3.2.), яка вітром переносилася у північно-східному напрямку.
09.04.2022 року на тому ж самому майданчику відбувся новий вибух, теж з викидами діоксиду азоту (фотографія 3.3.).
31.05.2022 року на промисловому майданчику об’єднання «Азот» відбувся потужний вибух з викидами оксиду азоту (фотографія 3.4.).
18.06.2022 року в соціальних мережах було оприлюднено фейк про те, що начебто на «Азоті» стався новий вибух з викидом оксидів азоту.
Якщо порівняти 3 фотографії, то зрозуміло, що зовнішньо усі три вибухи схожі. У відношені усіх ЗМІ розповсюдили версію, яку висловили в Луганській обласній військово-цивільній адміністрації, що це були вибухи азотної кислоти через попадання снарядів в цистерни з нею. Проте такі пояснення є помилковими, оскільки азотна кислота не є вибухонебезпечною речовиною. Вона не може детонувати. А у випадку руйнування цистерни з азотною кислотою викиди оксидів азоту не будуть одночасними, вони будуть виділятися в атмосферу досить тривалий час.
Картина вибуху з викидом хмари оксидів азоту, подібна до тієї, яку спостерігали на «Зорі» та на «Азоті», є характерною для вибуху селітри чи селітровмісних вибухових речовин.
Що стосується лисичанського НПЗ, то там 16.04.2022 року снаряд потрапив у ємність з залишками нафтошламу. Виникла потужна пожежа на площи 5 тис. кв.м., екологічна шкода полягає в викиді в атмосферу великої кількості вуглеводнів, сажі та оксидів вуглецю. 08.05.2022 року пожежа виникла на установці по виробництву сірки, хмара з сажі та оксидів вуглецю та сірки знову потрапила в атмосферне повітря. Це загоряння було ліквідовано пожежниками.
Проте у другій половині травня та у червні пожежі на НПЗ відбувалися чи не постійно (фотографія 3.5. від 08.05.2022 року). Що, можливо, було пов’язане зі зберіганням на заводі ГЗМ.
4. Об’єкти природно-заповідного фонду, які зазнали пошкоджень під час бойових дій
Під час бойових бій в Луганській області значних пошкоджень мали 2 території смарагдової мережі:
– територія «Кремінські ліси», код UA0000069, площа 18240,0000 га, створена для збереження 27 видів птахів та 31 іншого виду фауни і флори, занесених до Резолюції 6 (1998) та 19 природних оселищ, занесених до резолюції 4 (1996) Конвенції про охорону дикої флори і фауни;
– частково територія «Пойми ріки Сіверський Донець в Луганській області, код території: UA0000315, площа 134903,3000 га, яка створена для збереження 4 видів птахів та 8 інших видів фауни і флори, занесених до Резолюції 6 (1998).
На малюнку 4.1. показана смарагдова мережа на території Луганської області, червоної рискою окреслено зону активних бойових дій в регіоні.
Бойові дії не зачіпали території строгого заповідання, проте артобстрілами завдано шкоди об’єктам природно-заповідного фонду місцевого значення: гідрологічному заказнику «Кремінські каптажі», пам’ятці природи «Дубовий гай», заказнику лісовому «Білогорівський», лісовому заказнику «Горіхівська діброва», загальнозоологічному заказнику «Жеребець», заказнику ландшафтному Врубівський. Суттєвої шкоди нанесено флорі національного парку «Кремінські ліси».
5. Шкода, нанесена міським зеленим насадженням
При обстрілах міст Луганської області руйнувалися чи зазнавали пошкоджень житлові будинки та об’єкти соціальної інфраструктури, і водночас знищувались зелені насадження, включаючи дерева. Приклад такої шкоди на фотографії 5.1.
Шляхом переглядання відео з вулиць Сєвєродонецька у СМЕА “Зелений світ” було встановлено, що кількість знищених під час обстрілів дерев дорівнює близько 1%. Тож у Сєвєродонецьку за 4 місяці бойових дій було знищено під час обстрілів близько 5 тисяч дерев.
6. Об’єкти природоохоронного призначення, які руйнувалися під час бойових дій
Найбільшими об’єктами природоохоронного призначення, що діяли у регіоні Сєвєродонецьк – Рубіжне, є очисти споруди сєверодонецького «Азоту» та рубіжанського КБК. Обидві ці об’єкти зазнали пошкоджень, про рівень яких на сьогодні судити не можна. Оскільки в обох містах зараз відсутнє централізоване водопостачання, тож не діють й очисні споруди, і не можна виявити повний перелік пошкоджень.
Проте при кілька обстрілів території НОПС у Сєвєродонецьку відомо.
09.05.2022 було попадання снарядів на шламові поля установки знешкодження стічних вод, там сталася пожежа. Треба відзначити, що відпрацьований активний мул, що зберігається на цих полях, містить важкі метали у концентрації до 1% на суху масу. Тож в атмосферу міста під час цієї пожежі потрапили важкі метали – хром, нікель, мідь тощо. Для визначення обсягу цих викидів потрібно обстежити шламові поля після пожежі, що зараз зробити неможливо.
Після того, як супротивник зайняв житлові квартали Сєвєродонецка, промислову зону, у тому числі територію НОПС, контролювали українські військові. Відомо принаймні про 2 випадки обстрілів очисних споруд: 12.06.2022 року в них потрапили кілька снарядів; 21.06.2022 року ці очисні споруди знову були пошкоджені.
18.06.2022 року моніторщики «Зеленого світу» на ресурсі firms.modaps.eosdis.nasa.gov/ зафіксували пожежу на території очисних споруд рубіжанського КБК.
7. Проблема шахтних вод
У зоні активних бойових дій знаходяться усі державні шахти об’єднання «Первомайськвугілля»- «Золоте», «Тошківська», «Карбоніт» та «Гірська» та усі шахти об’єднання Лисчанськвугілля – ім. Мельнікова, ім. Капустіна, Новодружеська та Привольнянська. Усі ці шахти станом на 02.07.2022 року затоплені, відновлення їх роботи неможливе.
На початок війни річний обсяг водовідведення на шахті ім. Мельнікова складав 1,2 млн. куб. м на рік, на інших 7 шахтах сумарно 15 млн.куб.м.
У шахти «Золоте» існував значний за обсягом перетік шахтних вод з закритих (мокра консервація) у 2014 році шахт міста Первомайськ. До того ж вона знаходилась близько від лінії розмежування, і після початку бойовий дій інтенсивно обстрілювалася. Що призводило до пошкодження електромережі, від якої працює водозливна система.
07.03.2022 року через припинення електроживлення на горизонті 680 метрів почалося затоплення шахти. 28 березня затоплення шахти «Золоте» досягло критичної відмітки, після якої поновити її роботу неможливо, бо насоси та електрогосподарство знаходяться під водою. 1 квітня була затоплена шахта «Карбаніт», яка не мала власної водозливної системи, і шахтна вода з якої відводилася через шахту «Золоте». Аналогічне тому, що відбувалося на шахті «Золоте», відбулося і на шахті «Тошківська» – через відсутність електроенергії сталося її затоплення. 7 квітня до критичного рівня була затоплена шахта «Гірська».
Шахти «Лисичанськвугілля» у перші 2 місяці війни майже не обстрілювали, проте на початку травня було пошкоджено ЛЕП-220 від ПС «Кремінська» до ПС «Ювілейна», а потім й ЛЕП-110, яка прокладена до ПС шахти «Привольнянська». Таким чином усі підконтрольні населені пункти Луганської області, включаючи усі лисичанські шахти, залишилися без електроенергії. Робота водовідливних систем на усіх шахтах припинилась, і вони поступово були заповнені водою.
Затоплення шахт призводить до тяжких екологічних проблем. Найголовніша з яких – забруднення водомістких горизонтів, вода з яких використовується місцевим населенням в харчових цілях, і яка живить струмки та річечки, що впадають у Сіверський Донець. Шахтні воді, які поступають у шахти з водомістких горизонтів на значній глибині, звичайно мають високу мінералізацію, а шахтні води первомайських шахт крім того – ще й високий вміст сполук важких металів. Коли ці води досягають поверхні, вони фільтруються у неглибокі водомісткі горизонти, з яких населення видобуває питну воду. І забруднюють їх.
Інші можливі негативні наслідки підйому шахтних вод на поверхню, це можливі локальні деформації поверхні, підтоплення окремих територій навколо затоплених шахт, засолення та деградація ґрунтів.
8. Порушення сталого гідродинамічного режиму річок регіону
На початку травня рівень води у річки Сіверський Донець у створі гирла Борової був суттєво вищим, ніж звичайно у цю пору року. Він був на рівні, характерному для періоду повені. Не характерний для річки підйом рівня води пов’язаний з тим, що 4 квітня було підірвано греблю біля села Красний Оскол та спущено Краснооскольске водосховище. Враховуючи, що це водосховище є головним джерелом поповнення річки Сіверський Донець у межень, коли стік самої річки є недостатнім для забезпечення водозабору в канал Сіверський Донець – Донбас та водозабору Західної фільтрувальної станції, цим літом головну водну артерію Луганської області очікують великі екологічні проблеми. Пов’язані з маловодістю.
14 травня було підірвано шлюз на Миронівському водосховищі, що призвело до літньої повені на річці Луганка (фотографія 8.1.).
Негативні екологічні наслідки цієї події наступлять у серпні, у межень, це проблеми з маловодістю річки.
Підготовлено в рамках проєкту «Активізація екологічного фронту: разом до перемоги». Дякуємо Сєвєродонецькій міській екологічній асоціації «Зелений світ» за надану інформацію.
Джерело: Екологія. Право. Людина. http://epl.org.ua/announces/ekologichna-katastrofa-na-luganshhyni/
