Вирішальні миті становлення Агронома

   В умовах дистанційного навчання, левова частка успішності студента, залежить від його самодисципліни. Саме такі значні досягнення в пізнанні агрономічного наукового простору і були продемонстровані на завершальному практичному занятті з предмету “Селекція так насінництво гетерозисних гібридів”.

   Студенти з Олександром Макарчуком, завідувачем кафедри генетики, селекції і насінництва ім. проф. М.О. Зеленського та викладачем дисципліни у спільному тандемі виконали вагому самостійну роботу, результатом якої стало написання розрахункової роботи по насінництву.

 

 

   Розуміємо, що насінництво польових культур становить собою важливу агрономічну дисципліну, яка дає майбутнім фахівцям ОПП «Селекція і генетика польових культур» знання про створення сортів та гібридів, виробництво їх насіння, його репродукування та реалізацію. Робота, до того ж, була завершена агрономічним документом, складеним на високому теоретичному рівні, що містив в собі математичні розрахунки та обґрунтування, і, що найголовніше,  відповідав запитам передового досвіду.

   Загалом, фокусна група з 12 студентів, дослідила область насінництва по 5-м переважаючим сільськогосподарським культурам, в різних областях України та заявила про своє бачення вирішальних аспектів, такого надважливого моменту, особливо в нинішні часи, коли під час посівної кампанії всі ми стали свідками значних преблематико-логістичних моментів в забезпечені господарств якісним насіннєвим матеріалом.

   Владислав Богданець, який додатково розробив презентаційний захист-виступ, прикріплений нижче, та Віктор Хомазюк обрали об’єктом своєї роботи кукурудзу. Чому саме кукурудза? Тому що, кукурудза є однією з основних зернових культур як в Україні, так і у всьому світі.

   В такій же області розрахункової, вирішила перевірити рівень своїх пізнань в наукових горизонтах Альона Бодюл, яка досліджувала придатність умов ТОВ "Захід" до вирощування гібридів кукурудзи української селекції.

   Роман та Артур, теж не лишилось осторонь, і перехопивши на себе ініціативу, радо, без будь-яких сумнівів обрали для свого дослідження кукурудзу.

   Працюючи з даною культурою, студенти сходяться на думці, що важливим резервом підвищення продуктивності кукурудзи, збільшення її валових зборів зерна є широке впровадження у виробництво нових гібридів, які відносяться до різних груп стиглості і відзначаються високим ефектом гетерозису, пристосованістю до конкретних умов вирощування та потенціалом врожайності.

   Одна з найважливіших злакових культур світу, яку вважають (разом з рисом і пшеницею) одним із «трьох найголовніших хлібів людства» є саме кукурудза.

   Визначальним аспектом є і те, що Україна входить до п’ятірки найбільших експортерів зерна кукурудзи у світі, що спричинило збільшення посівних площ цієї культури на території країни.

   Слободяник Павло, вирішив обрати прямого й більш вигідного конкурента кукурудзи – сорго, дослідження проводив на території Київської області в господарстві СП "Дубівське", де планується вирощування гібриду Лан 59 в насінницьких цілях.

   Дослідивши дане питання, він встановив, що добре і по сучасному організоване насінництво може підвищити врожайність сорго на 20-25%. Гібридне насіння його отримують на ділянках гібридизації шляхом природного запилення стерильної лінії чоловічим сортом чи лінією.

   Дмитро Атаманенко спільно з Владиславом Омельчуком, вивчали аспекти насінництва озимого жита на територіях Київської та Рівненської областей. В результаті було встановлено, що важливим показником у насінництві озимого жита є вихід кондиційного насіння. Вивчаючи цей показник насіннєвої продуктивності, було встановили, що в середньому за роки вирощування під впливом норм висіву і способів сівби він змінювався так само, як і врожайність та був на рівні 86,4-87,0 %. При цьому максимальний вихід кондиційного насіння в дослідах (5,76 т/га) було отримано за суцільного способу сівби в поєднанні з нормою висіву 3,0 млн. шт./га схожих насінин.

   Також важливе максимальне підвищення коефіцієнту розмноження насіння. У багатьох випадках це досягається за рахунок зменшення норми висіву та застосування широкорядного способу сівби, при цьому між урожайністю і коефіцієнтом розмноження насіння існує обернено пропорційна залежність.

   Знайшлося чимало й прибічників, такої знаної культури як соняшник, те, чим особливо славиться переріз аграрного комплексу України.

   Тут, студенти обрали для свого опрацювання варіюючі та пріоритетні області по вирощуванню даної олійної культури.

   Ящук Тетяна, опрацювавши питання насінництва в Чернігівській області на прикладі СТОВ "Дружба-Нова", встановила, що головне завдання насінництва батьківських форм гібридів соняшнику та виробництва насіння першого покоління полягає у підтриманні на високому рівні генетичної чистоти. При цьому слід забезпечити закріплення стерильності та відновлення фертильності пилку, стійкості до вовчка, несправжньої борошнистої роси та інших хвороб.

   Олександр Грушко разом з Наталією Товстоліс, вкотре заявляють, про важливість дотримання чіткої і науково обґрунтованої сівозміни, іншими словами не висівати соняшник не раніше ніж 5, а в ідеалі 7 років, на тому самому місці.

   До того ж, насінництво соняшнику досить важке, і потребує ретельного вивчення та догляду. Якщо насінництво ведеться в зонах сильно уражених вовчком, слід приділити цьому питанню значну кількість уваги, і не допустити ураження цим паразитом.

   Ярема Тетяна, як ніхто інший, обрала дуже цікаву культуру, а саме цукровий буряк. Студентка, вирішила всеціло висвітлити питання насіннєвого базису необхідності дотримання чіткості, особливої уваги, при нелегкому ведені насінництва даної культури, саме тому основним стратегічним завданням для цієї галузі є створення оптимальних умов для виведення її на траєкторію сталого розвитку.

   Дослідження були проведені територіально в Тернопільській області– ТОВ “Аграрний край”.

   Очевидно, що головні проблеми, з якими стикається галузь насінництва цукрових буряків, це: значний спад виробництва вітчизняних високопродуктивних ЧС-гібридів, падіння попиту та пропозиції, внутрішній ринок страждає від експансії імпортного насіння, неконкурентної спроможності, деформованої матеріально-технічна бази суб’єктів-виробників, недотримання технології вирощування висадкового й безвисадкового насіння.

   До негараздів ще треба віднести відсутність сучасних насіннєвих заводів, особливо з підготовки насіння цукрових буряків.

   Ось такими баченнями й поділилися студенти на захисті розрахункових робіт, дійсно думок та переконань багато, і всі вони напрочуд вдало знаходять свій відклик в посталих питаннях нинішнього етапу розвитку аграрної політики в цілому.