У США побачила світ книга нашого колеги професора Юрія Посудіна «Methods of measuring environmental parameters»
Знаковою подією у житті навчально-наукового інституту енергетики і автоматики став вихід книги «Methods of measuring environmental parameters» («Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища») професора Юрія Посудіна в Сполучених Штатах Америки. Нам вдалося поспілкуватися із її автором та людиною, яка добре знає науковця, — директором інституту Володимиром Козирським. Володимир Вікторович коротко представив науковий доробок та шлях вченого на педагогічній роботі в університеті.
- Юрій Іванович Посудін, безперечно, є непересічною особистістю, вченим і науковцем. Працює в університеті з 1977 року. Пройшов шлях від асистента, кандидата, доктора наук — до професора. Своє життя пов’язав з фізикою. Свого часу очолював кафедру біофізики в університеті. Тож невипадково сфера його наукових інтересів — біофізика і навколишнє середовище. Основні напрямки педагогічної діяльності пов'язані з викладанням дисциплін «Фізика з основами біофізики», «Біофізика», «Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища», «Біофізика навколишнього середовища». Професор Посудін є автором 25 підручників та монографій, 4 з яких видано англійською мовою, а також більше 150 наукових статей, авторських свідоцтв та патентів. Книга «Methods of measuring environmental parameters» — дорогоцінний для нас алмаз. Враховуючи, що наклад становить не менше 500-та примірників, вона розійдеться в усі кращі університети світу. До речі, розповсюдження тиражу — це прерогатива видавництва. Звісно, ми пишаємося тим, що в стінах нашого інституту працює вчений зі світовим ім’ям Юрій Посудін.
- Юріє Івановичу, поділіться, будь ласка, історією написання цієї книги.
- У 2003 році з’явився україномовний варіант обсягом 190 сторінок. Потім вирішив перекласти її англійською. До речі, книга є однойменною із назвою дисципліни, яку я викладаю. Та основним і як виявилося непростим завданням було знайти видавництво, яке погодилося б безкоштовно надрукувати книгу. Пошуки увінчалися успіхом — відгукнулося видання «WILEY» (США). Однак, видавництво висунуло вимогу — обсяг книги має бути не менше трьохсот сторінок. Тому попрацював над її доповненням. За півтора року розширив книгу до 429-ти сторінок. А потім зайнявся пошуком семи рецензентів з різних країн світу. Крім того, свій відгук на книгу надали також двоє анонімних американських рецензентів. Ще однією вимогою було те, що рисунки і таблиці не мають повторюватися з іншими публікаціями і повинні вперше розміщуватися у книзі. Після цього була процедура роботи з видавництвом. Працював в інтерактивному режимі із його колективом, дехто з його членів був навіть із Сінгапуру.
- А як щодо гонорарів?
- Знаєте, я не порушував питання про гонорари. Отримав 15 примірників своєї книги. На вимогу редакторів видавництва зробив рев’ю книги для іноземних журналів. Власне щойно Володимир Вікторович Козирський його підписав.
- Цінність книги — безперечна. Це величезний об’єм роботи, нелегка і копітка праця. Адже потрібно знати не лише методи вимірювання, а й англійську мову за професійним спрямуванням. Поділіться досвідом.
- Працював за кордоном. Там і вдосконалював знання англійської. Так, у 1979 році стажувався в Італії, вивчав італійську та паралельно англійську мови. Потім брав участь у наукових конференціях в Іспанії, Японії, США, Німеччині, де мав чудову нагоду покращувати мовні знання та відшліфовувати навички. У 1996 році читав лекції як стипендіат Програми ім. Фулбрайта в Університеті Джорджіа, США. А в 2010 — викладав курси «Моніторинг та ремедіація довкілля» в Університеті Хоккайдо, Японія, та «Фізичні методи в моніторингу довкілля» в Університеті Юваскула, Фінляндія. Завжди любив вивчати мови. Та й студентів до цього приучаю і заохочую. Читаю лекції трьом англомовним групам. Звичайно, що ця книга побачила світ не без підтримки рідної кафедри фізики, ННІ енергетики та автоматики і ректора Станіслава Ніколаєнка. Усім їм я дуже вдячний.
Тож нехай здобутки наших вчених множаться повсякчас на благо університету, країни і всього людства!
Розмову вела Ольга Наконечна