25 травня 2022 року
мтф
АНДРІЙ ТИ ЗАВЖДИ В НАШИХ СЕРЦЯХ.....
(Кафедра отримала лист від рідних Героя....)
Ковальчук Андрій Олександрович загинув за свободу України 12 травня 2022 року під час виконання бойового завдання неподалік Сєвєродонецька. Потрапив під артобстріл, отримав багаточисельні осколкові поранення несумісні з життям. Герою було 33 роки. Він був офіцером-психологом танкового батальйону. На війну пішов добровольцем першого ж дня, коли росія цинічно розпочала широкомасштабний наступ на Україну.
Андрій народився 09 листопада 1988 року в сім'ї шахтера на Луганщині. З дитинства любив спорт, музику, книги. Після школи вступив до Національного університету біоресурсів і природокористування України. Він завжди виокремлювався гострим почуттям гумору, ерудованістю, лідерством. Одногрупники вибрали його старостою, а між собою називали генералом. І для цього була причина. Якось, коли Андрій проходив військову кафедру, їм були потрібні какарди на кашкети. Одногрупник привіз із дому офіцерську, золоту. Андрій вирішив її одягнути і сказав, що буде найголовнішим воїном. Тоді майор на плацу назвав його генералом. Тепер він - найголовніший воїн для кожного з нас. Його ім'я - в історії Великої країни, незламного народу!
Андрій понад усе любив свободу та незалежність, був справжнім патріотом своєї країни. Він обожнював життя, розвивався, подорожував, старався допомагати батькам і всім, хто цього потребував. Працював у великих компаніях у Києві. Брався за нові проекти і успішно реалізовував їх. Щодня фанатично вчився і намагався робити людей щасливішими. У пам'яті рідних, друзів, колег Андрій завжди залишиться цілеспрямованим, веселим, інтелігентним хлопцем з мріями і величезними планами на життя.
Дякуємо, наш світлий воїне! Герої не вмирають!
З повагою,
Валентина Ковальчук,
сестра Андрія Ковальчука
