Стратегія «Від ферми до виделки»: студенти гуртківці продовжують обговорювати питання сталого розвитку в умовах надзвичайних викликів

   13 квітня на черговому засіданні гуртка "Глобалізація та європейська інтеграція" студенти, НПП та запрошені виробничники-практики, стейкхолдери кафедри глобальної економіки, розглянули питання сталого розвитку в умовах надзвичайних викликів. На початку ХХІ століття сучасний світ характеризується посиленням складних і суперечливих процесів, які впливають на розвиток і функціонування всіх суб’єктів глобального простору. Політичні протистояння, тероризм, військові конфлікти, боротьба за ресурси, спекулятивні операції, які здатні поставити на межу банкрутства, становлять суттєву загрозу не тільки для країн, що розвиваються, але й для лідерів світового рівня. Складність ситуації зумовлюється тим, що подібні явища і процеси відбуваються на фоні значних асиметрій і кризових проявів соціально-економічного розвитку, які формуються, незважаючи на систему реалізованих заходів. 

   Стратегія «Від ферми до виделки» лежить в основі «Європейської зеленої угоди», спрямованого на те, щоб продовольчі системи були справедливими, здоровими та екологічно чистими. Продовольчі системи не можуть бути стійкими до криз, такими як військові дії на території України, пандемія COVID-19, якщо вони не є стійкими. Нам необхідно перебудувати наші продовольчі системи, на які сьогодні припадає майже одна третина глобальних викидів парникових газів, які споживають велику кількість природних ресурсів, призводять до втрати біорізноманіття та негативних наслідків для здоров'я (внаслідок як недостатнього, так і надлишкового харчування) та не дозволяють справедливу економічну віддача та засоби для існування для всіх учасників, зокрема для виробників сировини.

    Стратегія «Від ферми до столу» спрямована на прискорення нашого переходу до сталої продовольчої системи, яка повинна:

- мати нейтральний або позитивний вплив на навколишнє середовище;
- допомогти пом'якшити зміну клімату та адаптуватися до його наслідків;
- звернути назад втрату біорізноманіття;
- забезпечити продовольчу безпеку, харчування та охорону здоров'я, переконавшись, що кожен має доступ до достатнього, безпечного, поживного, сталого продовольства;
- зберегти доступність продуктів харчування, одночасно забезпечуючи більш справедливу економічну віддачу, підвищуючи конкурентоспроможність сектора постачання ЄС та просуваючи справедливу торгівлю.

   У стратегії викладаються як регуляторні, так і ненормативні ініціативи, а загальна політика у сфері сільського господарства і рибальства є ключовим інструментом підтримки справедливого переходу.

Лариса Михальчишина,

доцент кафедри глобальної економіки