Молоді дослідники-філологи Національного університету біоресурсів і природокористування України – учасники Міжнародної конференції «Міждисциплінарно про Україну у Вроцлавському університеті»

8 квітня 2022 р. у Вроцлавському університеті (м. Вроцлав, Республіка Польща) в гібридному форматі (стаціонарно в IFS і віддалено в Teams) відбулася Міжнародна конференція молодих учених «Міждисциплінарно про Україну у Вроцлавському університеті». У цьогорічній сесії взяли участь понад 60 молодих дослідників з Польщі, України, Угорщини та Німеччини. Приємно, що серед них – студенти другого курсу гуманітарно-педагогічного факультету спеціальності «Філологія. (германські мови та літератури (переклад включно), (Англійська мова та друга іноземна)».

Із 24 лютого Вроцлав сповнений синьо-жовтими українськими національними барвами. Із першого дня російсько-української війни світ, особливо Польща, відкрив свої домівки та серця для тих, хто потребує допомоги за східним кордоном. І нинішня ситуація в Україні – це одна із тем п’ятничної конференції.
Організатори прагнули поширити тему України в європейському та світовому контексті й завдяки такому заходу інтегрувати польську та українську спільноти, особливо академічну.
Студенти, докторанти та молоді дослідники розмірковували над різними аспектами України, її сучасними проблемами, політикою, культурою, історією, мовою та спільним сусідством з Польщею, а також йшлося про роль молоді у ситуації з війною та відбудовою країни після її завершення.
Із вітальним словом до учасників конференції звернулися директор Інституту слов’янської філології Вроцлавського університету Олег Белей, декан філологічного факультету Аркадіуш Левицький, висловивши сподівання, що наукові доповіді, плідні дискусії покажуть Україну з кращого боку, сприятимуть її розвитку та наближатимуть до перемоги.

Генеральний консул України у Вроцлаві Юрій Токар у своєму зверненні до молодих дослідників зазначив, що Україна захищає свободу і світ. Україна – це не тільки війна, а й тисячолітня історія, культура. мистецтво, мова, традиції. Подальший розвиток україністики має важливе значення, зокрема в умовах російської агресії. Люди науки – це велика зброя, яку ми можемо використати в боротьбі з дезінформацією, проти російської пропаганди.

Інтердисциплінарний формат конференції дав змогу представити результати досліджень із різних галузей науки і висвітлити теми, дотичні до України. Конференція охопила вісім тематичних секцій, під час яких обговорено політичні й економічні зміни в Україні, історію і культуру України, мову і медійний дискурс.
Першу секцію «Теорія і практика мовознавчих досліджень» відкрила студентка-другокурсниця спеціальності «Філологія. (германські мови та літератури (переклад включно), (Англійська мова та друга іноземна)» Олена Краснова, виголосивши доповідь польською мовою «Мова ворожнечі під час війни». На переконання доповідачки, таке поняття як мова ворожнечі або «hate speech» сьогодні є актуальним для світової спільноти і, зокрема, для українського суспільства як ніколи. Адже війна спричиняє неабиякі суперечності у поданні інформації, залежно від того, до якого політичного табору належать джерела інформації. А це і певні групи, сторінки, акаунти та боти у соціальних мережах, які буквально за короткий проміжок можуть зіштовхнути людей та спровокувати конфлікти.

Катерина Музика порушила проблему консцієнтальної війни, полем бою якої є свідомість сучасної людини, її самоідентифікація, цінності та цілі майбутнього. У доповіді «Мова як основна зброя консцієнтальної війни» студентка зазначила, що російська агресія проти України є гібридною, оскільки поєднує мілітарний та немілітарний (інформаційний, психологічний, культурний, мовний, комунікаційний) складники. Певні прояви агресії немілітарного типу пов’язані з концепцією консцієнтальної війни, мета якої – ураження людської свідомості та руйнування способів і форм ідентифікації особистості та суспільства за допомогою поширення комунікативними каналами певних образів і текстів. Консцієнтальна зброя руйнує стійку систему світоглядних цінностей, родову і культурну пам’ять, традиційні механізми самоідентифікації задля цивілізаційного перевербування етносів і народів. До типів такої зброї належать, зокрема, мова і наративи.

Анна Войленко, Вікторія Хан, Юлія Коваль, Ярослава Воробйова висвітлили питання мовних смаків сучасних українців, впливу мови на свідомість особистості, культури мовлення. Наукові доповіді виконано під керівництвом доцента кафедри романо-германських мов і перекладу Оксани Теплої.

Доповідачі висловили подяку польським колегам за запрошення на конференцію і підтримку українського народу. Пряма мова студентки Анни Войленко: «Dzień dobry, szanowne Panstwo! W ten trudny dla wszystkich, szczególnie dla Ukrainy czas, chcę wyrazić moją wdzięczność za waszy otwarci serca. Dzięki za te co pryjęnty nas i pomogajcie nam. Ukraina nie zapomni. Chwała Ukraine!».

Марія Личук,
завідувач кафедри романо-германських мов і перекладу,
Оксана Тепла,
доцент кафедри романо-германських мов і перекладу