Мозолюк Дарія студентка 3 курсу факультету ветеринарної медицини під час воєнного стану продовжує навчатись та одночасно працювати на благо держави

- Доброго дня, Даріє. Розкажіть, будь ласка, коли Ви вперше ознайомились з професією ветеринарного лікаря?

- Доброго дня, моє знайомство з професією розпочалось у 7 класі, коли мій рідний брат пішов працювати у ветеринарну клініку Києва як спеціаліст. Зазвичай як він приїжджав з Києва додому, коли  був студентом, і я з радістю слухала його розмови про ветеринарну справу, про лікарські навички тощо. Після цього я вже готувалась морально на вступ до університету.

- Чому Ви обрали саме НУБІП?

- Перш за все, це тому, що НУБІП знаходиться у столиці, в Києві. Та і до того ж тут навчався мій брат, жив у 6 гуртожитку. Я ще як була мала, приїжджала до нього, була на його врученні диплому бакалавра. До речі, саме тоді я побачила цю велич нашої лекційної зали – 412 аудиторії, яка мене приємно вразила.

- Який предмет з всіх, який ви вивчали до 3 курсу, сподобався та запам’ятався Вам найбільше?

- На мою думку, це основа всієї ветеринарії – анатомія свійських тварин. Я дуже захоплювалась, вивчала її майже щодня, дуже багато читала. Але потім, на жаль, розпочався карантин, пари проводились дистанційно, і мій інтерес погас, я переключилась на інші предмети. 

На третьому курсі ми почали вивчати дисципліну Благополуччя тварин, етологія та професійна етика. Отримані знання щодо тонкощів професійного спілкування точно стануть нам у нагоді, навіть вже зараз ми тренуємо свою ораторську майстерність та вміння знаходити спільну мову з клієнтами й у колективі. Коли розповідаєш клієнтові про діагноз і лікування тварини необхідно це розказувати людям професійно, як справжній лікар, тобто дотримуватись всіх правил розмови фахівця і власника. Також для кожного лікаря ветеринарної медицини важливе розуміння важливості гуманного ставлення до тварин.

-  Чи важливе зараз на Вашу думку благополуччя тварин?

- Безперечно важливе це питання завжди. Навіть за умов військового часу ми бачимо широту людських сердець, зокрема волонтерів, які рятують покинутих напризволяще тварин, винаходять можливості їх нагодувати, прихистити.  Разом з гуманітарною допомогою люди з інших країн передають до України корми, ветеринарні препарати тощо. І немає різниці чи це домашні тварини чи сільськогосподарські, вони не повинні страждати без потреби, ми, як фахівці маємо їм забезпечити належні умови утримання без болю, страху, хвороб і стресів.

- Коли Ви розпочали працювати у ветеринарній клініці та який був Ваш шлях?

- На 2 курсі у листопаді я випадково спитала свого друга, який працював вже у ветеринарній клініці в Києві, чи випадково там не треба асистенти. Його відповідь була позитивна. І ось, я за 2 дні збираю сумку і виїжджаю в столицю з свого міста на співбесіду, мені дуже пощастило потрапити в клініку, до того ж мене взяли взагалі без досвіду. Завдяки лікарям ветеринарної клініки я протягом року виросла зі звичайного асистента-стажера до лікаря-ординатора. Насправді, дуже важливо потрапити у клініку, де тебе всьому навчать, я їм безмежно вдячна. На сьогодні я вже можу проводити первинні огляди, призначати лікування, проводити класичні ветеринарні операції.

- Чудова історія! Головне встигати поєднувати навчання і роботу.   А як Ви бачите свою майбутню посаду? Про що мрієте?

- Свою майбутню посаду однозначно я бачу у ветеринарній клініці. посаду однозначно я бачу у ветеринарній клініці. Можливо спочатку я буду звичайним лікарем, але на цьому я не зупинюсь, можливо пощастить стати головним лікарем відділення. Але з моєю жагою до отримання нових знань і подоланням вершин, я хочу відкрити свою ветеринарну клініку, можливо не одну, можливо свій ветеринарний центр.

- Будемо надіятись, що такі люди як Ви зможете досягти всього. А зараз ви працюєте?

- Так, на період воєнного стану я повернулась у рідне місто, запропонувала надавати свою допомогу у новій ветеринарній клініці міста. Зі мною також працюють лікарі столичних ветеринарних клінік, які навчались в НУБІП і тимчасово переїхали з Києва. Сьогодні ми працюємо над процвітанням ветеринарії у маленькому мальовничому місті

Дякую за інтерв’ю, до нових зустрічей.

Розмову вела завідувач кафедри ветеринарної гігієни ім. проф. А. К. Скороходька

Марія Кучерук