Пам’ятай Небесну Сотню!!! Вона змінила Україну. І світ

 АНГЕЛИ МАЙДАНУ

Горить свіча і пам’яті сльоза
додолу з неї краплями стікає.
Земля ридає, плачуть небеса –
Майдан героїв з почестю ховає.

Їх взяв Господь, щоб ангелом в раю
В його садах довічно проживати.
Вони завжди залишаться в строю,
Про них народ пісні буде співати.

Небесна сотня білих журавлів,
Душа яких летить під небесами.
Ніхто із вас вмирати не хотів,
Хай вічна пам’ять лишиться за вами.

Сьогодні туга душу розпина,
Багато з вас в коханні не признались.
Надворі скоро втішиться весна.
Чому ж її ви, хлопці, не діждались?

Горить свіча і пам’яті сльоза
додолу з неї краплями стікає.
Земля ридає, плачуть небеса –
Героїв Україна пам’ятає.

Богдан Пісний

    Події лютого 2014 стали трагічним етапом в історії України. Здавалося б, мирна акція. І ніхто не думав, що станеться страшне… Під час Революції Гідності понад сотня людей загинули від жорстокості –побиття, куль, катування. Були й такі, хто загинув від серцевого нападу – надто важко було усвідомити розумом і серцем, що той, з ким ти щойно спокійно розмовляв і ділився теплим чаєм, тепер лежить перед тобою, стікаючи кров’ю і вже ніколи не заговорить й не посміхнеться. Їх назвали Героями Небесної Сотні. І це, дійсно, були найкращі. Найсвідоміші. Цвіт нації.

    18 лютого 2022 року відбувся онлайн-реквієм «Вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». У цьому заході разом зі своїм куратором Альоною Альтановою взяли участь усі три групи першокурсників спеціальності «Соціальна робота».
Найбільше під час заходу в свідомість запали слова Володимира Голодюка – батька загиблого Героя – Устима Голодюка. Він сказав про те, що йому й досі боляче говорити про сина, але наголосив, що всі загиблі хлопці були такими самими, звичними молодими людьми, які є сьогодні серед нас. І що таких, готових віддати своє життя за Україну, багато. А ще він сказав, що ця жертва була не намарною: «Я молю Бога, щоб я застав Україну, за яку загинув мій син!»

   Вони не задумуючись поринули в цю боротьбу… Гинули, відстоюючи власне бачення майбутнього, захищаючи ідеали демократії, наші права, свободи, заради вільного та справедливого європейського життя, заради нашого з тобою щасливого майбутнього. Вони – наші ангели-охоронці. Вони вічні. І забувати про їхній подвиг не мамо права.

    Пам’ятаємо… Висловлюємо глибокі співчуття родинам загиблих Героїв. Ніколи, а особливо в лихі часи, не забуваймо, що віра в краще завжди має бути в серцях кожного свідомого громадянина. Якщо ми хочемо щасливо жити – треба бути сильними духом, працювати, робити свій вклад. Саме від молоді залежить, яку країну збудуємо. Давайте будемо єдиними у цей важливий, сповнений випробувань час. Пам’ятайте, цікавтеся і не знецінюйте! Сил та наснаги тим, хто й сьогодні біля кордонів продовжує боротьбу за незалежну та єдину Україну!
8 років болю…
8 років боротьби…
«Бо хто за що, а ми – за незалежність.
Отож – нам так і важко через це» (Ліна Костенко).

Слава Україні!
Героям Слава!

Ангеліна Ничипорук,
студентка групи СР-21002б спеціальності «Соціальна робота»,
Альона Альтанова,
куратор груп СР-21001б, СР-21002б, СР-21003 б