Провідний вірусолог з Африки, доктор Джозеф Адонго Авуні: раджу абітурієнтам з України та, що мають бажання бути справжніми лікарями ветеринарної медицини, вступати до НУБіП, бо він - найкращий!

    Сьогодні наша розмова буде з випускником ветеринарного факультету Української сільськогосподарської академії, а зараз — Національного університету біоресурсів і природокористування України.

• Представтеся, будь ласка.

     — Джозеф Адонго Авуні — ветеринарний консультант зі спеціалізацією у ветеринарній вірусології. Народився 19 березня 1960 року в селі Йорого у Верхньому Східному регіоні Гани (Західна Африка) у селянській фермерській родині. У моїй сім’ї було багато великої та дрібної рогатої худоби, тому я випасав їх у вихідні та свята. Це дуже зблизило мене з тваринами і викликало інтерес до проходження курсу ветеринарної медицини. З Божої ласки я отримав радянську стипендію на вивчення ветеринарної медицини і, на щастя, був прийнятий на ветеринарний факультет Української сільськогосподарської академії в Києві.

• Що ви можете згадати про ваші студентські роки проведені в Києві?

     — У вересні 1985 року я почав навчатися на першому курсі ветеринарного факультету зі студентами з багатьох країн світу. У гуртожитку я жив з радянськими студентами, які допомогли поступово інтегруватися в їх спосіб життя. Навчальна робота була дуже інтенсивною та цікавою з дуже відданими та висококомпетентними викладачами, які зробили навчання для іноземних студентів дуже легким. Викладачі, які відразу згадуються: з анатомії – професор Гіммельрейх Герман Олександрович, з фармакології – доцент Вовк Дмитро Михайлович, професор гінекології/акушерства Нагорний Іван Сергійович та доцент Поліщук Володимир Петрович. Програми курсів були добре структуровані, тому було багато практичної роботи. В академії було кілька тваринницьких ферм, де студентів регулярно залучали на практику. Навчання на факультеті ветеринарної медицини Української сільськогосподарської академії дуже добре підготувало мене як професійного ветеринара до повернення в мою рідну країну Гану і було моєю основною роботою протягом усієї моєї кар’єри, за що я залишаюся безмежно вдячним рідному факультету.

• Скажіть, будь ласка, а як склалася ваша професійна діяльність після закінчення Української сільськогосподарської академії?

     — Повернувшись в Гану, я працював у уряді Гани на посаді ветеринарного спеціаліста при Аккрській ветеринарній лабораторії (Аккра — це столиця Гани) Директорату ветеринарних служб Міністерства продовольства та сільського господарства. Тут я поступово став керівником лабораторії після кількох післядипломних тренінгів з визнанням експерта Міжнародної ветеринарної лабораторії за спеціальністю "Вірусологія". Впродовж багатьох років я укладав контракти з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) та Продовольчою та сільськогосподарською організацією FAO ООН на проведення практичної підготовки персоналу ветеринарних лабораторій Ліберії, Сьєрра-Леоне, Малаві та Уганди. Зараз я працюю консультантом у проекті з ящуру для Західної Африки з ФАО. Все перераховане ставало можливе для мене завдяки високому професіоналізму, прищепленому мені під час навчання на ветеринарному факультеті Української сільськогосподарської академії.

• Скажіть, будь ласка, чи відвідували рідну Alma Mater?

     — Після закінчення університету в 1990 році я завжди мріяв повернутися до своєї Alma Mater, щоб висловити свою щиру вдячність, але, на жаль, не зміг через кілька причин, включаючи недавню пандемію COVID-19. Проте через Інтернет я регулярно з гордістю слідкую за досягненнями мого дорогого ветеринарного факультету, особливо в галузі наукових досліджень. Завдяки цьому ветеринарний факультет був визнаний одним із найкращих в Україні за підготовкою ветеринарної медицини та дослідженням хвороб тварин.

• Що ви можете побажати молодим людям – українським абітурієнтам, що мають бажання бути лікарями ветеринарної медицини?

     — Якщо я залишаюся (і це щира правда) безмежно вдячним рідному факультету за те, що він дав мені цю професію, то не лише абітурієнтам-українцям, але й абітурієнтам з інших країн, зокрема і моєї рідної Африки, що мають бажання бути справжніми лікарями ветеринарної медицини, можу побажати лише одне – обирайте факультет ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів і природокористування України, що колись називався Українська сільськогосподарська академія.
     А я ще раз щиро дякую цьому факультету за те, що він досконало склав моє життя та бажаю ще більших досягнень моїй Alma Mater.

• Дякую вам за приємну розмову.

     — І вам щиро дякую за те, що повернули мене в роки моєї молодості. Сподіваюся на скору зустріч на рідному факультеті. 

Розмову провів завідувач кафедри анатомії,
гістології і патоморфології тварин
ім. акад. В.Г. Касьяненка
 Олег Мельник