Харчові технології - чому важлива ця галузь для людства!

3 лютого 2022 року

      Напевно більшість з нас знають терміни дозрівання овочів, фруктів та зернових, від висадки в грунт до збору урожаю. Середній термін дозрівання близько 4-5 місяців. І яким буде врожай залежить від багатьох факторів, основним з яких є погодні умови. Так відбувається з року в рік протягом тисячоліть, відколи людина розумна почала обробляти землю. Тисячоліттями людство вдосконалювало свої навички в обробці землі, винаходило знаряддя обробки і переробки всього того що дарує нам наша планета, складались календарі посіву, збирались народні прикмети пов’язані з погодними явищами і їх впливом на врожай. Ми склали правила посівів, винайшли знаряддя обробки, відкрили нові технології переробки та зберігання харчових продуктів. Здавалось би людина досягла сталого розвитку в харчовому виробництві. Але це не так!   

Чи задумувались Ви, як швидко росте людство? Більшість з нас, знають лише приблизну численність населення планети Земля. Для більшості людей ця цифра уявляється як 7,5 мільярдів. На тому всі знання про демографію планети закінчуються.
А як на справді? 
Що ж, давайте подимимось на статистику. За даними статистичного сервісу WORLDOMETER станом на зараз кількість населення планети Земля складає 7,922,408,594 особи. Майже 8 мільярдів! Я навмисно зафіксував точну цифру для порівняння. Рівно через добу я зробив ще один запит щоб визначити різницю.
В результаті ми маємо наступну цифру: 7,922,651,825 осіб.
За добу приріст населення склав 243 тисчячі 231 особа.
За місяць це число становитиме 7 мільйонів 296 тисяч.
А за рік це вже буде 87,5 мільйонів нових людей. 
З урахуванням смертності. Вдумайтесь в це число! Одна велика країна за один рік! 

І цим новим людям  потрібно кожного дня щось пити, десь жити і щось їсти. Це найголовніші базові потреби людини, та і будь якої істоти в цілому.

 У 1943 році американський психолог Абрахам Маслоу, в рамках розробки теорії мотивації людини, створив так звану Піраміду Маслоу. Подивіться на неї. 

Ці 5 категорій розташовані в чіткій ієрархії. І на першому місці безумовно стоять Фізіологічні потреби людини. Цілком очевидним є факт того, що без дихання людина не зможе прожитии 5 хвилин. Без води – тиждень. А без їжі, місяць.
Всі інші категорії не так важливі для виживання людини, але ця життєво важлива, тому вона і лежить в основі піраміди. Без неї всі інші категорії втрачають сенс існування.    
Враховуючи такі темпи зростання людської популяції, ми маємо визнати, що життєвий простір для людства зменшується. Адже життя в сурових кліматичних умовах, будь то жаркі пустелі чи арктичні сніжні поля, чи вітряні скелі, нікому не до вподоби і в більшості випадків взагалі не придатні для проживання. Нам як виду доведеться ущільнюватись, що безумовно призведе до значних соціальних і політичних конфліктів в майбутньому. 
Цю проблему посилює ще й той факт, що одночасно з збільшенням населення, кількість родючих орних  земель неухильно зменшується в наслідок деградації.
На деградацію землі впливає багато факторів, як природних типу ерозії ґрунтів (Ерозія – процес руйнування ґрунту вітром, водою та іншими факторами з переміщенням продуктів ерозії за межі її виникнення), зміни клімату, так і антропогенні, тобто, заподіяні в наслідок дій людини - постійна розробка корисних копалин, техногенні забруднення, відходи виробництв, проблеми з утилізацією сміття, вирубка лісових насаджень, необхідність десь розселяти нових представників людства і т.п. чинники.
Ость таку ситуацію з демографією людство має на сьогодні. В деяких країнах світу вже існує проблема нестачі харчування, яку намагаються вирішити такі організації як FAO (The Food and Agriculture Organization) -  продовольча та сільськогосподарська організація (міжнародна організація під патронатом ООН). В цілому про стан продовольчої безпеки та харчування у світі, можна ознайомитись в звіті FAO за 2021 рік.
Таке значне збільшення популяції людства, з одночасним зменшенням посівних площ, рано чи пізно призведе до серйозної демографічної і харчової кризи. І людству доведеться вирішувати, як забезпечити базову потребу людини, фундаментальну основу піраміди Маслоу. Інакше людство зникне як вид. Тому вже зараз більшість розвинених країн працюють над освоєнням нових підходів до вирощування і переробки харчової сировини. Основні зусилля націлені на селекцію і генну інженерію рослинних культур для більшої врожайності і стійкості до не сприятливих умов вирощування.  В деяких країнах світу виникли такі напрямки як Сіті-фермерство (вирощування на будівлях), гідропонне вирощування, а деякі вже почали замислюватись над освоєнням водних площ для вирощування їжі. Як приклад можна навести статтю в AGRONEWS про вирощування і використання Ряски в якості їжі. 
Яскравим прикладом застосування новітніх підходів у харчових технологіях може слугувати стартап із Ізрайлю  Future Meat Technologiesякий розробив технологію вирощування м’яса в спеціальному обладнанні. 
 
Отже як бачимо, країни які мають обмежені земельні ресурси або не достатню родючість поверхневого шару землі (Ізраїль, країни Скандинавського півострову), і вміють зазирнути за горизонт подій, вже зараз почали впроваджувати новітні методи вирощування харчів. Вони чітко розуміють, що родюча земля це найцінніший ресурс планети, він обмежений і він закінчується. Тому і виникають новітні способи вирощування, йдуть дослідження по розширенню не типових для людського споживання рослин, комах і інших біологічних видів.
 
Враховуючи вище сказане, ми маємо чітко усвідомити один факт – харчові технології це життєво необхідна для людства галузь, яка постійно буде мати актуальність і затребуваність в будь якій країні. І попит на технологів з виробництва та переробки харчових продуктів постійно буде зростати з року в рік. 
 
Тож бережімо Землю на якій Ми живемо, бо іншої в нас нема і не буде, нікому її не віддаваймо, і завжди пам’ятаймо про плюс 87 мільйонів нових людей на рік.
 
Володимир Царенко
Майстер виробничого навчання
 кафедри процесів і обладнання
переробки продукції АПК
Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook