«Крути – 1918. Пам’ятаємо…»
Велику роль у становленні людської особистості відіграє знання свого минулого. Для того, щоб творити сучасне і майбутнє, не повторювати помилок попередників молоді потрібно знати і вивчати історію свого народу. В рамках програми виховання "Громадянин, Патріот, Фахівець", що діє в НУБІП України, наставником 1 групи 1 курсу спеціальності 101 «Екологія» Мариною Ладикою було проведено зустріч із студентами, присвячену історичним подіям становлення української нації і її незалежності – річниці Бою під Крутами, що відбувся 29 січня 1918 року.
Передісторією цієї трагічної події стало проголошення 12 грудня 1917 року Всеукраїнським з'їздом рад у Харкові Української Народної Республіки Рад (УНР). В той же час відбувається активна діяльність більшовиків у їх закріпленні на території України. Створений ними Уряд народних комісарів РСФРР (Раднарком) за підписами Володимира Леніна і Лева Троцького надіслав ультиматум Українській Центральній Раді, в якому були вимоги щодо легалізації діяльності більшовицьких військових загонів в Україні, припинення їх роззброєння. А у разі невиконання вимог російський радянський уряд вважатиме Центральну Раду в стані відкритої війни проти нього.
Проголошення 22 січня Центральною Радою Четвертого універсалу незалежності УНР, в якому в одному з пунктів піддано жорстокій критиці політику більшовиків, яка веде до громадянської війни та зазначено, що УЦР зобов'язується вести боротьбу проти прибічників більшовиків в Україні, стало початком фактичної війни країни з більшовицькою Росією, хоча бойові дій вже тривали із середини грудня 1917 року.
На початку січня 1918 року для боротьби проти більшовиків та охорони правопорядку у місті Києві при курені Січових Стрільців було сторено допоміжний курінь, який складався із студентів київських гімназій, інститутів та університетів та учнів-старшокласників у кількості 120 осіб. Цей курінь першочергово не призначався для відряджання на фронт, хоча вояки і проходили підготовку. Проте, після зустрічі із загоном юнацької військової школи, які після кількатижневого перебування на позиціях і відсутності підкріплення, самочинно повернулися на відпочинок до Києва, були направлені на захист позицій бахмацького напрямку, який на той момент вважався найспокійнішим. Наступ на Київ радянські війська вели двома колонами: з Харкова через Полтаву залізницею (під керівництвом Михаїла Муравйова) та з Гомеля через Бахмач (під керівництвом Рейнгольда Берзіна). Однак, зіпсована залізниця після Полтави, змусила Муравйова переміститися на Бахмач. Загони УНР з числа студентів вимушені були відступити в район санції Крути, де вранці 29 січня 1918 року героїчно зустріли ворога. Бій тривав до самого вечора.
Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Довгий час ця трагедія замовчувалися. І лише з 90-х років минулого сторіччя розпочато увічнення пам'яті студентів. Зокрема, на Аскольдовій могилі в Києві встановлено пам’ятний козацький хрест. А у 2006 році за патронатом Президента Віктора Ющенка на залізничній станції Крути відкрили Меморіал пам'яті героїв Крут.
Ми маємо пам’ятати свою історію….
