Світлана Кохан: навчання, інновації і виробництво – це про магістрів спеціальності 193 «Геодезія та землеустрій»

     Усе відразу занести до даного допису не вдасться, але дещо цікаве, що стосується інноваційності тематики магістерських робіт здобувачами освітнього ступеня магістр спеціальності 193 «Геодезія та землеустрій», закріпленими за кафедрою геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі, читачі офіційного сайту НУБіП України дізнаються від завідувача цієї кафедри професора Світлани Кохан.

   Підготовці магістрів на факультеті землевпорядкування відведена особлива увага. І це недаремно, адже як зазначає декан Тарас Євсюков, факультет постійно перебуваємо у полі зору роботодавців, випускників, партнерів-університетів, на нас дивиться вся Україна. Тому підготовка таких здобувачів має бути на найвищому рівні.
     В НУБіП України сконцентровано найбільший в Україні обсяг державного замовлення на підготовку магістрів за спеціальністю «Геодезія та землеустрій». В магістратуру вступають й з інших закладів вищої освіти, що говорить про перевагу наших магістерських програм, а більшість з магістрів працевлаштовані і мають певний досвід роботи за спеціальністю, а тому й тематика досліджень не стає випадковою, а скоріш, втіленням власних бачень у той чи інший виробничий процес.

     Для здобувачів магістратури кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі традиційно кваліфікаційні роботи охоплюють широкий спектр використання різнорідних геопросторових даних, одержаних на основі різноманітних відкритих джерел і від численних постачальників просторових даних.
     Для прикладу у роботі Анни Захарової (до речі Анна за сумісництвом поєднувала роботу у Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру) «Геоінформаційне моделювання вибору земельних ділянок для несільськогосподарського використання» вирішена задача з вибору земельних ділянок, придатних для розташування об’єктів, що мають негативний вплив на навколишнє середовище (АЗС і полігони побутових відходів). Під керівництвом доцента Антоніни Москаленко були розроблені геоінформаційні моделі реалізовані у програмному середовищі ArcGIS та використані для створення геозображень, що дозволяють прискорити аналіз просторових даних для обґрунтування прийняття рішень з підбору земельних ділянок під розташування АЗС та полігонів побутових відходів. Практичне значення результатів дослідження – отримано алгоритм автоматизованого підбору земельних ділянок для визначення місця розташування подібних об’єктів.
     Раніше ми вже писали про застосування сучасних геоінформаційних і геодезичних технології у гідрографічному вивченні внутрішніх водних шляхів Ілльою Арчуадзе (https://nubip.edu.ua/node/95781). Так, Ілля як і Анна вдало поєднував навчання, роботу у Відокремленому структурному підрозділу Філія «Днопоглиблювальний флот» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (ДП «АМПУ») і магістерське дослідження. Під керівництвом доцента Олега Дроздівського ним виконана кваліфікаційна робота, присвячена розробленню геоінформаційної інфраструктури моніторингу прибережних земель міста Вишгород, що зазнали впливу водної ерозії. Зокрема, на зміну стану берегової лінії в місті Вишгород здійснює суттєвий вплив річка Дніпро. Через значну розгалуженість та мандрування русла виникає водна ерозія, яка призводить до постійного розмиву та руйнування берегів. Ці явища спричиняють не тільки негативні екологічні наслідки (застійні явища, просадки рівнів води, інше), а й несуть загрозу втрати прибережних земель, господарських і житлових будівель, важливих об'єктів інфраструктури, що мають велике значення для функціонування суспільства та безпеки населення.

     Євгенія Мала поєднувала магістратуру з роботою на кафедрі геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі. Її робота «Методи геоінформаційного аналізу й моделювання у дослідженнях просторово-часових змін агроландшафтів» виконувалася під керівництвом професора Світлани Кохан. Євгенією визначено особливості просторово-часових характеристик агроландшафтів, розроблено структуру і складові геоінформаційної системи агроландшафтів. Її дослідження має практичне значення для виробництва, зокрема вперше для модельної території розроблено комплексну карту придатності ґрунтів для вирощування сої. За даними ДЗЗ високого просторового розрізнення проаналізовано фактичну структуру посівних площ модельної території, визначені шляхи раціонального використання земель.

     У магістерській роботі Анни Кононюк вдало реалізовано підходи до моделювання баз геопросторових даних як складової геоінформаційного картографування охорони земель у середовищі ArcGIS (науковий керівник - доцент Антоніна Москаленко). На основі введеної інформації до бази геопросторових даних виконано побудову серії картографічних тематичних матеріалів: отримані показники, що дозволяють на основі вхідних растрових або векторних даних про ґрунти та рельєф виконувати поділ території на групи придатності земель для вирощування сільськогосподарських культур, а також враховуючи швидкість вітру, гранулометричний склад та забезпеченість лісосмугами дає змогу оцінити стан території та її захищеність від вітрової ерозії.
     Магістерська кваліфікаційна робота, що виконана Евеліною Іванькіною, включала розробку моделей для інтегрування даних та створення на їхній основі тематичних зображень, що демонструють найважливіші показники оцінювання якісного стану земель.
     Представлені результати дослідження Дмитра Супруновича (науковий керівник - професор Світлана Кохан) спрямовані на вивчення факторів, що спричинюють деградацію ґрунтів, на розроблення структури і складових геоінформаційної системи для забезпечення моніторингу малопродуктивних та порушених земель. Автором роботи розроблено науковий підхід до ідентифікації малопродуктивних і порушених ґрунтів за даними ДЗЗ, який може бути впровадженим у виробництво.
     Також під керівництвом автора цих рядків була підготовлена магістерська кваліфікаційна робота Юлії Темної. Вона включала розроблення геоінформаційного забезпечення для охорони та раціонального використання ґрунтів Полтавського регіону. Обґрунтована структура геоінформаційної системи, створені набори геопросторових даних для вирішення завдань охорони й раціонального використання ґрунтів, запропоновані основні напрямки охорони ґрунтів, визначені фактори та процеси, які впливають на зниження ґрунтової родючості та чинники, які спричинюють розвиток опустелювання у регіоні.
     Не менш цікавим і практичним виявилося дослідження Богдана Краснюка. Він під керівництвом доцента Олега Дроздівського розробив геопорталу Миронівської міської об’єднаної територіальної громади. У роботі здобувачем удосконалено геоінформаційні технології управління ресурсами Миронівської міської об’єднаної територіальної громади. В результаті виконаної роботи створено геопортал, який може відображати: інтерактивні тематичні карти Миронівської міської територіальної громади; дані у вигляді містобудівної документації; об’єкти соціально-культурної сфери громади, промисловості, природо-заповідного і водного фондів Миронівської громади, а також відображає дані стосовно використання земель в межах Миронівської територіальної громади. Вебсервіс, у вигляді Миронівської міської територіальної громади, розроблений для підтримки обміну та інтеграції геопросторової інформації, інформації про соціально-культурні, промислові, природо-заповідного фонду об'єкти, також дані про стан та використання земель в межах Миронівської міської територіальної громади.

     Представлені на розсуд Екзаменаційній комісії роботи засвідчили не лише високий теоретичний рівень підготовки магістрів та отримані практичні навички у використанні геопросторових даних, але й показали практичне значення проведених досліджень, необхідність упроваджень їх у виробництво та доцільність продовження подібних досліджень. Представленим роботам притаманні не лише елементи новизни, але й інноваційні підходи.
     Самі магістри висловили щирі слова подяки викладачам факультету землевпорядкування, науковим керівникам, та поділилися своїми першими професійними здобутками. Більшість випускників розпочали свою трудову діяльність ще студентами й відмітили вагомість отриманих сучасних знань, конкурентоспроможність фахової підготовки слухачів магістратури в НУБіП України та на факультеті землевпорядкування зокрема.

     Наразі перед випускниками відкриті всі дороги. Щиро їм бажаємо назавжди зберегти скарби своєї душі, бути чесними у своїх почуттях і справах. Нехай мудрість, щирість, доброта, справедливість, професіоналізм завжди будуть супутниками у їхньому житті!

Світлана Кохан,
завідувач кафедри геоінформатики і
аерокосмічних досліджень Землі