В океані рідного народу відкривай духовні острови!
В океані рідного народу відкривай духовні острови!
10 листопада 2021 року
У святковий день, який об`єднує усю нашу націю, – День української писемності і мови, який є ще й Всеукраїнським днем працівників культури та майстрів народного мистецтва, майбутнім ветеринарним лікарям та першокурсникам факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК пощастило зустріти на черговій дистанційній парі з етнокультурології пані Віру Андріївну Аннусову – співробітницю наукового відділу Комунального закладу Дніпровської міської ради «Музей супротиву голодомору».
Пані Віра – дослідниця української культури та голодомору, краєзнавиця, популяризаторка зеленого туризму - народилася і виросла на Луганщині. Разом зі своїми учнями вона роками подорожувала по рідному краю та збирала спогади старожилів.
Пані Віра саморуч записувала свідчення жертв голодомору, зберігаючи для нащадків незбагненні історії з життя багатьох людей, яких їй довелося зустріти на своєму шляху. Це особисті історії, за якими приховані мільйони сподівань і надій, за якими стоїть доля усього українського народу – голодомор, нищення української родинно-побутової культури і колективізації голодом. Про всі ці події пані Віра розповіла словами очевидців – своїх односельців, яким вдалося пережити ці тяжкі часи в бутті нашої країни.
Але, окрім жахливих подій минулого, при ній люди згадували і про хороші, щасливі моменти свого життя, розповідаючи також про те, що гріло їхню душу: звичаї, традиції, свята, адже навіть у найскрутніші часи вони знаходили хвилинки для таких невеличких радощів життя. Важливо, що через призму часу люди пронесли із собою обряди та звичаї, на яких тримається наш народ, мова і культура, без яких ми ніколи би не змогли справді відчути дух України у власних серцях.
Про це, власне, ця неймовірна жінка і розповіла студентам, повідавши і про обряди та свята, які вона організовує для громади.
З великим інтересом студентство дізналося про святкування на Луганщині таких свят, як Івана Купала, Лелі, Маковія, Спасової бороди. У своїй презентації Віра Андріївна показала чудові світлини, на яких зображено перебіг свята, та докладно розповідала про кожний його атрибут.
І багато в чому це стало відкриттям для студентства. Ось, наприклад, якими враженнями поділилася студентка 2 курсу факультету ветеринарної медицини Галина Ланова: «З усіх свят я знала лише Івана Купала та те, що існує богиня Леля. Дуже прикро, що наше покоління так мало знає про історію свого народу, але ніколи не пізно вчитися. Після цієї лекції я загорілася ідеєю відвідати кілька свят з кола року. Добре, що в університеті популяризують любов до своєї культури».
Олена Невмержицька, к. філос. н., асистентка кафедри культурології, прослухавши захоплюючу доповідь пані Віри, висловила глибоку подяку за цікаву, насичену практично-життєвими подробицями та досі деякими невідомими для багатьох фактами лекцію: «Вивчаючи наукові статті та книжкові видання, ми отримуємо теоретичні знання з досліджуваного предмета, але це важко порівняти з ексклюзивними практичними матеріалами з першоджерел. Окрім нових знань, неймовірним є емоційний посил від доповідачки. Це розповідь людини, яка сама брала участь у таких святкуваннях та неодноразово допомагала їх організувати. Це майстер своєї справи!»
Олена Миколаївна, висловила сподівання, що в майбутньому ми обов’язково спробуємо, за участі пані Віри, провести свято онлайн для наших студентів, адже одна справа - дивитися, як інші святкують, а зовсім інша – брати безпосередню участь у святі, хоч і дистанційно. Тим паче, що сучасні засоби зв’язку нам це дозволяють.
На закінчення зустрічі доцентка кафедри культурології Ярина Пузиренко нагадала віршовані рядки незабутнього Василя Симоненка, які мають стати життєвим девізом кожного з нас «Україно! доки жити буду, доти відкриватиму тебе». А допомагають нам в океані рідного народу відкривати духовні острови подвижники – знавці і носії справжніх українських традицій. Адже саме на таких людях, як Віра Андріївна Аннусова, що змогла зібрати, записати і передати нам історії, які майже загубилися у вихорі часу, тримається наша культура, адже саме вони не дають перерватися тисячолітньому зв`язку між поколіннями, зберігаючи і відновлюючи наші традиції.
Над матеріалом працювали:
Карина Кузько, студентка 2 курсу факультету ветеринарної медицини;
Карина Кузько, студентка 2 курсу факультету ветеринарної медицини;
Олена Невмержицька, к. філос. н., асистентка кафедри культурології
Ярина Пузиренко, к.філол.н., доцентка кафедри культурології
Ярина Пузиренко, к.філол.н., доцентка кафедри культурології
