РАДІОДИКТАНТ ЄДНОСТІ

     Шанувати і плекати рідну мову – обов’язок кожного українця. А надто сьогодні, в такі неспокійні часи для нашої держави. І як писав класик української літератури XIX століття Панас Мирний: «Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздуми, досвід, почування».

     Цьогоріч XXI радіодиктант національної єдності «Слідом за пам’яттю» читав письменник сучасності Юрій Андрухович. Студенти та викладачі Боярського фахового коледжу за традицією долучилися до флешмобу. Мета диктанту – це не перевірка знань з орфографії та пунтуації, це можливість вкотре продемонструвати світові нашу єдність, в якій наша сила, повагу до надбання предків – мову.

Радіодиктант об’єднує українців з усього світу, показує, наскільки важливо пам’ятати своє коріння. Бо втрачаючи мову, ми втрачаємо нашу етнічність.

 Що без мови є народ?

Пустеля, прірва, невідомість.

Народ, позбавлений щедрот

Почути мову, а натомість

Він чує звірячі слова,

Слова не віддані, не щирі,

Що паморочить голова.

Та схаменіться, ми ж не звірі!

Це відбувалося у сиву давнину,

А наслідки ми бачимо сьогодні,

Як люди мову вибрали одну,

І нею говорять мільйони.