9 листопада – День української писемності та мови

 

         Такі проникливі поетичні рядки належать відомому українському поетові і педагогу Дмитрові Білоусу. І яка ж постійна актуальність у них, адже, незважаючи на більш як 30 років від надання українській мові в Україні статусу державної, ще знаходяться «непутящі діти», яким «все равно, на каком языке разговаривать»…

         Хочемо, аби ці слова кожен прочитав і запам'ятав саме 9 листопада, у День української писемності та мови, день, в який у давні часи в Україні батьки віддавали дітей в школу, потім йшли до церкви, ставили свічку перед образом Нестора Літописця (а в цей день православна церква вшановує пам’ять святого преподобного Нестора) і молилися, щоб він допоміг дитині в навчанні.

         Чому Нестора? Бо він стояв біля витоків української писемності, сенсом його життя була книжкова справа,  його вважають "батьком української словесності".

         Нестор у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців.  Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона.  На початку XII століття він створив літопис, в якому охопив події,  починаючи від біблійних часів і до XI століття. Нестор також був автором писань про житіє Бориса і Гліба, Феодосія Печерського. Помер літописець в 1114 році і був канонізований церквою в лиці Преподобного.

         Свято було встановлено в нашій країні 9 листопада 1997 року, але ми переконані, що українську мову треба  вчити щодня, адже ще Вольтер писав, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя.

         А кафедра культурології вітає усіх зі святом і пропонує творчий проєкт «Рідне слово моє…»