Вдруге за роки війни: в НУБіП пройшов форум «SEB-2024» – співпраця науки, освіти і бізнесу для перемоги та відбудови України»

Незважаючи на повномасштабну війну, розв’язану рф проти України, ми повинні дбати і про нашу Перемогу, і про відбудову країну. Поєднання зусиль освіти, науки і бізнесу, інновацій в єдину інноваційну тріаду – одна з головних умов прогресу держави. Саме це і було винесено у тематику представницького форуму «SEB-2024», що пройшов сьогодні у НУБіП.   Чи всі це розуміють? Чи є у нас стратегія таких кроків? Відповідь на це маємо дати, спільно обговоривши наші завдання, підкреслив президент університету Станіслав Ніколаєнко, відкриваючи роботу форуму.  

Університетський форум SEB за роки війни ми проводимо вдруге. Цьогоріч у його роботі взяли безпосередньо участь 295 освітян, науковців, бізнесменів, іноземних гостей. Це виробничники, представники бізнесу й усіх сфер економіки – аграрії, енергетики, лісівники, економісти, юристи, землевпорядники. Ще більше 200 доєдналися дистанційно, зокрема представники університетів Японії, Швеції, Данії, МАГАТЕ і Greenpeace.

Першою слово надали радниці з питань сільського господарства посольства Нідерландів в Україні Каролін Спаанс. І дуже приємно (і що зразу знайшло відгук у залі!): вона розпочала свій спіч хорошою українською мовою. Пані Каролін говорила про проєкти співпраці Нідерландів з Україною, виокремивши зокрема в сфері аграрного сектору, ті виклики, що постають перед нашим сільським господарством, та цікавилася, як її країна може допомогти у їхньому вирішенні.

 

Наш форум має за мету обговорення фундаментальних аспектів, що повинні впливати та визначати майбутнє країни, звертаючись до учасників, підкреслив у доповіді «Значення співпраці науки, освіти і бізнесу для розбудови України» ректор університету Вадим Ткачук.

 

У час, коли перед Україною стоять виклики екзистенційного та глобального характеру, інтеграція освіти, науки та бізнесу стає одним з ключових факторів формування Перемоги та повоєнної відбудови країни. Глобальні зміни та існуючі виклики потребують суттєвого переосмислення механізмів реалізації місії та завдань університетів, головними з яких є формування світогляду, створення та передача знань, збільшення впливу на суспільні процеси та розвиток економіки. Фактори міжнародної конкурентоспроможності університетів та реалізації їх місії пов’язуються з трьома необхідними умовами: концентрацією талантів, достатністю фінансових та матеріально-технічних ресурсів, ефективністю менеджменту і законодавства. Всі ці умови в Україні нині порушила широкомасштабна агресія рф. І власне безпекова ситуація та складнощі формування Перемоги нашої країни над агресором є головним викликом для всього суспільства, українського народу.   У цьому контексті ми, на жаль, маємо розуміти обсяги втрат від війни і завданої Україні шкоди. Вадим Ткачук навів вражаючу статистику: за інформацією експертів Світового банку, загальні збитки країни вже сягають 500 млрд доларів, з яких 80 млрд – втрати для сільського господарства. Значними є наслідки військових дій для всіх елементів екосистеми країни. Найбільші втрати пов’язані із воєнною деградацією ґрунтів, атмосферного повітря, лісових та водних ресурсів. Значною проблемою залишатиметься розмінування території країни. Нікуди не зникли й глобальні виклики для продовольчої безпеки, зокрема реалізації Концепції сталого сільського господарства та функціонування сталих продовольчих систем.   Адаптація до змін клімату, інтеграція цифрових рішень у практику сільського господарства, дотримання екологічних стандартів за збільшення обсягів виробництва продовольства, соціальна відповідальність постали головними завданнями модернізації змісту діяльності закладів вищої освіти, наукових установ та їхньої взаємодії із суспільством, бізнесом та стейкхолдерами. У НУБіП України відповіддю на такі зміни та виклики є системна робота над оновленням освітніх програм підготовки здобувачів вищої освіти на всіх рівнях та розвиток програм подвійного визнання дипломів з нашими зарубіжними партнерами. Освіта повинна враховувати і відповідати потребам ринку праці, формувати гнучких і креативних фахівців, здатних адаптуватися до існуючих викликів та постійних змін. Університет, як і багато наших колег, активно працює над впровадженням інноваційних методів, розвитком практико орієнтованої та дуальної освіти, що є прямим містком між теорією і практикою. Кожен рік ми створюємо та модернізуємо десятки навчально-наукових лабораторій, як основу для створення нових знань. Одними з найкращих практик є тісна співпраця з роботодавцями та партнерами, спільно з якими в університеті вже створено 356 сучасних навчально-наукових лабораторій і центрів.   З кожним роком вагомість міжнародної співпраці українських університетів тільки збільшується. НУБіП України має тривалий досвід успішної реалізації різних міжнародних програм, які мають освітню і наукову складові, дозволяють отримати міжнародну технічну допомогу на придбання наукового обладнання, підвищити кваліфікацію вчених (EUgreen, UNIgreen), забезпечити академічну мобільність або створити сучасні навчальні курси. Їх сукупний бюджет, які реалізує НУБіП як учасник, вже перевищив 1 мільйон євро.   За останні десять років для виконання досліджень і розробок вченими університету було залучено близько 600 мільйонів гривень, з яких більше 230 мільйонів – за рахунок виконання міжнародних і національних грантів, а також досліджень на замовлення бізнесу. НУБіП входить до ТОП-10 університетів України за бюджетом фінансування наукових проєктів та патентною активністю.   Результати досліджень вчених університету за останні десять років відзначені 2 Державними преміями України в галузі науки і техніки, 2 Преміями Кабінету Міністрів України за інноваційні розробки, 12 Преміями Президента України для молодих вчених.  Поширення результатів досліджень за рахунок публікаційної активності зросло за останні роки у 5 разів! Такий результат був відзначений нагородою Scopus Awards Ukraine у 2017 році. Університет є засновником і видавцем 14 наукових журналів, 3 з яких включено до наукометричної бази Scopus.   Незаперечним в стратегії розвитку університету є курс на спрямованість наукових досягнень на вирішення пріоритетних завдань та проблематики, пов’язаних із функціонуванням країни в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України, інтеграцію у виробничі процеси та бізнес-практики. Саме тут співпраця з бізнесом відіграє вирішальну роль. Бізнес-середовище є не лише споживачем результатів освітньої та наукової діяльності, але й активним учасником їх формування. Більше того, в сучасних умовах ефективне партнерство між наукою, освітою і бізнесом здатне створювати інноваційні інституційні форми взаємодії, продукти і послуги. Прикладами цього є участь НУБіП у формуванні кластерів, використання різноманітних площадок і платформ щодо поширення знань, обговорення проблемних питань та надання важливих нормативних чи практичних рекомендацій. Університет у тандемі з роботодавцями та партнерами напрацював різні механізми взаємовигідної взаємодії, які гарантують якість, результат та формують довіру, підбив підсумок Вадим Ткачук. І ми відкриті для подальшої співпраці.  

У роботі форуму участь взяв і перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Його доповідь «Аграрна політика України в умовах євроінтеграції» відобразила прагнення України і її народу до членства в Євросоюзі. І це – незворотній вибір українців. У частині аграрної політики євроінтеграції дуже багато роботи! Це гармонізація аграрної політики, директив та регламентів ЄС, впровадження вимог екологічних стандартів у контексті Європейського зеленого курсу, Спільної аграрної політики, використання карбонових сертифікатів, мінімізації застосування агрохімікатів, реалізація принципів благополуччя тварин, механізмів підтримки фермерів тощо. Тарас Висоцький висловив сподівання, що спільними зусиллями міністерства, НУБіП і бізнес-асоціацій ми це зробимо.

 

Користуючись нагодою, Станіслав Ніколаєнко передав першому заступнику Міністра лист від університетів, в якому відображена думка про недопущення вилучення земель у державних структур, зокрема вищих закладів освіти, які готують спеціалістів для аграрного сектору виробництва.

 

Ще один давній друг нашого університету – головний учений секретар НААН України Валерій Адамчук, який завжди підтримує наш колектив у його благих починаннях – і цього разу долучився до роботи форуму. У своїй презентації він спинився на структурі і завданнях НААН та інноваційних розробках її науковців. Безумовне зацікавлення викликала інформація про вплив збройної агресії рф та воєнних дій на ґрунтовий покрив України, оцінка шкоди та збитків, заходи з відновлення, проєкт рекультивації агроландшафтів залежно від ступеню та стану порушеності території, водна безпека та меліорація земель в умовах змін клімату, екологічна безпека агросфери.

 

Т.в.о. генерального директора директорату інновацій та зв’язків науки з реальним сектором економіки Міністерства освіти і науки України Ірина Красовська у доповіді «Державно-приватне партнерство як ключовий механізм розвитку інновацій в Україні» спинилась на проблемах і планах. Мова йшла про створення умов для інновацій, державне замовлення, стартап-школу – інкубатор-акселератор, міжнародні інструменти підтримки, заходи Science 2 Business, шляхи комерціалізації та інше.

 

Про проєкт «Агрокебети» (який, до речі, успішно впроваджується на факультеті аграрного менеджменту НУБіП) як взірець вдалої взаємодії бізнесу та освіти розповів заступник генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка. Його мета – підготовка якісних фахівців для потреб нового аграрного бізнесу.

 

 

«Рада роботодавців як фактор впливу на стратегію розвитку університету та реальний сектор економіки України» – на цьому аспекті акцентував голова Ради роботодавців НУБіП і очільник ТОВ «Агрофірма «Колос» Леонід Центило. Він говорив про стратегію розвитку університету, що полягає у поєднанні освітнього, наукового та виробничого процесів в інноваційній моделі розвитку, створенні, систематизації, зберіганні і поширенні сучасних наукових знань, підготовці фахівців європейського і світового рівня шляхом інтегрування знань у якісне науково-практичне застосування. А також – про основні завдання ради роботодавців, наслідки законодавчих рішень у сфері управління землею державних установ (грубе порушення освітньо-практичного процесу, подальша віддаленість здобувачів освіти від сучасних тенденцій агровиробництва), навчально-науково-інноваційні центри НУБіП, в т.ч на базі ТОВ «Агрофірма «Колос». Спікер цілком закономірно стверджує: сучасна модель розвитку агровиробництва у комплексі з якісним кадровим забезпеченням – це запорука подальшої відбудови та розвитку держави, основа її продовольчої безпеки.

 

 

Знаний в Україні виробничник – генеральний директор ТОВ НВА «Перлина Поділля» Сергій Іващук – за основу виступу обрав співпрацю освіти, науки та бізнесу (на прикладі свого підприємства) як необхідної умови інноваційного розвитку аграрного сектору. Мова йшла про організацію навчальної практики для студентів (не тільки закріплення теорії на практиці, а саме навчання в умовах виробництва). Значне зацікавлення викликали і виступи керівниці проєктів R&D компанії «Kernel» Катерини Шаванової («Інтеграція освіти і науки в бізнес процесі. Досвід Kernel»), засновника фермерського господарства «Тетяна 2011» (ТМ «Zinka»), голова Згурівської селищної ради Київської області Василя Цвика («Поєднання підприємництва, університетської науки та професійної підготовки кадрів»), заступника начальника відділу рослинництва компанії Агрейн Тараса Корнієнка («Елементи енергозберігаючого землеробства за регулювання азотного живлення»), керуючої партнерки AC Crowe Ukraine Олени Потопальської («AC Crowe Ukraine. Актуально про професійні послуги»).

 

Можливості цифрових технологій ілюстрували директорка департаменту з операційних технологій компанії «ДТЕК Мережі» Маргарита Жукова («Цифрові технології в проєктах модернізації розподільних мереж») і директор ТОВ «AgriLab» Ярослав Бойко («Цифрові технології та точне землеробство: майбутнє агробізнесу через співпрацю університетів і виробників»).

Учасники форуму прийняли звернення. 

У другій частині дня форум продовжив свою роботу у формі панельних дискусій по 7 секціях: «Формування освітньої та наукової складової підготовки інженерів за участю стейкхолдерів», «Смарт-ферми, адаптивне тваринництво, аквакультура, ветеринарна медицина», «Штучний інтелект в суспільстві та природокористуванні», «Синергія соціальних інститутів в метадискурсі сталого розвитку», «Кліматичні зміни та сучасні агротехнології», «Зелена економіка, туризм, менеджмент, розвиток сільськогосподарських територій та управління природними ресурсами» і «Харчові, крафтові технології та громадське здоров’я». Їх учасники мали можливість ознайомитися зі здобутками науковців НУБіП на виставці в 3-му навчальному корпусі і безпосередньо з матеріально-технічною базою університету на факультетах та в ННІ. 

 

Пресслужба