«ВІЗУАЛЬНИЙ ДИЗАЙН – ВАРІАНТИ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ІДЕЙ ТА ПРЕЗЕНТАЦІЙ» від Володимира Назаренка, доцента кафедри комп'ютерних систем, мереж та кібербезпеки на щомісячному лекторії Ради молодих вчених МОН України

30 вересня 2025 року на традиційному щомісячному засіданні Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науку України інтерактив на тему: «Візуальний дизайн – варіанти представлення ідей та презентацій» для молодих науковців України провів Володимир Назаренко, голова ради молодих вчених факультету інформаційних технологій НУБіП України, доцент кафедри комп'ютерних систем, мереж та кібербезпеки.

Чергове засідання ради молодих вчених при МОН України зібрало понад 30 учасників з усієї України. Це і найбільш активні з них - члени Ради молодих вчених при МОН, члени рад з різних університетів, а також всі науковці та викладачі, адже оголошення про такі події постійно розміщуються на офіційній сторінці Ради та у соціальних мережах.

Візуальний дизайн – варіанти представлення ідей та презентацій, про що це? Це про комплексний, складний процес творчого та креативнтого створення «продукту» як цифрового, так і фізичного; сервісу чи послуги. Візуальний дизайн є нелінійним ітеративним процесом, який використовують команди у різних галузях, щоб зрозуміти користувачів, обговорити, розпланувати чи оскаржити власні припущення, переглянути проблеми та створити інноваційні рішення для створення прототипу, а надалі його протестувати. Доповідач зазначив, що дизайн мислення включає п’ять основних етапів, це – повне розуміння задачі або «співпереживання»​, визначення, ідея та її повна деталізація, створення прототипу та його детальна перевірка.

У сучасному цифровому світі, де взаємодія між людиною, інформаційними системами та іншими «продуктами» стає все більш складною, виникає потреба у тому, щоб фахівці різних галузей були здатними створювати інтуїтивно зрозумілі, привабливі та функціональні цифрові продукти, та і не тільки цифрові. Саме на перетині дизайну, інженерії та психології користувача сформувалася галузь дизайну мислення та дизайну інтерактивних систем – стратегічного напряму, що об’єднує принципи UX/UI, промислового дизайну, цифрової візуалізації та сучасні методології розробки.

Тож візуальний дизайн та інтерактивного дизайну є потрібною та цікавою як для фахівців технічних, технологічних, виробничих, так і творчих, мистецьких галузей, а також науковців і викладачів, дизайнерів початківців. До такої інформації мають долучатися також усі інші, хто прагне глибше зрозуміти логіку, структуру та інструменти побудови взаємодії людини з цифровим та фізичним середовищем. Метою візуального мислення є не лише сформувати системне уявлення про принципи дизайн мислення, інтерфейсів і створення прототипів, а й закласти основи для використання уніфікованої практичної бази для проектування продуктів, які поєднують зручність, естетику та технологічну ефективність.

Володимир зазначив, що тема лекція за змістом і наповненням повністю відповідає світовим трендам у цифровому дизайні, зокрема розвитку інженерії взаємодії людина-комп’ютер, досліджень досвіду користувачів та прототипування інтерфейсів для цифрових і фізичних пристроїв.

Лектор важливу увагу наділив питанню процесу дизайну. Процес дизайну продукту передбачає пошук того, чому, що та як щодо продукту. У той час як «Чому» передбачає пошук мотивації клієнта/користувача або причин використання продукту, «Що» стосується дій, які клієнт/користувач може виконати, використовуючи продукт або функціональні можливості продукту та, «Як» пов’язано з безперебійним створенням функціональності.

Дизайнер завжди зосереджується на продукті в цілому. Дизайнери продукту, менеджери з «продуктовим мисленням» завжди тримаються поруч із клієнтом та їхніми зростаючими змінними і потребами, щоб стимулювати ітерацію «продукту», який створюють.

Лекція Назаренка В.А. містила інформацію щодо сучасних тенденцій в інформаційній галузі з урахуванням динамічності галузі, інноваційних підходів до вивчення UI/UX, використання сучасних інструментів цифрового дизайну, розробки прототипів для IoT і AR/VR-платформ, а також кращих світових практик у сфері дизайну. Такий підхід може широко використовувати у різних сферах наукових досліджень та покликаний забезпечити системну підготовку молодих науковців до виконання проектних, дослідницьких і практико-орієнтованих робіт та проектів, що є особливо важливим у контексті нових викликів в суспільстві та освіті.

Голова Ради молодих вчених при МОН України Анастасія Сімахова, підводячи підсумки зібрання, резюмувала, що лекція Володимира Назаренка надала нові знання та навички, які стануть у нагоді молодим науковцям.