Освіта 5.0: як штучний інтелект трансформує сучасний університетський простір
Стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту сьогодні стає одним із ключових факторів трансформації світової освіти. Технології GenAI вже впливають не лише на способи створення й поширення інформації, а й на саму логіку освітнього процесу, формуючи нові підходи до викладання, оцінювання, академічної доброчесності та взаємодії між викладачем і студентом. Саме ці питання стали центральною темою Круглого столу «Освіта 5.0: як штучний інтелект змінює архітектоніку навчання», який відбувся 27 травня 2026 р. на базі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана та об’єднав майже 200 провідних науковців, освітян, дослідників цифрової трансформації та представників закладів вищої освіти України.
Організаторами заходу виступили Міністерство освіти і науки України, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Інститут професійної освіти НАПН України, Державний податковий університет та Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. Такий широкий склад співорганізаторів ще раз засвідчив, що питання інтеграції штучного інтелекту в освіту сьогодні виходить далеко за межі окремих спеціальностей чи галузей знань і стає міждисциплінарним викликом для всієї системи вищої освіти.
У роботі Круглого столу взяли участь доцентки кафедри обліку та оподаткування економічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України Світлана ДЕРЕВ’ЯНКО, Тамара ГУРЕНКО, Людмила МЕЛЬЯНКОВА.
Модераторкою заходу стала Марина СІЛЬЧЕНКО, проректор з науково-педагогічної роботи та цифрової трансформації КНЕУ, яка у вступному слові наголосила, що сучасний університет уже не може функціонувати в межах традиційних освітніх моделей. Освіта 5.0, за її словами, передбачає не лише цифровізацію навчального процесу, а й формування нової освітньої культури, у центрі якої перебувають адаптивність, персоналізація навчання, міждисциплінарність і здатність людини ефективно взаємодіяти з інтелектуальними технологіями.
З вітальним словом до учасників Круглого столу звернулися ректор КНЕУ Дмитро ЛУК’ЯНЕНКО та проректор з науково-педагогічної роботи КНЕУ Анатолій КОЛОТ.
Особливу увагу учасники Круглого столу приділили темі сприйняття генеративного штучного інтелекту університетською спільнотою. Під час панелі «Точки перетину та розриву: аналіз ставлення університетської спільноти до GenAI» своїми міркуваннями поділилися Юлія КРАСЮК, завідувачка кафедри інформатики та системології КНЕУ, Людмила ГНАТИШИН, завідувачка кафедри обліку і оподаткування Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького та Оксана ГЛАДЧЕНКО, доцентка кафедри комп’ютерних та інформаційних технологій і систем Державного податкового університету.
Учасники дискусії акцентували увагу на тому, що ставлення до GenAI у закладах вищої освіти залишається неоднозначним. З одного боку, викладачі та студенти активно використовують інструменти штучного інтелекту для пошуку інформації, генерації текстів, аналізу даних, підготовки презентацій та оптимізації освітньої діяльності. З іншого – університетська спільнота стикається з новими ризиками, пов’язаними із залежністю від цифрових технологій, спрощенням когнітивних процесів та проблемами академічної доброчесності.
Окремо було підкреслено, що сучасні студенти значно швидше адаптуються до AI-інструментів, ніж традиційна освітня система встигає змінювати свої методики. Саме тому перед університетами постає завдання не забороняти технології, а навчити майбутніх фахівців відповідально, критично та професійно використовувати можливості штучного інтелекту.
Особливу увагу учасники приділили темі редизайну навчального контенту та необхідності переосмислення методик викладання. Під час панелі «Нова архітектоніка навчання: редизайн навчального контенту» Микола ПРИГОДІЙ, заступник директора з наукової роботи Інституту професійної освіти НАПН України та Марина АРТЮШИНА, завідувачка кафедри педагогіки та психології КНЕУ окреслили перспективи створення інтерактивних освітніх середовищ, у яких штучний інтелект може виступати не лише допоміжним інструментом, а й каталізатором оновлення освітніх моделей.
Спікери звернули увагу на те, що традиційна модель передачі знань поступово втрачає ефективність в умовах інформаційного перенасичення. Якщо раніше викладач був основним джерелом інформації, то сьогодні студенти мають миттєвий доступ до великих масивів даних та AI-сервісів, здатних генерувати відповіді, пояснення та навіть аналітичні матеріали. У таких умовах змінюється сама роль викладача — від транслятора знань до наставника, модератора, фасилітатора та координатора освітнього процесу.
Під час дискусії наголошувалося, що нова архітектоніка навчання має базуватися на розвитку критичного мислення, емоційного інтелекту, навичок аналізу та здатності працювати з інформацією. Особливої актуальності набувають інтерактивні методи навчання, проєктна діяльність, кейсові підходи, міждисциплінарні практики та персоналізовані освітні траєкторії.
Однією з найбільш дискусійних тем заходу стало питання академічної доброчесності в умовах поширення генеративного AI.
Учасники панелі «Детектори GenAI як інструмент доброчесності: валідація живого мислення чи загроза академічній довірі?» — Володимир СКІЦЬКО та Ольга ОСИПОВА, доценти кафедри штучного інтелекту, моделювання та статистики КНЕУ порушили складне питання: чи можуть сучасні AI-детектори бути об’єктивним інструментом оцінювання студентських робіт. Було зазначено, що навіть найсучасніші системи виявлення AI-контенту не гарантують абсолютної точності та можуть створювати ризики помилкових висновків. У цьому контексті особливого значення набуває не лише технічний контроль, а й формування культури академічної відповідальності та довіри.
Логічним продовженням цієї тематики стала панель «GenAI vs академічна довіра: виклики та нові можливості оцінювання студентів», у якій взяли участь Денис ЛАВРИНЕНКО, старший викладач кафедри педагогіки та психології КНЕУ, співзасновник Української ліги психологічної експертизи та Маргарита СТЕПАНЕНКО, співзасновниця Української ліги психологічної експертизи.
Дискусія також продемонструвала, що проблема використання штучного інтелекту виходить за межі простого питання «дозволяти чи забороняти». Натомість університети мають виробити чіткі принципи інтеграції AI в освітній процес, визначити допустимі межі його використання та навчити студентів прозоро працювати з такими інструментами.
Спікери наголосили, що поширення генеративного штучного інтелекту вже зараз змушує університети переглядати підходи до оцінювання результатів навчання. Якщо раніше основний акцент робився на відтворенні знань, то сьогодні дедалі важливішими стають здатність до аналізу, аргументації, творчого мислення та практичного застосування отриманих компетентностей.
Учасники дискусії звернули увагу на зростання ролі усних форм контролю, командних проєктів, аналітичних кейсів та ситуаційних завдань, які складніше автоматизувати за допомогою AI. Крім того, обговорювалися психологічні аспекти взаємодії студентів із генеративними технологіями, зокрема ризики втрати мотивації до самостійного навчання та критичного осмислення інформації.
Завершальна панель круглого столу була присвячена формуванню етичної та нормативної рамки використання GenAI в освіті 5.0. До обговорення долучилися Марина СІЛЬЧЕНКО, проректор з науково-педагогічної роботи та цифрової трансформації КНЕУ, Любов ДРАНУС, завідувачка кафедри менеджменту Чорноморського національного університету ім. П. Могили та Віра ГАПОНЕНКО, завідувачка кафедри політичних технологій КНЕУ.
Під час дискусії наголошувалося, що сучасна освіта потребує системного підходу до впровадження AI-технологій. Йдеться не лише про технічну інтеграцію цифрових сервісів, а й про створення чітких етичних правил, нормативних документів та інституційних стратегій використання генеративного штучного інтелекту.
Учасники Круглого столу дійшли висновку, що майбутнє освіти визначатиметься не стільки самими технологіями, скільки здатністю університетів адаптуватися до нової цифрової реальності, зберігаючи при цьому академічні цінності, якість освіти та гуманістичний характер навчання.
Захід став важливою платформою для професійного діалогу між представниками різних закладів вищої освіти та наукових установ України. Обговорення продемонструвало, що генеративний штучний інтелект уже сьогодні змінює освітній ландшафт, формуючи нові вимоги до викладачів, студентів та освітніх інституцій загалом.
Водночас Круглий стіл підтвердив, що розвиток освіти 5.0 — це не лише про цифрові технології. Передусім це про здатність освіти залишатися гнучкою, відкритою до інновацій та орієнтованою на формування компетентностей майбутнього. Саме тому питання ефективної інтеграції штучного інтелекту в освітній процес дедалі більше стає не технологічною, а стратегічною та світоглядною проблемою розвитку сучасного університету.
За результатами участі у Круглому столі учасники отримали сертифікати про підвищення кваліфікації обсягом 0,2 кредиту ЄКТС, що підкреслило практичну значущість заходу та його внесок у професійний розвиток науково-педагогічної спільноти.
Учасники круглого столу одностайно відзначили, що розвиток освіти 5.0 вже сьогодні формує нову парадигму університетського середовища, у якій генеративний штучний інтелект стає не лише технологічним інструментом, а й чинником глибоких змін у підходах до навчання, викладання та академічної взаємодії. Саме відкритий міжуніверситетський діалог, поєднання наукової експертизи, цифрових інновацій та етичної відповідальності створюють підґрунтя для формування сучасної освіти, здатної ефективно відповідати на виклики майбутнього та готувати фахівців нового покоління.