Конференція студентів та аспірантів «Теоретичні та прикладні аспекти розробки комп’ютерних систем 2026»
29 квітня 2026 року на базі факультету інформаційних технологій Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП України) проведена VII Всеукраїнська науково-практична конференція студентів та аспірантів «Теоретичні та прикладні аспекти розробки комп’ютерних систем '2026». Цей захід традиційно стає потужною платформою для обміну досвідом між молодими науковцями та провідними фахівцями, об'єднуючи теоретичні дослідження з реальними потребами сучасної ІТ-індустрії.
Розпочав конференцію з вітальним словом декан факультету інформаційних технологій НУБіП України Ігор БОЛБОТ. Модератором виступила Белла ГОЛУБ, завідувач кафедри комп’ютерних наук НУБіП України. Взагалі, пленарне засідання задало високий науковий тон усій конференції. Доповідачі підняли надзвичайно актуальні теми: від впливу штучного інтелекту на професію розробника до міждисциплінарних рішень та питань кібербезпеки.
Доповіді пленарного засідання:
-
«Використання ШІ в роботі девелопера». Доповідач: Дмитро НІКОЛАЄНКО, старший викладач кафедри комп'ютерних наук НУБіП України.
Виступ був присвячений тому, як сучасні інструменти на базі штучного інтелекту трансформують щоденні процеси написання коду, оптимізації та тестування програмного забезпечення, а також які нові навички потрібні розробникам у 2026 році. При цьому спікер наводив дуже цікаві приклади, від простих у повсякденному житті до складних у професійній діяльності.
-
«Гібридна система підтримки аграрних рішень з економіко-ризиковою оптимізацією доз мінеральних добрив». Доповідач: Олекса КАЧМАРСЬКИЙ, аспірант НУБіП України.
Дослідження продемонструвало блискучий приклад прикладного використання комп'ютерних систем для вирішення складних оптимізаційних задач в агропромисловому секторі, враховуючи як економічні фактори, так і мінімізацію ризиків.
-
«Використання сучасних оптоволоконних мереж та кіберзахист». Доповідач: Сергій ЧОРНОУС, старший викладач кафедри комп'ютерних систем, мереж та кібербезпеки НУБіП України.
Доповідь розкрила критично важливі аспекти побудови сучасної мережевої інфраструктури та комплексні підходи до захисту даних у високошвидкісних оптоволоконних мережах.
Організаційний комітет конференції висловлює щиру подяку спікерам за змістовні та надихаючі виступи, а всім слухачам – за активну участь та цікаві питання в ході обговорення.
Після пленарного засідання та короткої перерви учасники конференції продовжили роботу в секційних засідань.
Спільне засідання секцій «Теоретичні аспекти в галузі інформаційних технологій», керівник секції доц. Белла ГОЛУБ, і «Технології розробки програмного забезпечення та інформаційних управляючих систем», керівник секції доц. Віктор КИРИЧЕНКО об'єднало здобувачів першого (бакалаврського) та третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти для обговорення актуальних викликів та інновацій у сфері ІТ. Представлені доповіді охопили надзвичайно широкий спектр сучасних технологічних трендів: від використання штучного інтелекту та нейронних мереж (комп'ютерний зір, генерація коду, фотодіагностика) до розробки прикладних вебдодатків, архітектур складних систем і смарт-сервісів.
У засіданні прийняли участь понад 60 учасників. Було запропоновано присутнім поділитися враженням від доповідей бакалаврів шляхом голосування. За думкою присутніх перше місце посів Тимур УХІН з доповіддю “Інтелектуальний сервіс генерації програмного коду”. Друге місце учасники секційного засідання віддали Уляні ОСЬМУШКО – “Розробка інформаційної системи для школи мистецтв Art Flow”. І, нарешті, третє місце посів Захар КОНЄВЄГА – “Інформаційна система для підтримки соціальної взаємодії користувачів на основі геолокаційних сервісів”.
На високому науковому рівні результати своїх досліджень оприлюднили аспіранти Євген БАЦЮН (“Архітектура інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень для оптимізації експлуатації біогазових установок”), Максим НЕДЬОШЕВ (“Розробка agentic-архітектури для керованої генерації презентацій”), Денис ВІННІЧУК (“Формування нейромережевих векторів представлення для повторної ідентифікації об’єктів у відеопотоці з динамічною камерою”), Вадим ОЛІЙНИК (“Підготовка даних та відбір ознак для побудови моделі прогнозування успішності студентів методами штучного інтелекту”).
В роботі секції «Технології проєктування комп’ютерних систем і мереж, кібербезпека» під керівництвом професора кафедри комп’ютерних систем, мереж та кібербезпеки Олексія КОВАЛЕНКО було розглянуто 19 робіт молодих вчених. До обговорення активно долучився колектив науково-педагогічних працівників кафедри комп’ютерних систем, мереж та кібербезпеки НУБіП України.
Традиційно секційне засідання послужило платформою для оприлюднення наукових здобутків аспірантів. Першим виступив аспірант кафедри Олексій КОПЧА (науковий керівник проф. Олексій КОВАЛЕНКО), який представив доповідь на тему «Методологічні засади формування інфраструктурного шаблону для розгортання прикладних застосунків у середовищі AWS».
Далі слово було надане аспіранту Данилові ЛАГУНОВУ (науковий керівник, проф. Олексій КОВАЛЕНКО) з доповіддю на тему «Архітектурні моделі та континуум IOT-EDGE-CLOUD як основа ефективності розробки програмних компонентів інтелектуальних систем інтернету речей».
Потім виступив аспірант Кирило ЦЕХАНОВСЬКИЙ (науковий керівник доц. Євгеній НІКІТЕНКО) з доповіддю на тему «Інформаційна технологія автоматизованого синтезу програмного коду на основі засобів штучного інтелекту».
Всі виступи викликали зацікавленість аудиторії та супроводжувалися жвавою дискусією. Доповіді учасників висвітлили актуальні науково-технічні завдання у галузі інформаційних технологій в контексті застосування хмарних обчислень і штучного інтелекту.
Секційне засідання «Цифрові технології та математичні методи в економіці» під керівництвом доцента кафедри економічної кібренетики Тетяни КОВАЛЬ присвячене актуальним питанням економічного моделювання, цифрової трансформації та аналізу сучасних ринкових процесів. Учасники представили результати досліджень, що охоплюють найважливіші аспекти розвитку України в умовах воєнного стану та глобальних технологічних змін.
Під час засідання учасники розглянули широкий спектр тем, зосередившись насамперед на глобальному контексті цифровізації. Сергій КОСТЕНКО та Мирослава КОНДРАШОВА проаналізували місце України у світових трансформаційних процесах, а Ілона ТЕРЛЕЦЬКА окреслила пов’язані з ними ризики та переваги. Окрему увагу приділили прикладним інструментам, як-от цифровим двійникам у доповіді Аліни МЕЛЬНИК, моделюванню банківських послуг від Олександра ГАВРИЛЮКА та використанню платформи SEMRush для онлайн-бізнесу, про що розповів Ростислав МАЛЯРЕНКО.
Економічний блок питань був тісно пов’язаний із реаліями війни. Юлія ТЕРЕЩЕНКО представила економетричне дослідження попиту на вищу освіту в регіонах, тоді як Аліна АРТЕМЕНКО, Вікторія СТАДІЙЧУК та Сніжана МАРКЕЛОВА зосередилися на проблемах ринку праці та прогнозуванні демографічних змін. Паралельно з цим активна дискусія розгорнулася навколо технологій штучного інтелекту та Machine Learning. Зокрема, Аліна ВОЗНЮК, Євген НГУЕН та Андрій ЯКУШИН презентували методи машинного навчання та використання LSTM-мереж для прогнозування попиту й підвищення ефективності управлінських рішень.
Практичний інструментарій для бізнесу та логістики продемонстрували Мирослава КАРТАВА і Софія ШКАРБАН, показавши можливості Power BI та MS Excel для моніторингу KPI, а Богдан ТЕСЛЮК запропонував інноваційну імітаційну модель для оптимізації логістики «останньої милі». Питання зовнішньоекономічної діяльності крізь призму макроекономічних факторів розкрили у своєму дослідженні Олег ГАНЯК і Мирослава СТЕЦИК.
Доповідь «Використання power bi для моніторингу ключових показників ефективності (kpi) у сфері електронної комерції», яку представила Мирослава КАРТАВА визнали одноголосно найкращою.
Загалом засідання відзначилося глибоким науковим підходом та практичною цінністю висновків, які можуть бути корисними як для державних структур, так і для бізнес-середовища. Щиро дякуємо всім спікерам за змістовні доповіді та вагомий внесок у сучасну економічну науку.
Бажаємо студентам та аспірантам плідної роботи, нових наукових здобутків та успішної реалізації власних проєктів!