Підсумки стажування за напрямом «Економіка» та V Міжнародної науково-практичної конференції «Україна, Болгарія, ЄС: економічні, технічні та соціальні тенденції розвитку»

     1 липня 2021 року було проведено підсумкове обговорення та складання підсумкового тесту стажування за напрямом «Економіка».
    Учасники стажування впродовж трьох місяців мали змогу в режимі онлайн ознайомитися із навчальними матеріалами за темами: стратегічний менеджмент, інвестиційний аналіз, міжнародні фінанси, бізнес-логістика та інвестиційний менеджмент. Всі учасники вдало склали підсумкове тестування та отримали сертифікати.
 

   З 28 червня по 2 липня було проведено V Міжнародну науково-практичну конференцію «Україна, Болгарія, ЄС: економічні, технічні та соціальні тенденції розвитку» в Університеті «Проф. д-р Ассен Златаров» м. Бургас, Болгарія.
    Основна мета конференції – комплексно (пере)осмислити різні аспекти відносин між Українською державою та Європейським Союзом упродовж 27 років дії угоди, обговорити ключові здобутки і головні виклики взаємодії України з ЄС у майбутньому та поділитися рефлексіями щодо сучасних трендів європейських інтеграційних процесів.
   В конференції прийняли участь понад 80 учасників з 19 навчальних закладів України, Болгарії, Польської Республіки, Грузії та Молдови, серед них: Батумський державний університет імені Шота Руставелі, Грузія, Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна, Льотна академія Національного авіаційного університету, Україна, Університет Яна Кохановського в м. Кельце, Польща, Хмельницький навчально-науковий інститут Західноукраїнського національного університету, Україна, Національний університет «Києво – Могилянська академія», Україна, Хмельницький національний університет, Україна, Київський національний університет культури і мистецтв, Україна, Ягеллонський університет, Польща, Київський національний торговельно-економічний університет, Україна, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна, Державний аграрний університет Молдови, Молдова, Сумський національний аграрний університет, Україна, Університет «Проф. д-р Ассен Златаров», Болгарія, Університет медицини та фармації, Молдова, Університет Державної фіскальної служби України, Україна, Вінницький національний аграрний університет, Україна, Вінницький торгово-економічний інститут КНТЕУ, Україна, Західноукраїнський національний університет, Україна.
 

   Відкрив конференцію заступник Голови організаційного комітету Університету «Проф. д-р Ассен Златаров» Іван Дімітров. Він наголосив на важливості подібних академічних ініціатив для практичної реалізації стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в ЄС та побажав учасникам плідної роботи.
   Вітальне слово від української сторони до учасників конференції було від співорганізатора конференції, д.е.н., професор, завідувач кафедри фінансів НУБіП України Надії Давиденко, яке надихнуло науковців на плідну творчу працю.
   У науковому плані захід набув міждисциплінарного характеру, об’єднавши дослідників економістів, юристів та педагогів. Далі учасники конференції – доповідачі пленарного засідання – представили змістовні, обґрунтовані та актуальні з наукової точки зору доповіді.
   Так, пленарне засідання відкрив д.е.н., професор, завідувач кафедри економіки та менеджменту Університету «Проф. Д- р Асен Златаров» Іван Дімітров та представив результати дослідження щодо логістичного аутсорсингу як одного із шляхів оптимізації до управління бізнес-процесами на підприємстві. Він зазначив, що застосування логістичного підходу, який полягає в інтеграції (технічної, технологічної, інформаційної й економічної) окремої ланки ланцюга в єдину систему наскрізного керування матеріальними й інформаційними потоками з метою досягнення бажаного результату з мінімальними витратами часу й ресурсів, спонукає шукати шляхи оптимізації управління бізнес-процесами підприємства. Тому одним з основних напрямків стратегії розвитку підприємства стає концентрація на пріоритетних видах бізнесу й операціях. Це сприяє раціональному розподілу ресурсів підприємства на ті види бізнесу, які є конкурентоспроможними чи мають певні переваги (технологія, ноу-хау, спеціальне устаткування, підготовлені кадри). Такий підхід у західній практиці називається визначенням “ключової компетенції” (core competence). У зв’язку із цим усе більше поширення у світовій практиці здобуває аутсорсинг (outsourcing). Передача логістичних функцій на аутсорсинг для вітчизняних підприємств є інноваційною технологією і потребує ретельного вивчення світового досвіду та пошуку шляхів впровадження із врахуванням специфіки розвитку українського ринку логістичних провайдерів.

   Далі пленарне засідання продовжили д.е.н., проф. Надія Давиденко та д.е.н., проф. Наталя Васілєвська (Університет Яна Кохановського), які під час доповіді зазначили, що раціоналізація фінансових ресурсів підприємства є достатньо вагомим чинником в процесі фінансового менеджменту на підприємстві, оскільки, від того наскільки ефективно менеджери будуть управляти фінансовими ресурсами, залежать результати діяльності самого підприємства. Зазвичай, вітчизняні підприємства мають низький рівень фінансового менеджменту. Це виявляються в таких фактах: відсутністю комплексного підходу у відділах управління на підприємствах, погано організованій системі відносин між керівниками та виконавцями, недостатніх знань в області фінансового управління. Фінансові менеджери більше мають теоретичні знання, ніж практичні навички, що впливає на прийняття управлінських рішень.
    Цікавою була доповідь д.е.н., професора Андрія Михайлова, який представляв Сумський національний аграрний університет.
   Він підняв питання щодо трансформації менеджменту персоналу в умовах глобалізації та цифровізації економіки. Розвиток глобалізаційних викликів в економіці і діджіталізація управлінських процесів супроводжується відступом від ієрархічних принципів управління, жорсткої системи адміністративного впливу, створенням нової організаційної культури. Теоретики і практики менеджменту вказують на стрімкі трансформаційні процеси в сфері управління людськими ресурсами в суспільстві та в системі менеджменту персоналу підприємств. В першу чергу ці процеси почали проявлятися в міжнародних компаніях, або в підприємствах з іноземним капіталом.

    Далі пленарне засідання продовжила, к.е.н., президент ГО «Інститут незалежних експертів» Галина Косовець, яка представила доповідь на тему: «Інновації в розвитку туризму в умовах децентралізації України». Вона зазначила, що теза про важливість інноваційної діяльності в Україні сьогодні залишається актуальною, оскільки активізація такої діяльності є важливим фактором подальшого розвитку країни. За значенням світового індексу інновацій Україна посіла 45 місце серед 127 країн у 2020 році, що є непоганим результатом (у 2019 році - 47, у 2018 році - 43, у 2016 році - 56, у 2014 році - 63 місце). Найінноваційнішими країнами світу є Швейцарія, Швеція, США, Нідерланди та Великобританія. Згідно з Глобальним рейтингом стартапів у 2020 році, Україна увійшла до 30 найкращих країн у світовому рейтингу стартапів - StartupBlink, що оцінює стартап-екосистему серед 100 країн та 1000 міст, і посіла 29 місце в рейтингу.

   Д.е.н., професор Університету державної фіскальної служби України Леонід Долінський розкрив у своїй доповіді особливості розвитку ринку державних боргових цінних паперів в Україні та зазначив, що ефективне функціонування та розвиток вітчизняної економіки потребує формування дієвого механізму управління державними борговими запозиченнями, на підґрунті сучасних методів та нових фінансових інструментів.

   Дискусія, що виникла підчас пленарного засідання була перенесена в площину секційних виступів за участю доповідачів із закладів вищої освіти та наукових установ. Учасники конференції отримали новий досвід спілкування у науковому середовищі, запланували нові підходи до наукової співпраці.
  Зокрема, представник Державного аграрного університету Молдови, д.е.н., професор Наталія Мокану охарактеризувала механізм управління грошовими потоками підприємства.
   К.е.н., доцент Національного університету харчових технологій Інна Дем’яненко та к.е.н., доцент НУБіП України Аліна Буряк у своїй доповіді звернули увагу на основні проблеми, які виникають при складанні фінансових планів. Під час доповіді було відмічено, що з практичної точки зору, бюджет є окремим функціональним документом що відображає фінансову інтерпретацію плану діяльності індивіда з точки зору виробничих параметрів та потреби в необхідних ресурсах. Відповідно, бюджетування сприймається як процес поточного щорічного управління суб'єктом господарювання шляхом розповсюдження загальної програми між відповідними відділами та функціональними службами конкретних завдань.
  Жваву дискусію та обговорення викликала доповідь: «Захист навколишнього середовища в умовах подолання COVID-19», яку представила к.ю.н., доцент Київського університету імені Бориса Грінченка Ірина Братко. Вона зазначила, що кліматичні зміни торкаються всіх країн без виключення та збільшуються у геометричний прогресії протягом останніх десятиліть. Однією з причин кліматичних змін є діяльність людини та безконтрольне використання природних ресурсів на всій планеті. Кліматичні зміни значною мірою впливають на суспільні відносини та формування правових інститутів нового рівня, спрямованих забезпечення прав і свобод людини. Вирішення проблем зміни клімату ускладнюється пандемією COVID-19 та ставить нові виклики перед міжнародним співтовариством. За умови подолання пандемії право на життя та сталий розвиток людини в екологічно чистому середовищі стає одним з пріоритетних завдань людства.

  Зацікавленість та жваву дискусію викликала доповідь к.е.н, доцента Катерини Багацької, що представляла Київський національний торговельно-економічний університет  на тему: «Диверсифікація доходів як чинник ефективності комунальних підприємств». Вона зауважила, що ефективність і результативність комунальних підприємств безпосередньо пов’язана з ефективністю використання коштів місцевого бюджету. Проблема ефективності комунальних підприємств не має бути головним болем винятково місцевої влади, а повинна турбувати також і населення. Оскільки мешканці міста чи ОТГ є не лише отримувачами послуг, а і кінцевими бенефіціарами цих підприємств, і саме за рахунок їхніх податків КП утримуються.
    Із доповіддю щодо можливості попередження кризових явищ на підприємствах виступив доктор Петко Янгьозов, який представив Університет «Проф. д-р Асен Златаров». Він зазначив, що елементи системи антикризового управління доцільно впроваджувати як на підприємствах, які є благополучними і функціонують успішно з метою профілактики та недопущення кризи, так і на тих, які опинилися в кризі з метою їх оздоровлення.

     Цікавою була доповідь аспірантки кафедри фінансів НУБіП України Світлани Войцехівської, яка в своїй доповіді підняла тему процесів тінізації вітчизняної фінансової системи. Економічне становище України протягом останніх років характеризується значним розширенням масштабів тіньової економіки та посиленням її впливу на соціально-економічне життя суспільства. Тінізація економіки зумовлює структурні деформації і диспропорції суспільно-економічного розвитку, гальмує процеси державотворення в країні, не сприяє курсу демократизації суспільства та європейської інтеграції України. Масштабність тіньових процесів супроводжується зростанням небезпеки для національної економіки і зниженням головного пріоритету – забезпечення національних інтересів, які полягають у підвищенні конкурентоспроможності людини, суспільства, держави.
    Також на пленарному засіданні виступив аспірант кафедри фінансів НУБіП України Руслан Воробей та підняв тему теоретичних підходів до визначення поняття «капіталізація». Сьогодні у розумінні та тлумаченні поняття «капіталізація» немає єдиного підходу. Одні дослідники виходять із минулого, розглядаючи капіталізацію як обсяг накопиченого капіталу, другі – із сьогодення, оцінюючи рівень капіталізації виходячи з прибутку, який витрачається на збільшення капіталу, треті - з майбутнього, розглядаючи капіталізацію як рівень майбутніх доходів. Поряд з цим капіталізацію розглядують як включення ресурсів у виробництво, перетворення доданої вартості у капітал, та ін. Це в значній мірі обумовлено тим, що дослідження капіталізації здійснюються в рамках різних наукових дисциплін і напрямів та з різних позицій.
      По завершенню конференції всі учасники отримали сертифікати.
 

   Оскільки на кафедрі фінансів функціонує 3 наукові гуртки, то гуртківці, студенти – фінансисти також підготували матеріали для виступів, серед них були Іван та Дмитро Оліфери, Інна Сукач, Вікторія Колодяжна та Вікторія Нагорна та ін. За результати виступів вони отримали дипломи.

   По завершенню конференції всі учасники відвідали місто Несерб, яке є одним з найдавніших міст Болгарії. Він був заснований фракійцями задовго до настання нашої ери і встиг побувати грецькою, римською та візантійською колонією. У XV столітті поселення перейшло під протекторат турків-османів. Несебр славиться своїми храмами, зведеними в різні історичні періоди. Серед інших можна відзначити Церкву Св. Параскеви XII століття, напівзруйновану Церкву Святих Архангелів Михаїла та Гавриїла - об'єкт ЮНЕСКО, Церкву Св. Стефана, побудовану в XI столітті, а також Церкву Христа-Пантократора - один з найвідоміших і добре збережених міських храмів часів Середньовіччя.

      Організатори конференції дякують всім учасникам та запрошують до подальшої співпраці.

Юлія Негода,
доцент кафедри фінансів
член організаційного комітету конференції