Підсумки тримісячного стажування та ІV Міжнародної науково-практичної конференції «Україна, Болгарія, ЄС: економічні, технічні та соціальні тенденції розвитку»

         25-31 липня 2020 року відбулася ІV Міжнародна науково-практична конференція «Україна, Болгарія, ЄС: економічні, технічні та соціальні тенденції розвитку» та було проведено підсумкове тестування за результатами тримісячного онлайн стажування за напрямом «Економіка» в Університеті «Проф. док. Асен Златаров» м. Бургас, Болгарія. В конференції прийняли участь понад 100 учасників з 18 навчальних закладів України, Болгарії, Польської Республіки, Грузії та Молдови.

 Відкрив конференцію заступник Голови організаційного комітету Університету «Проф. д-р Ассен Златаров» Іван Дімітров. Він побажав учасникам плідної роботи та розказав про роботу університету в умовах Covid - 19. Так, університет – партнер НУБіП України, працював також в дистанційному форматі зі студентами, проте сесія у студентів була проведена у звичайному режимі впродовж червня місяця.

З вітальним словом від української сторони до учасників конференції звернулася співорганізатор конференції, д.е.н., професор, завідувач кафедри фінансів НУБіП України Надія Давиденко.

Пленарне засідання відкрив д.е.н., професор, завідувач кафедри економіки та менеджменту Університету «Проф. Д-р Асен Златаров» Іван Дімітров та представив результати дослідження економічних наслідків від коронавірусної інфекції у світі.

 Далі пленарне засідання продовжила д.е.н., проф. Надія Давиденко, яка під час своєї доповіді зазначила, що держава відіграє значну роль у забезпеченні конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств через реалізацію програм фінансової підтримки. Метою бюджетної підтримки є збільшення виробництва основної сільськогосподарської продукції. Далі вона представила порівняння державної фінансової підтримки сільського господарства України та світу.

Для великих суб’єктів сільськогосподарського бізнесу непередбачувані надзвичайні події супроводжуються збитками, а для середніх і малих сільськогосподарських підприємств вони загрожують навіть припиненням діяльності, тим самим погіршуючи показники функціонування вітчизняного агропромислового комплексу загалом, вела далі свою доповідь д.е.н., професор Вінницького національного аграрного університету Юлія Алескерова.

Вона зазначила, що вирішити існуючу проблему дозволяє організація страхового захисту сільськогосподарських підприємств, що убезпечить їх від можливого ризику втрати посівів, врожаю, а значить і своїх доходів. Такий підхід використовується в розвинених країнах і має позитивний вплив на їх економічний розвиток. Але більшість вітчизняних суб’єктів сільськогосподарського бізнесу вважають, що краще відмовитись від страхування ризиків, які супроводжують їхню діяльність і самостійно компенсувати збитки.

Д.е.н., професор Університету банківської справи Ольга Вовчак зауважила, що в умовах значних ризиків стабільності економічної ситуації в Україні внаслідок тривалого збройного конфлікту на Сході країни загострюютьсяпроблеми забезпечення національної безпеки у фінансовій сфері, зокрема у сфері банківського кредитування господарюючих суб’єктів, яке є базовим для економіки, а його розвиток має визначальний вплив на всі інші сегменти ринку та розвиток економічної системи держави загалом.

Визначення орієнтирів фіскального регулювання економіки України в контексті творення простору суспільної довіри в Україні повинно ґрунтуватися на складниках податкових та бюджетних механізмів регулювання відмітили у своїй доповіді д.е.н., проф. Європейського університету Наталія Прокопенко та д.е.н.. професор Державного університету телекомунікацій Олена Гудзь.

Представник Державного аграрного університету Молдови, д.е.н., професор Наталія Мокану охарактеризувала механізм управління грошовими потоками підприємства.

К.е.н., доцент Національного університету харчових технологій Інна Дем’яненко та к.е.н., доцент НУБіП України Аліна Буряк у своїй доповіді звернули увагу на те, що оцінка рівня фінансового ризику у величинах абсолютних і відносних показників відбувається згідно критеріїв кількісного аналізу, що доповнюють показники якісного аналізу. При розробці стратегії і тактики ризик-менеджменту необхідно зважати на те, що не всі види ризику можна виміряти кількісно. Саме в таких ситуаціях управлінські рішення мають базуватись на загальних евристичних правилах. Ризикувати можна лише в межах власного капіталу зважуючи можливі негативні наслідки, паралельно розглядаючи інші альтернативні, можливо менш ризиковані варіанти рішень.

Структура аграрного виробництва значною мірою залежать від відносин власності, форм ділової активності, кооперативних та інтеграційних відносин, рівня концентрації та спеціалізації виробництва, появи нових ринків, товарів та послуг, появи нових ринків, а також ефективності управління ними. В свою чергу, інноваційна структура управління в сільському господарстві повинна враховувати сучасні інформаційні технології доводили в своїй доповіді д.е.н., доцент Андрій Соловйов та д.е.н., професор Юлія Ушкаренко представники Херсонського державного університету.

 Асистент кафедри аналізу та статистики Вінницького національного аграрного університету Інна Томашукрозкрила основні аспекти моделювання соціально–економічного розвитку сільських територій України.

Зацікавленість та жваву дискусію викликала доповідь к.е.н, доцента Катерини Багацької, що представлялаКиївський національний торговельно – економічний університет, на тему: «Управління капіталом нефінансових корпорацій».

К.е.н., доцент НУБіП України Юлія Біляк представила результати дослідження щодо основних диспропорцій розвитку базових галузей рослинництва і тваринництва та зазначила, що існуючі диспропорції в аграрній сфері безпосередньо відбиваються на розвитку сільських територій.

Із доповіддю щодо можливості попередження кризових явищ на підприємствах виступив доктор Петко Янгьозов, який представив Університет «Проф. д-р Асен Златаров». Він зазначив, що елементи системи антикризового управління доцільно впроваджувати як на підприємствах, які є благополучними і функціонують успішно з метою профілактики та недопущення кризи, так і на тих, які опинилися в кризі з метою їх оздоровлення.

Про можливості державного фінансового контролю у формуванні місцевих бюджетів доповіла к.е.н., доцент НУБіП України Галина Скрипник.

Представниця Нового Болгарського університету Марія Гюлеметова представила дослідження щодо сучасних проблеми забруднення довкілля.

К.е.н., доцент НУБіП України Валентина Яворська визначила проблеми розвитку ринку фінансових деривативів в Україні та запропонувала перспективи їх розвитку.

 Жваву дискусію викликала доповідь к.е.н., доцента Київського університету ім. Бориса Грінченко Ірини Братко, яка розкрила питання економічної дипломатії в умовах глобалізації та окреслила основні виклики та загрози.

Традиційним учасником конференції став Хмельницький національний університет. Його представник ст. викладач Ірина Бабій зазначила, що перспективним інструментом забезпечення розвитку регіональних економік із мультиплікаційним ефектом в Україні є формування територіальних кластерів - вертикально інтегрованих підприємств і організацій взаємозалежних галузей, що мають, як правило, спільну науково-дослідну основу й адекватні елементи системи управління.

К.е.н., доцент НУБіП України Катерина Шевчук представила доповідь на тему: «Особливості формування та використання резерву сумнівних боргів».

К.е.н., доцент НУБіП України Альона Гребеннікова заторкнула актуальне питання соціальної відповідальності суб’єктів господарювання та зробила цікаві висновки щодо вирішення даної проблеми.

Робота конференції проходила в форматі пленарного та секційних засідань, де піднімалися питання управління національною економікою та економікою підприємства; фінансів, банківської справи та страхування; бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту; педагогіки та юридичних наук.

По завершенню конференції всі учасники отримали сертифікати.

Організатори конференції дякують всім учасникам та запрошують до подальшої співпраці.

Аліна Буряк,

доцент кафедри фінансів,

член організаційного комітету конференції