СТУДЕНТОЦЕНТРОВАНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ НА ФАКУЛЬТЕТІ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ – НА ПРАКТИЦІ

Продовжуючи тему студентоцентрованого підходу до якості надання освітніх послуг на факультеті ветеринарної медицини НУБіП України, варто приділити увагу навчальній практиці студентів. Зважаючи на те, що навчання студентів під час карантину внаслідок поширення коронавірусу, більшою мірою відбувається дистанційно, цього року Ветеринарно-санітарна практика студентів 1 курсу ОС Магістр спеціальності 211 "Ветеринарна медицина", теж відбулася дистанційно.
Враховуючи, що згідно рекомендацій Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти студенти є стейкхолдерами, потреби яких повинні бути враховані під час надання освітніх послуг, розробки та удосконалення освітніх та освітньо-професійних програм, було проведено анкетування двох академічних груп студентів першого курсу факультету ветеринарної медицини щодо якості проведення ветеринарно-санітарної практики.
Ветеринарно-санітарна практика розрахована на ознайомлення студентів першого курсу з ветеринарно-санітарними обʼєктами тваринницьких підприємств, зоологічних парків, агропродовольчих ринків, клінік ветеринарної медицини, віваріїв, а також підприємств, які спеціалізуються на утилізації біологічних відходів. Для цього було надано студентам інформаційні ресурси, а також методичні матеріали, до яких був доступ через мережу інтернет та електронну пошту. Для проведення практики в дистанційній формі були розроблені Критерії оцінювання звітів студентів, а також Журнал оцінок, які надавались студентам для ознайомлення. Для заліку було розроблено пакет тестів з використанням Гугл-форм, які давали змогу студентам швидко і прозоро проходити підсумкову атестацію.
Після завершення Ветеринарно-санітарної практики в дистанційній формі було зроблено анонімне анкетування, розраховане на 48 студентів, з яких взяли участь в опитуванні 34 особи, що складає 71 % від загальної кількості.
До анкети було включено 12 питань, 11 з яких були обовʼязковими і одне не обовʼязкове, що дозволяли виявити і оцінити якість проведення навчальної практики в дистанційній формі.

Питання 1. Чи цікавою для Вас була ветеринарно-санітарна практика?
73,5% студентів зазначили, що практика була цікава, 23,5% вважають – частково і 3% студентів визначили її як нецікаву.  В цілому, можна зазначити, що відеоматеріали та відеоекскурсії, які були надані студентам для ознайомлення, у більшості випадків були цікавими. Студенти, які відповіли на це питання негативно, ймовірно, більшою мірою мали бажання особисто зробити висновки про ветеринарно-санітарні обʼєкти, передбачені в програмі практики, ніж покладатися на інформаційні ресурси.

Питання 2. Чи дізналися Ви для себе щось нове та важливе?
97% студентів вважають, що Ветеринарно-санітарна практика дозволила їм розширити свій кругозір і була важлива, 3% з опитаних дали відповідь: нове – так, важливе – ні. В даному випадку дистанційна форма проведення практики не дозволяє керівнику працювати з групою в конкретних умовах ветеринарно-санітарного обʼєкта, враховуючи його специфіку і особливості, а також акцентувати увагу студентів на важливих з точки зору ветеринарної медицини аспектах.

Питання 3. Наскільки корисною для Вас була ветеринарно-санітарна практика?
Відповіді студентів на це питання розподілилися наступним чином:
- практика була корисною на 100% вважають 50% опитаних,
- на 75% корисною вважають 26,5 %,
- на 50 % - 14,7%,
- на 25% - 8,8%.
- таких, які вважають, що практика була зовсім не корисною – не виявилось.
Отже, незважаючи на дистанційну форму проведення навчальної практики, для переважної кількості студентів вона була корисною.
 

Питання 4. Чи зрозумілими для Вас були завдання, передбачені для кожного дня практики?
85,3% студентів вважають, що завдання були цілком зрозумілими і лише для 14,7% опитаних завдання були зрозумілі частково. Студентів для яких завдання з навчальної практики були б не зрозумілі, немає. Це певною мірою пояснює недоліки у підготовці звітів студентів, які необхідно врахувати під час вдосконалення програми практики.

Питання 5. Чи вистачало Вам часу для виконання завдань?
Відповіді студентів на це питання узгоджуються з відповідями на питання № 4 і показують, що 100 % опитаних відповіли «Так».  Це свідчить, що завдання, розроблені для проведення ветеринарно-санітарної практики, були адекватні, зрозумілі і відповідали рівню підготовки студентів першого курсу факультету ветеринарної медицини ОС Магістр.

Питання 6. Скільки часу в середньому Ви витрачали на написання звіту на кожен день практики?
Відповіді на цей питання розподілились наступним чином:
- 30 хв затрачали в середньому на підготовку звіту за кожен день практики 3% студентів,
- 1 годину – 30 %,
- 2 години – 43%,
- 2 години 30 хв. – 3%,
- 3 години – 9%,
- 4 години – 3%,
- 5 годин – 6%,
- 6 годин – 3 %.
Менше30 хв і більше 6 годин ніхто з опитаних студентів на підготовку звіту за кожен день практики не витрачав. Таким чином, можна вважати, що 73% студентів витрачали на підготовку звіту за кожен день практики від однієї до двох годин часу. Решта студентів витрачали більше часу, що, ймовірно, пов’язано як з доступом до ресурсів, так і якістю інтернет-звʼязку в кожному конкретному випадку. Важливою також є і комунікація студентів у різних групах, а саме пошук та обмін знайденою інформацією між окремими студентами і всією групою.

Питання 7. Чи сподобалась Вам дистанційна форма проведення практики?
Серед студентів, які взяли участь в опитуванні, 64,7% відповіли «Так», 32,4% - відмітили, що сподобалась частково і одиниці відповіли «Ні».
Можна зауважити, що студенти, які відповіли негативно, були більш відвертими, їх точка зору зрозуміла і заслуговує уваги.

Питання 8. Як часто у Вас виникали питання до керівника практики при написанні звіту?
- питання виникло 1 раз щодо змісту звіту з практики у 12% студентів,
- 2 рази виникали питання у 3% опитаних,
- рідко – у 33%,
- ніколи не виникало питань – у 52% студентів.
Отже, можна вважати, що більшість питань, на які студенти давали відповіді у звітах з навчальної практики, були зрозумілими.

Питання 9. Які теми ветеринарно-санітарної практики ви найчастіше обговорювали з своїми одногрупниками?
До тем, які найчастіше обговорювали студенти, відноситься практика у клініці ветеринарної медицини, яка була включена в програму з використанням інформації з ННВЦ «Ветмедсервіс» НУБіП України, дещо менше виникало питань щодо ветеринарно-санітарних заходів у зоологічних парках та віваріях.
Це вказує на необхідність удосконалення програми практики в плані поліпшення забезпечення студентів необхідною інформацією.

Питання 10. Чи справедливим було оцінювання звітів з практики?
Більшість студентів, а це 94,1% відповіли на це питання «Так», а 5,9% опитаних вважають, що не завжди. Студентів, звіти яких були оцінено не справедливо серед опитаних не виявилось. В даному випадку важливим є зміст та оформлення звітів, до яких деякі студенти відносились недобросовісно. Серед причин зниження оцінок за звіти були такі: некоректний переклад текстового матеріалу з російської мови, використання недостовірних джерел інформації, граматичні помилки та плагіат.

Питання 11. Чи прозорим було оцінювання звітів з практики?
97,1% студентів, які взяли участь в опитуванні, відповіли позитивно на це питання, а саме: вони зазначають, що своєчасно були ознайомлені з Журналом оцінок. Загалом це досить високий показник, який свідчить не лише про своєчасне ознайомлення студентів з оцінками та зауваженнями до змісту звітів, але й про значну їх зацікавленість в отриманні позитивних оцінок з практики.

Питання 12. Ваші побажання щодо вдосконалення проведення ветеринарно-санітарної практики
Це питання не було обовʼязковим для відповідей, однак свої відповіді надали 59% студентів з числа тих, що взяли участь в опитуванні. Студенти поділилися своїми враженнями, внесли побажання та пропозиції щодо проведення ветеринарно-санітарної практики:
1. Дистанційна практика була дуже крутою (хоч і були сумніви щодо її проведення у зв'язку з оголошенням карантину)! Теж цікаво було б побачити як би вона проходила з виїздами на об'єкти, що ми вивчали.
2. Це дуже важливо для студентів, все було на висоті, особливо коли у країні такі обставини.
3. Побажань нема, але, звичайно, було б цікаво пройти практику вживу, ніж дистанційно.
4. Надати більше методичок для пошуку потрібної інформації.
5. Деякі теми ( наприклад, такі, як про зоопарк, краще проходити очно).
6. На майбутнє, добре розділяти практику на дистанційну форму, і очну.

Підсумовуючи вище викладене, вважаємо за необхідне вдосконалювати програму навчальної ветеринарно-санітарної практики та врахувати можливість поєднання різних форм її проведення, у тому числі з відвідуванням ветеринарно-санітарних обʼєктів, запланованих програмою практики, та дистанційної форми.

Дякуємо всім студентам першого курсу факультету ветеринарної медицини ОС Магістр, які взяли участь в опитуванні, Ваші відповіді і побажання будуть враховані для поліпшення якості проведення ветеринарно-санітарної практики. Бажаємо Вам наснаги, невтомного прагнення до пізнання і успіхів у навчанні!

Керівники ветеринарно-санітарної практики:
професор Лариса Шевченко, доцент Віта Михальська