Санітарно-гігієнічна оцінка грунту

Студенти 3 курсу 4 групи провели санітарну оцінку грунту, на лабораторному занятті було визначено фізико-хімічні і біологічні його властивості.

Оцінити санітарно-гігієнічні властивості грунту та його здатність до самоочищення можна встановивши пористість грунту, його вологоємність та вологовтримувальну здатність. Від цих властивостей залежить швидкість фільтрації поверхневих вод через шари грунту.

Ґрунт складається з твердих частинок і вільних проміжків між ними – пор, заповнених повітрям. До ґрунтових частинок з діаметром більше 3 мм відносяться каміння та гравій, від 1 до 3 мм – крупний пісок і менше 1 мм – дрібний пісок, глинисті частинки і пил. У відповідності з цим розрізняють кілька порід ґрунту: кам'янистий; піщаний, якщо в ньому більше 80% піску; супіщаний при вмісті до 30% глини; суглинок при вмісті до 50% глини; глинистий, якщо глини більше 50%; вапняний при наявності більше 50% вапна; крейдяний, що містить більше 50% крейди; солончаковий, багатий хлоридом натрію; чорноземний, що містить понад 20% гумусу (перегною), який утворюється з продуктів розкладання рослинних і тваринних організмів; торф'яний, в якому основним компонентом є органічні частинки гумусу.