ГОТУЄМО ЛІДЕРА

Подія, з приводу якої того дня у студентському колективі Відокремленого підрозділу НУБіП України "Ніжинський агротехнічний інститут" точилося жваве обговорення, виявилася настільки важливою для спільноти, що не могла не привернути до себе посиленого інтересу широкого загалу інститутської молоді.

Адже саме 10 грудня прогресивне людство щорічно відзначає дату прийняття Генеральною Асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини. Ця Конституція планети Земля назавжди стала найавторитетнішим джерелом міжнародних норм, покликаних регулювати людські взаємини в усьому світі на засадах чотирьох фундаментальних свобод: свободи слова, свободи совісті, свободи від страху та свободи від злиднів. Прийнятий у далекому 1948 році документ і нині працює як своєрідна "дорожня карта" для демократичних держав, насамперед щодо встановлення в їхній політиці пріоритету інтересів особи над класовими та національними. Тому день прийняття Декларації був визначений як міжнародний День прав людини.

Та й сама авторка Декларації – Організація Об'єднаних Націй – нині теж є іменинницею, навіть ювіляркою. Офіційною датою створення ООН вважається 24 жовтня 1945 року, коли було затверджено Статут ООН. 70-та річниця, безперечно, є вагомою підставою для ретельного вивчення набутого досвіду, з'ясування ролі головної міжнародної організації в житті людства, визначення тенденцій розвитку і можливих шляхів подальшого поступу.

Тому й зібрались у читальній залі бібліотеки інституту напередодні дня народження Декларації представники академічних груп усіх факультетів навчального закладу, щоб узяти участь у роботі наукового форум-семінару "Україна і світовий правопорядок", присвяченому ювілею ООН. Саме цим глобальним питанням приділили свою дослідницьку увагу члени творчих пошукових ланок, делегованих як від старших, так і від початкових курсів інституту.

Тематика обговорення була насиченою – організатори заходу запропонували розглянути три великі споріднені теми: "Формування міжнародного досвіду захисту миру", "Україна – засновниця ООН" і "Агентства, фонди та програми ООН в Україні".

У зв'язку із цим представник оргкомітету Олександр Грабовецький, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, пояснив присутнім прихований сенс такого, здавалось би, незвичного формату цієї громадської зустрічі – "форум-семінар". "Обираючи схему нашої спільної діяльності, – сказав він, – ми виходили з того, що поняття "семінар" для студента є звичним і глибоко зрозумілим, "форум" – нині теж модна категорія, особливо враховуючи можливості Інтернету і пам’ятаючи її прадавнє латинське значення, тобто "велелюдне зібрання для обговорення будь-чого". За цими ознаками, на думку організаторів, форум-семінар подібний до конференції, але є, так би мовити, камернішим, і секційна робота із деталізації й обговорення питань у ньому винесена просто на загал.

А "загал" тут виявився не пасивним слухачем, а чинним учасником, рівноправним дослідником болючих проблем нашого сьогодення. Запитання, заперечення, доповнення, пропозиції були живою реакцією залу на потік цікавої інформації, якою щедро ділилися семінаристи. Саме вони були ключовими "гравцями" цього дійства: студенти-науковці Оксана Степа, Тетяна Татарчук, Павло Прокопович, Дмитрій Стьопочкін, Іван Литовченко, Дмитро Піщулін, Сергій Антипенко, Богдан Павлюк, Максим Трущенков, Юлія Савенко, Марія Іонанова, Вадим Андрієць. Усі разом вони стали справжнім модератором спільної розмови про найголовніше: якою є роль України у світі, чи ефективною є співпраця України з ООН, хто від кого більше залежить, що конкретно треба зробити для досягнення кращих результатів, яка частка у цьому титанічному завданні припадає на долю кожного із присутніх. Координатором творчого процесу і його безсумнівним "мозковим центром" була студентка п’ятого курсу факультету економіки та менеджменту Ольга Панченко.

Присутнім дійсно було що обговорити: члени творчих ланок представили матеріали своїх досліджень у цікавій презентаційній формі, удало структурувавши тематику семінару. Так, тема "Формування міжнародного досвіду захисту миру" висвітлювалась у з'ясуванні питань щодо Ліги націй як міждержавної спроби запобігання війні, створення Організації Об'єднаних Націй як відповіді людства на війну, а також правового регулювання принципів діяльності ООН. Такі напрями дослідження, як представництво України в ООН, представництво ООН в Україні, органи ООН як форма правової взаємодії держав, знайшли своє відображення у темі "Україна – засновниця Організації Об'єднаних Націй". А третя творча ланка, розкриваючи тему "Агентства, фонди та програми ООН в Україні", характеризувала такі проекти світового співтовариства, як Підтримка реформ в Україні, Продовольча і сільськогосподарська програма ООН (ФАО), Всесвітня продовольча програма (ВПП), Управління верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), Міжнародна організація з міграції (МОМ), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Управління ООН з наркотиків та злочинності, Міжнародна організація праці (МОП), Група світового банку, Волонтери ООН (ВООН), Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). Найбільше пожвавлення слухачів викликала інформація щодо проекту "Робота з молоддю".

Спільна дискусія, яка не згасала протягом усього семінару, стала підставою для такого ж спільного висновку: Україна в світі не повинна бути прохачкою, вона має результативніше залучати антивоєнний інструментарій, напрацьований людством і реалізований у формі міжнародних інституцій, насамперед Організації Об'єднаних Націй, і використовувати цей потенціал для піднесення свого іміджу з тим, щоб нарешті посісти у світовому співтоваристві гідне місце. Недаремно ж процес кардинального очищення українського життя одержав назву – Революція Гідності. І провідна роль у подальшому вдосконаленні світового правопорядку має належати й українській молоді, насамперед студентству, адже саме в його надрах нині зростають завтрашні лідери й України, і, без сумніву, усього людства. Лишень кожній молодій людині треба розуміти це, працювати для цього – кожному на своїй ділянці: в аудиторії, у лабораторії, у бібліотеці, на практиці.

Аналогічні думки висловили у своїх зверненнях до присутніх і Світлана Толочко, заступник директора з навчально-виховної роботи, та Наталія Шевченко, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін. Від імені оргкомітету, очолюваного директором інституту Василем Лукачем, вони подякували учасникам форум-семінару за активну громадянську позицію, наголосивши, що вміння людини сприймати глобальні проблеми як власні і шукати дієві засоби їх розв'язання – це і є ознака лідера. А вся природа вищої освіти якраз і полягає у формуванні не просто фахівця, а саме фахівця-лідера. Тож і виховною метою цього наукового заходу було спонукання до студентів не лише вивчити структуру світової організації колективної безпеки, але й побачити себе в цій структурі. Вони висловили тверде переконання, що, маючи таку активну й освічену молодь, якою показали себе учасники форум-семінару, Україна таки відбудеться як суб’єкт світового співжиття.