На факультеті захисту рослин, біотехнологій та екології відбулася Міжнародна науково-практична конференція
19 листопада на факультеті захисту рослин, біотехнології та екології розпочала роботу Міжнародна науково-практична конференція «Карантин та інтегрований захист рослин. Перспективи розвитку в XXIстолітті», присвячена 90-річчю з дня народження професора Йосипа Трохимовича Покозія. В її роботі взяли участь як знані науковці, так і молоді вчені, аспіранти, студенти не лише університету, а й провідних науково-дослідних установ, аграрних вишів та виробничники. Відкрив конференцію начальник науково-дослідної частини Володимир Отченашко. Він підкреслив вагомість інтегрованого захисту рослин як науки. Фахівці цієї галузі, без сумніву, затребувані в нашій країні. Їхня праця високо цінується та оплачується, але для цього треба мати добрі знання. До чого і закликав присутніх студентів.
Тих, хто прийшов віддати данину пам’яті видатному вченому, чиє ім’я носить сьогоднішня конференція, привітав також декан Микола Доля – учень Йосипа Покозія. Він зазначив, що започатковані у свій час ідеї Йосипа Трохимовича продовжують жити і процвітати на факультеті, який сьогодні об’єднує захист рослин, екологію і біотехнології. І це, переконаний, декан, – крок у майбутнє. Факультет тепер – майже 1300 студентів, 26 докторів та півсотні кандидатів наук. Це – міцний і потужний колектив, який здатний виконати завдання, що стоять перед захистом рослин. Окрім того, цьогоріч на факультеті започаткували спеціальність «Карантин рослин», за якою готуватимуть профільних фахівців. Зростає тут і достойна зміна – понад 70 аспірантів та докторантів. Микола Доля висловив упевненість, що нинішня конференція покаже шлях, яким рухатиметься надалі наука.
До вітальних слів приєдналися і знані випускники факультету. Академік НААН УкраїниОлександр Іващенко спробував визначитися з тенденціями розвитку захисту рослин. І розпочав з того, що основна маса людства планети раніше – це мешканці сільської місцевості, тобто виробники сільськогосподарської продукції. Але сьогодні більшість людей живуть в місті, тобто споживачі. Аби компенсувати брак продовольства, аграрії стають на шлях інтенсифікації. У той же час, ЄС приймає рішення – зменшити вдвічі хімічне навантаження на поля. Звідси виникає запитання, як в такому разі доглянути, наприклад, сад, не застосовуючи при цьому хімічні препарати і, водночас, не порушити рівновагу біоценозу? Вихід один – нам всім треба думати про день прийдешній. Маємо в умовах зростання потреби продовольства зменшити навантаження на поля. Тож яким повинен бути захист рослин завтра? Які пріоритети є головними і другорядними?
При всьому бажанні не можемо повністю відмовитися від застосування пестицидів. Інша справа – які з них і як використовувати. А для того, щоби мінімізувати шкоду, використання пестицидів має бути точковим і дозованим. Маємозастосовувати так звану досконалу хімію.
В галузі є серйозні проблеми, які вимагають знань захисту і технічних рішень, констатувавОлександр Іващенко. Він підняв також проблему підготовки вузькопрофільних фахівців. Оскільки, за його словами, сьогодні не готують бактеріологів специфічного захисного напрямку, акарологів, треба давати студентам ці знання. Перспективи, зазначив доповідач, – за молоддю, нестандартними мисленням та рішеннями. Якщо своєчасно будемо рухатися шляхом пізнання, матимемо всі шанси подолання проблем, що створили власноруч, підсумував Олександр Іващенко.
Ще один випускник факультету – Євген Санін – відзначив актуальність конференції. Він побажав студентам, які «гризуть граніт» аграрної науки, не гаяти час, вчити іноземні мови, займатися самоосвітою.
Про іпостась професора Йосипа Покозія, як очільника Товариства ентомологів України, говорив академік Віталій Федоренко. Привітали учасників конференції також колеги – Віктор Положенець із Житомирського національного агроекологічного університету, Віктор Писаренко із Полтавської державної аграрної академії, Василь Саблук та ін.
Потому робота конференції продовжилася на п’яти секційних засіданнях.
Ольга Наконечна
