Захист рослин у фокусі молодих дослідників: як пройшов перший день Всеукраїнських природоохоронних студій учнівської молоді

28 жовтня 2026 року на факультеті захисту рослин, біотехнологій та екології розпочали свою роботу Всеукраїнські природоохоронні студії учнівської молоді Національного еколого-натуралістичного центру МОН України. Спікерами першого дня студій стали фахівці спеціальності «Захист і карантин рослин» (H1 «Агрономія»), а саме: доцентка кафедри ентомології та інтегрованого захисту та карантину рослин Людмила КАВА, та доцентки кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна Антоніна ВУЄК і Олена БАШТА.

Доцентка кафедри ентомології та інтегрованого захисту та карантину рослин, к.с.-г.н. КАВА Людмила Павлівна презентувала дискусію на тему: «Суд над комарами та похвала сонечкам: чи бувають комахи абсолютно шкідливими». Захід мав на меті ознайомити школярів із різноманіттям комах, їхнім значенням у природі та впливом на життя людини. Учасники спробували себе в ролі захисників і обвинувачів, розглядаючи аргументи «за» і «проти» різних представників світу комах. Особливу увагу приділили комарам, які можуть переносити небезпечні захворювання, та сонечкам, що допомагають природно регулювати чисельність попелиць. Школярі дізналися, що багато комах запилюють рослини, переробляють органічні рештки, беруть участь у ґрунтоутворенні та є важливою ланкою харчових ланцюгів. Водночас вони з’ясували, що окремі види можуть завдавати шкоди сільськогосподарським культурам, запасам продуктів і здоров’ю людей.

Дискусія проходила жваво: учні активно висловлювали власні думки, ставили запитання, наводили приклади та аргументували свої позиції. Завдяки обговоренню школярі зрозуміли, що роль комах не можна оцінювати лише з погляду користі чи шкоди для людини. Вони дійшли висновку, що навіть комахи, яких ми часто вважаємо шкідливими, можуть відігравати певну роль у природних екосистемах. Захід сприяв розвитку критичного мислення, допитливості та відповідального ставлення до біорізноманіття, а також допоміг учасникам по-новому поглянути на дивовижний світ комах.

Під час доповіді «Гриби та їхня екологічна роль» старший викладач кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна, кандидат біологічних наук Антоніна Олександрівна ВУЄК ознайомила учнів із сучасною систематикою грибів, основними таксономічними групами та їхньою роллю в екосистемах, зокрема в розкладанні органічних решток, кругообігу речовин, формуванні ґрунту й симбіозі з рослинами. Особливий інтерес викликало обговорення користі та потенційної небезпеки плісеневих грибів, які трапляються в повсякденному житті. Учні дізналися про їхнє значення в природних процесах, а також про здатність окремих видів псувати харчові продукти, спричиняти захворювання та продукувати мікотоксини.

У другій частині зустрічі було представлено найпоширеніші їстівні й отруйні гриби України, їхні характерні ознаки та значення для людини. Окрему увагу приділено небезпеці отруєння та правилам безпечного збирання дикорослих грибів. Практичну складову доповнила розповідь про вирощування гливи звичайної (Pleurotus ostreatus). Школярі ознайомилися з основними етапами культивування та можливістю використання рослинних решток як субстрату, що сприяє раціональному використанню ресурсів і зменшенню кількості органічних відходів. Зустріч поєднала наукову інформацію з практичними прикладами, розширила знання учнів про різноманіття грибів та їхнє значення в природі й житті людини, заохотила до обговорення та сприяла формуванню відповідального ставлення до довкілля і власної безпеки.

Доцентка кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна, кандидат біологічних наук БАШТА Олена Валентинівна представила дві доповіді, які доповнювали одна одну. Спершу нею було ознайомлено школярів з наукою фітопатологією — комплексною біологічною та аграрною наукою, яка вивчає причини хвороб рослин, механізми їх розвитку, взаємодію в системі «рослина — патоген — середовище». Об'єктами дослідження є культурні та дикорослі рослини, а також широкий спектр патогенів: гриби та грибоподібні організми, бактерії, фітоплазми, віруси, віроїди, нематоди й паразитичні квіткові рослини.

У XXI столітті фітопатологія набуває критичного значення для людства через низку глобальних викликів: на першому місці це загроза продовольчій безпеці: хвороби рослин щорічно знижують урожайність і якість сільськогосподарської продукції, погіршують схожість насіння та можуть викликати дефіцит продовольства (яскравим історичним прикладом є Великий голод в Ірландії 1840-х років через фітофтороз картоплі). Другим викликом є екологічна та економічна стабільність: епіфітотії хвороб рослин завдають величезних збитків лісам, садам і агроценозам, збільшують витрати на вирощування культур та негативно впливають на біорізноманіття.

Сучасна фітопатологія активно інтегрує новітні досягнення науки — від ПЛР-діагностики, секвенування ДНК і метагеноміки до дистанційного зондування (дрони, супутникові знімки), спектральних сенсорів та елементів штучного інтелекту для прогнозування епіфітотій. Фітопатологія є фундаментом для забезпечення стабільного виробництва сільськогосподарських культур та збереження природних екосистем. Вона поєднує фундаментальні лабораторні дослідження з практичним управлінням ризиками, гарантуючи продовольчу, екологічну та економічну безпеку держави.

Продовженням стала друга частина на тему: «Захист рослин від хвороб» в якій були поставлені перед школярами проблемні питання з методів діагностики, профілактики й захисту, вирішення яких дозволить комплексно керувати здоров'ям рослинних екосистем.

Захист рослин починається не з хаотичного застосування пестицидів, а з точного діагнозу (аналізу історії поля, польової діагностики стану рослин, використання лабораторних методів з ідентифікації збудників та розуміння «трикутника хвороби» (взаємодія сприйнятливої рослини, вірулентного патогену та сприятливого середовища). Сучасний підхід в захисті рослин відмовляється від надмірного та необґрунтованого хімічного втручання, поєднує моніторинг хвороб, профілактику (використання сертифікованого здорового насіння та стійких сортів), агротехнічні, фізичні та біологічні методи, мінімізуючи ризики для людини й довкілля.

Викладачі, під час доповідей запропонували учням приєднуватися до співпраці у наукових гуртках кафедр для поглиблення знань з ентомології, мікології та фітопатології.