На базі факультету захисту рослин, біотехнологій та екології відбулися Всеукраїнські природоохоронні студії учнівської молоді

З 28 по 30 жовтня 2026 року відбулася робота осінньої сесії наукового відділення «Всеукраїнські природоохоронні студії» Природничої школи учнівської молоді Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України у співпраці з факультетом захисту рослин, біотехнологій та екології Національного університету біоресурсів і природокористування України.

З привітальним словом до слухачів звернулися директор Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України, професор Володимир ВЕРБИЦЬКИЙ та декан факультету захисту рослин, біотехнологій та екології, професор Юлія КОЛОМІЄЦЬ.

«Разом із ректором університету Вадимом ТКАЧУКОМ та деканом факультету Юлією КОЛОМІЄЦЬ ми започаткували унікальну справу, а саме створення учнівських наукових студій, які в перспективі можуть перерости у справжні студентські дослідницькі спільноти. Ми прагнемо створити простір, де молодь зможе не лише здобувати екологічні знання, а й перетворювати їх на реальні ідеї та рішення. В умовах воєнних викликів, масштабних екологічних втрат, зміни клімату та забруднення довкілля особливо важливо формувати спеціалістів, здатних не лише розуміти екологічні проблеми, а й шукати шляхи їх вирішення, та долучатися до реальних проєктів зі збереження й відновлення довкілля України. Дякую керівництву університету за підтримку цієї ініціативи. Переконаний, що разом ми зможемо створити сильну коаліцію однодумців заради екологічного майбутнього України!»,— промовив Володимир Валентинович.

Юлія Василівна також звернулася до слухачів: «Сьогодні тут зібралося свідоме та допитливе покоління молодих дослідників, від якого залежить екологічне майбутнє нашої країни. Попереду у вас три дні занурення в живу науку: Чи всі комахи шкідливі? Як розпізнати отруйні гриби? Як досліджувати та моніторити якість повітря? Це лише частина запитань, на які ви зможете знайти відповіді разом із нашими науковцями та викладачами. Бажаю вам плідної роботи, цікавих відкриттів, сміливих запитань і максимальної користі від кожного заняття. Не бійтеся цікавитися, експериментувати, дискутувати та пропонувати власні ідеї. Можливо, саме ці три дні стануть вашим першим кроком до великої науки, майбутньої професії та свідомого вибору свого шляху. Наш факультет завжди відкритий для тих, хто прагне змінювати світ на краще! Успіхів вам, натхнення та незабутніх наукових відкриттів».

Спікерами першого дня студій стали фахівці спеціальності H1 «Агрономія» (Захист і карантин рослин), а саме: доцентка кафедри ентомології, інтегрованого захисту та карантину рослин Людмила КАВА, та доцентки кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна Антоніна ВУЄК і Олена БАШТА.

Людмила КАВА презентувала дискусію на тему: «Суд над комарами та похвала сонечкам: чи бувають комахи абсолютно шкідливими». Захід мав на меті ознайомити школярів із різноманіттям комах, їхнім значенням у природі та впливом на життя людини. Особливу увагу приділили комарам, які можуть переносити небезпечні захворювання, та сонечкам, що допомагають природно регулювати чисельність попелиць. Школярі дізналися, що багато комах запилюють рослини, переробляють органічні рештки, беруть участь у ґрунтоутворенні та є важливою ланкою харчових ланцюгів. Водночас вони з’ясували, що окремі види можуть завдавати шкоди с.-г. культурам, запасам продуктів і здоров’ю людей. Завдяки обговоренню школярі зрозуміли, що роль комах не можна оцінювати лише з погляду користі чи шкоди для людини.

Під час презентації «Гриби та їхня екологічна роль» Антоніна ВУЄК ознайомила учнів із сучасною систематикою грибів, основними таксономічними групами та їхньою роллю в екосистемах, кругообігу речовин, формуванні ґрунту й симбіозі з рослинами. Особливий інтерес викликало обговорення користі та потенційної небезпеки плісеневих грибів, які трапляються в повсякденному житті. Учні дізналися про їхнє значення в природних процесах, а також про здатність окремих видів псувати харчові продукти, спричиняти захворювання та продукувати мікотоксини. Далі вона розповіла про найпоширеніші їстівні й отруйні гриби України, їхні характерні ознаки та значення для людини. Практичну складову доповнила розповідь про вирощування гливи звичайної: школярі ознайомилися з основними етапами культивування та можливістю використання рослинних решток як субстрату, що сприяє раціональному використанню ресурсів і зменшенню кількості органічних відходів.

Олена БАШТА в першій частині лекції ознайомила школярів з наукою фітопатологією. Фітопатологія є фундаментом для забезпечення стабільного виробництва с.-г. культур та збереження природних екосистем. Вона поєднує фундаментальні лабораторні дослідження з практичним управлінням ризиками, гарантуючи продовольчу, екологічну та економічну безпеку держави. Інша частина лекції була присвячена захисту рослин від хвороб. Спікер пояснила, що захист рослин починається з точного діагнозу — аналізу історії поля, польової діагностики стану рослин, використання лабораторних методів з ідентифікації збудників тощо. Сучасний підхід в захисті рослин відмовляється від надмірного та необґрунтованого хімічного втручання, поєднує моніторинг хвороб, профілактику, агротехнічні, фізичні та біологічні методи, мінімізуючи ризики для людини й довкілля.

Спікерами другого дня студій стали фахівці спеціальності E2 «Екологія», а саме: професор кафедри екології, радіобіології та БЖД Володимир БОГОЛЮБОВ, PhD цієї ж кафедри Максим ГРЕЧАНЮК, доценти кафедри агроекології та екологічного контролю Олена НАУМОВСЬКА, Світлана ПАЛАМАРЧУК, Ганна СЕРБЕНЮК, Євгеній БЕРЕЖНЯК.

Володимир БОГОЛЮБОВ провів лекцію «Якість атмосферного повітря та моніторинг його забруднення» під час якої учні ознайомилися з основними забруднювальними речовинами атмосферного повітря, зокрема діоксидом азоту, діоксидом сірки, приземним озоном і дрібнодисперсним пилом. Лектор розповів про роботу автоматичної станції моніторингу якості повітря, що розташована в 3-му навчальному корпусі НУБіП України та дає змогу відстежувати концентрації основних забруднювальних речовин, зокрема озону й дрібнодисперсного пилу. Учні зрозуміли, чому особливо небезпечними є дрібні частинки пилу та наскільки важливим є постійний контроль їхнього вмісту в атмосфері. Також школярі дізналися про можливості цифрового моніторингу, зокрема в застосунку «Київ Цифровий», платформи SaveEcoBot та інтерактивних карт, які відображають дані громадських і державних станцій спостереження за станом атмосферного повітря.

Максим ГРЕЧАНЮК провів лекцію та практичне заняття на тему «Оцінка якості атмосферного повітря за допомогою аналізаторів та біооб’єктів». Під час заняття школярі ознайомилися із сучасними методами спостереження за станом атмосферного повітря, дізналися, які показники визначають прилади та як за їх допомогою оцінюють рівень забруднення. Практична частина була присвячена лишайникам як своєрідним «живим датчикам» чистоти повітря. Учні дізналися, що лишайники поглинають вологу та речовини з атмосфери всією поверхнею тіла, тому чутливо реагують на забруднення й можуть накопичувати певні забруднювальні речовини. Працюючи в групах, учні досліджували лишайники, виконували підрахунок та вчилися інтерпретувати отримані результати для оцінювання стану повітря за відсутності спеціалізованих приладів.

Олена НАУМОВСЬКА підготувала для школярів лекцію «Цікава екологічна токсикологія» ознайомивши з прихованими хімічними загрозами та їхнім впливом на живі організми й екосистеми. На прикладах історичних екологічних катастроф і сучасних забруднювачів лектор розкрила значення дози токсичних речовин та їх накопичення у харчових ланцюгах. Особливу увагу вона приділила використанню рибок Даніо для дослідження токсичності, можливостям сучасних методів дослідження в екологічному моніторингу та очищенню довкілля за допомогою рослин. Лекція спряла заохоченню молоді до вивчення природничих наук і познайомила з професіями, пов’язаними із захистом довкілля.

Світлана ПАЛАМАРЧУК провела лекцію «Вміст нітратів у компонентах довкілля і їх вплив на здоров’я людей». Під час заняття учні дізналися, у яких продуктах харчування можуть накопичуватися нітрати, за яких умов вони перетворюються на нітрити та як ці сполуки впливають на організм людини. Окрему увагу лектор приділила утворенню N-нітрозамінів, їхньому потенційному канцерогенному впливу та правилам безпечного приготування продуктів харчування. Школярі також розглянули практичні способи зменшення вмісту нітратів і нітритів у їжі, навчилися розрізняти науково обґрунтовані факти та поширені міфи. Заняття допомогло зрозуміти, наскільки тісно пов’язані екологічна безпека, якість харчових продуктів і здоров’я людини.

Ганна СЕРБЕНЮК провела для школярів цікавий та пізнавальний інтерактив, який став своєрідним підсумком вивченого матеріалу про нітрати й нітрити, їхній вплив на довкілля та здоров’я людини. У форматі гри та різних завдань учасники мали змогу перевірити й закріпити отримані знання, продемонструвати кмітливість, логічне мислення та вміння застосовувати теоретичні знання на практиці.

Під час лекції на тему «Екологічні наслідки воєнних дій для природних ресурсів України» школярі ознайомилися з основними видами забруднення довкілля, спричиненими війною, та поняттям екоциду. Дізналися про руйнівний вплив воєнних дій на біорізноманіття, лісові екосистеми, ґрунти й водні ресурси України. Євгеній БЕРЕЖНЯК окрему увагу приділив практичним аспектам фіксації екологічних збитків за допомогою державної платформи «ЕкоЗагроза», можливостям моніторингу та документування наслідків воєнних злочинів проти довкілля. Також учасники обговорили перспективи зеленого відновлення України, необхідність відновлення природних екосистем і появу нових професій, пов’язаних з екологічною безпекою, моніторингом та відновленням довкілля.

Спікерами третього дня студій стали фахівці спеціальності G21 «Біотехнології та біоінженерія», а саме: PhD кафедри екобіотехнології та біорізноманіття Ольга СТАТКЕВИЧ, доценти кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики Андрій БАБИЦЬКИЙ, Наталія НЕСТЕРОВА, Тетяна ТКАЧУК.

Під час пізнавальних занять «Комахи в лабораторії: створюємо мініінсектарій для паличників» та «Трихограма: перевірка якості ентомофага» спікер Ольга СТАТКЕВИЧ ознайомила учнів з різноманіттям світу комах, особливостями їхньої біології та значенням у природі й сільському господарстві. На прикладі паличників вони дізналися про пристосування комах до навколишнього середовища, а на прикладі трихограми — про можливості використання корисних комах у біологічному захисті рослин. Заняття допомогло поєднати теоретичні знання з практичними прикладами, розширити уявлення учнів про сучасні біотехнології та сформувати зацікавленість у дослідженні живої природи. Крім того, під час заняття школярі отримали практичні навички облаштування мініінсектарію, дізналися, як спостерігати за поведінкою паличників, досліджувати їхні біологічні особливості та забезпечувати належні умови утримання.

Під час заняття Андрія БАБИЦЬКОГО на тему «Сонячний квантовий двигун: як рослини зламали фізику та чому ми досі не можемо їх скопіювати» учні дізналися, як квантові явища пов’язані з процесом фотосинтезу та чому рослини надзвичайно ефективно використовують сонячну енергію. Ознайомилися з явищем квантового перенесення енергії в молекулах хлорофілу, яке допомагає їй досягати реакційного центру для подальшого перетворення на хімічну енергію. Особливу зацікавленість викликало питання, як природні механізми фотосинтезу можуть стати джерелом ідей для створення нових енергоефективних технологій.

Наталія НЕСТЕРОВА провела практичний майстер-клас на тему «Оптичні перемикачі або криміналістика у світі рослин», під час якого учні познайомилися з явищем флуоресценції та дізналися про особливі властивості флуорофорів — речовин, здатних поглинати світло однієї довжини хвилі та випромінювати його на іншій. На цікавих прикладах лекторка продемонструвала, як ультрафіолетове випромінювання використовується не лише для створення ефектних світлових ілюзій, наприклад на дискотеках, а й у криміналістиці для виявлення слідів та речовин, непомітних за звичайного освітлення. Школярі дізналися, як принципи флуоресценції застосовуються для дослідження рослин, виявлення певних сполук і вивчення біологічних процесів.

Тетяна ТКАЧУК провела практичне заняття на тему «Шкала життя: практичне вимірювання рН у біосвіті». Під час заняття досліджувалась кислотність різних речовин і продуктів, зокрема розчину соляної кислоти, соку, молока, звичайної та зафарбованої газованої води, лимона та огірка. За допомогою універсального індикатора визначали рівень рН досліджуваних зразків, спостерігали за зміною забарвлення та встановлювали, які середовища є кислими, нейтральними чи лужними. Особливу увагу приділили порівнянню двох методів визначення рН: індикаторного та потенціометричного. Учні дізналися, що використання спеціального приладу — рН-метра — дає змогу отримати точніші кількісні результати, тоді як універсальний індикатор допомагає швидко оцінити реакцію середовища. На прикладі звичних продуктів учасники переконалися, що хімічні показники мають важливе значення для розуміння біологічних процесів, якості харчових продуктів і стану довкілля.

Поєднання пізнавальних лекцій, практичних занять, інтерактивів і живого спілкування з науковцями факультету допомогло учасникам осінньої сесії наукового відділення «Всеукраїнські природоохоронні студії» не лише отримати нові знання, а й побачити, як вони застосовуються в реальному житті. Такі зустрічі сприяють формуванню екологічної свідомості молодого покоління, розвитку дослідницького мислення та зацікавленості природничими науками. Крім того, вони допомагають зробити перший крок до майбутньої професії у сфері екології, біотехнологій та захисту рослин. Бажаємо юним дослідникам сміливих наукових ідей та нових відкриттів!