Обмін досвідом між агролісівниками України і Швеції

У рамках виконання Україно-Шведського проекту FarmForce 7 жовтня відбувся семінар у форматі «Розмови за кавою», що об’єднав дослідників і фермерів зі Швеції та України для обговорення полезахисних насаджень у системах агролісівництва.

FarmForce фінансується Шведським інститутом та об'єднує шведські та українські університети та організації громадянського суспільства для обміну знаннями та вдосконалення ланцюгів створення вартості в агролісівництві та стійких місцевих та регіональних продовольчих системах.

Головною метою заходу було вивчення шведського та українського досвіду впровадження агролісівництва, аналіз інновацій у рослинництві, дослідження локальних продовольчих систем та напрацювання рішень для відбудови та підвищення стійкості малих та середніх фермерських агролісівничих господарств. Учасники також обговорили питання здоров’я ґрунтів, енергозабезпечення та відновлення полезахисних насаджень та агроландшафтів, пошкоджених унаслідок війни.

З української сторони були заслухані доповіді науковців кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій НУБіП України Василя ЮХНОВСЬКОГО і Олександра СОВАКОВА, а також відомого аграрія, який застосовує передові екологічні і енергозберігаючі технології землеробства Михайла ВОЙТОВИКА.

У презентації Василя ЮХНОВСЬКОГО висвітлено масштабний досвід України у розвитку полезахисного лісорозведення, створення, утримання, догляду і менеджменту полезахисних лісових смуг. Показано, що лісові смуги збільшують еколого-економічний потенціал агроландшафтів, зменшують ерозійні процеси, зберігають вологу в ґрунті і створюють сприятливі мікрокліматичні умови для вирощування сільськогосподарських культур.

У доповіді Олександра СОВАКОВА акцент здійснено на сучасному стані лісових смуг, відновлення полезахисних насаджень на постраждалих від війни територіях України. Доповідач представив етапи відновлення пошкоджених військовими діями лісових смуг на прикладі Снігурівської громади Миколаївщини, де обов’язковою умовою початку робіт було розмінування місцевості, оцінка ґрунтових умов, підбір адаптованого до місцевих умов садивного матеріалу та моніторинг приживлюваності дерев. Важливою складовою цієї довгострокової роботи було визначено участь місцевих громад. Підкреслено ефективну співпрацю між науковцями, організаціями та мешканцями, що сприяє не лише створенню нових лісосмуг, а й формуванню відповідального ставлення до подальшого догляду за ними.

Практичний досвід господарства «Мрія» (Київська область) надав Михайло ВОЙТОВИК, який продемонстрував взаємозв’язок між здоров’ям ґрунту, методами господарювання та ефективністю використання ресурсів. Передовий аграрій розповів про застосування технології безполицевого обробітку ґрунту (no-till) у поєднанні з використанням покривних культур та диверсифікацією сівозмін. Він наголосив, що структура ґрунту та його біологічна активність є фундаментом виробництва. Ним також було представлено досвід переходу на використання деревини від рубок догляду за лісовими смугами як палива для сушіння зерна, що дозволяє зменшити залежність від дизельного пального в умовах серйозних енергетичних викликів.

Шведські фермери Руне та Ірен Карлссон поділилися досвідом зі шведської сільськогосподарської рівнини, де живоплоти з дерев та чагарників поступово поєднуються зі ставками та квітучими полями. Вони охарактеризували позитивний вплив живоплотів для захисту від вітрової ерозії, покращені умови вирощування та збагаченні біорізноманіття фауни. Це дало свій екологічний та економічний ефект господарювання.

Семінар був дуже корисним фермерів, які прийняли участь у цьому заході, про що свідчать багаточисельні запитання. Темою агролісівництва також зацікавилися студенти, які навчаються за спеціальністю «Лісове господарство».

Загалом, обмін проілюстрував, як полезахисні лісові смуги доцільно інтегрувати в сільське господарство відповідно до місцевих умов. Шведський та український приклади підкреслили їхню актуальність як для адаптації до зміни клімату, так і для готовності до продовольчої безпеки в обох країнах. Захищаючи верхній шар ґрунту та покращуючи умови вирощування, добре спроектовані полезахисні лісові смуги здатні допомогти підтримувати виробництво під час посухи, сильних вітрів та інших природних та антропогенних навантажень. В Україні відновлення полезахисних лісових смуг також може бути частиною відновлення сільськогосподарських ландшафтів, пошкоджених війною.