Мої кроки в опануванні знань та практичних вмінь з бджільництва

Мій шлях у сфері бджільництва почався доволі цікаво. Мені випала змога проходити навчальну практику на навчальній пасіці кафедри бджільництва факультету тваринництва та водних біоресурсів НУБІП. Прийшовши першого дня, я не мала поняття, що мене зацікавить, бо ніколи не працювала в цій сфері.

Тому тепер я маю на меті розповісти Вам, про свої кроки в опануванні знань та практичних вмінь з практики. Бо сила у вченні та пізнані. Першим моїм кроком послугувало розуміння того, що я хочу отримати від цієї навчальної практики та з якою метою я сюди прийшла. Саме завдяки викладачу, який керував цим процесом, я змогла зрозуміти.

Отже, в перший день, я отримала роль селекціонера бджіл та під час всієї практики намагалась дізнаватись інформацію саме в цьому напрямку. Потім нам дали практичні завдання, що справді важливо, бо тільки завдяки знанням та праці можна досягти бажаного. Я перебирала пилок та спостерігала за іншими студентами, які виконували різні задачі вже з кінцевими продуктами в бджільництві. Також з власного інтересу всю подану інформацію я записувала, а провокуючі питання досліджувала і потім висвітлювала це в щоденнику.

Отже, після розуміння мети заради якої я прийшла на навчальну практику та прагнення до результату, перейшла до другого кроку-це освоєння якомога більшої кількості знань та напрацювань практичних навичок.

Тож другий практичний день виявився для мене ще більш продуктивним та інформативним. Спочатку нам знову давали різноманітні завдання, адже навіть такі маленькі діяльності виховують в нас повагу до оточуючих та власну дисципліну. Потім ми розглядали організацію пасічницького точка і підняли питання територіального плану. Чому це важливо? Адже це одна з базових потреб для формування умов пасіки. Я б хотіла трохи розповісти про територіальний план навчальної пасіки НУБІП. Взагалі за інтернет-джерелами територія охоплює 0,5 га, але перевіривши самостійно визначилось, що територія охоплює 1 га. Така розбіжність вийшла в розрахунках саме через те, що ця територія не суцільна рівнина. Сама територія утримує в собі: головну пасіку, 2 навчально лабораторних корпуси( один з них наразі недобудований повністю),пасіку нуклеусів, навчально-демонстраційний майданчик, колодну пасіку, бесідки, склад, будиночок пасічника, різні квітучі рослини та фруктові дерева і тому подібне.

Також опрацьовуючи самостійно матеріал я багато знайшла цікавої інформації з приводу пасіки. Особливо захопила мене історія цього місця,адже воно має вже більш ніж сторічну історію. Це місце,яке пережило руйнування під час Другої світової війни,згодом було відновлене і вдосконалювалось з кожним роком. Першим завідувачем кафедри був В.А. Нестерводський,а згодом став В.П. Поліщук. Нині кафедра, як спеціалізована самостійна одиниця, єдина в Україні, має відповідну матеріально-технічну базу.

Отже, для чого я приводжу стільки інформації? Як я говорила вже раніше сила в знаннях, а також в тому ,щоб знаходити та досліджувати інформацію. Це важливо, без цього неможливо зробити наступний крок.

Третім моїм кроком було не лише охоплювати інформацію, а розуміти її, фільтрувати та використовувати правильно. Кожне завдання, яке ми виконуємо самостійно неодмінно відкладеться в голові, бо ми маємо розвивати пам’ять набагато активніше. Також інформацію необхідно повторювати, адже висновки можна почати робити, якщо було не менше двох повторів засвоєного.

На третій день моєї навчальної практики, я отримала базову, але неймовірно необхідну інформацію з приводу життя бджіл. Спеціаліст в цій сфері має забезпечувати комфорт тим за кого відповідає, тобто відповідати за їх благополуччя.

Хочу також надати трохи інформації з приводу життя бджіл.Робоча бджола розвивається 21 день, влітку живе 35–45 днів, а восени — до 6 місяців. Вона доглядає за потомством, приймає нектар, будує стільники та збирає нектар і пилок. Саме бджоли виробляють віск, маточне молочко та бджолину отруту.

Матка розвивається 16 днів і живе 1–5 років. Після шлюбного обльоту вона спаровується з кількома трутнями та відкладає яйця. Трутні розвиваються 24 дні, їхнє головне призначення — запліднення матки, після чого вони гинуть.

Також я дізналася, що бджолина сім’я за рік споживає близько 90 кг меду та 40 кг пилку, а на зимівлю у вулику залишають приблизно 18 кг меду. Та на території пасіки розводять українську степову бджолу.

Ще я б хотіла наголосити на цікавій та важливій інформації - це про рослини на території пасіки НУБІП. Наразі на території 165 видів пилконосів та медоносів. Хочу сказати про 5 головних медоносів: Липа(1200 кг/га),акація(до 1000 кг/га),гречка(до 200 кг/га),фацелія(до 300 кг/га),соняшник (до 75 кг/га). Та про 5 головних пилконосів: Еспарцет(300 кг/га), люцерна (200 кг/га), верба( до 150 кг/га),кульбаба(до 50 кг/га),ліщина (до 80 кг/га).

Тож,отримавши велику кількість інформацію за такий проміжок часу,потрібно її правильно опрацювати. Це було моїм четвертим кроком,а саме чіткий опис засвоєного.

На четвертий день моєї практики я мала змогу попрацювати над завданням з індивідуальної траєкторії,де описувала засвоєне. Метод такого завдання полягав в аналізі вивчених проблем, спроби знайти вирішення та описом здобутих компетенцій. Такі завдання дуже важливі тим,що навчають чітко висловлювати власну думку усно та письмово.

Та останнім моїм кроком буде демонстрація вивченого та опис зробленого. Для чого такий крок потрібен? Для того, що з кожної праці мають бути висновки і їх потрібно праивльно піднести оточуючим. Навіть цей крок допомагає в розвитку комунікативних навичок та вмінні довести свою працю.

Мої загальні висновки з приводу проходження практики зі вступу до спеціальності(бджільництво). Я вражена кваліфікованістю всіх працівників навчально-дослідної пасіки, вмінням підносити матеріал та зацікавити студентів. Окрему подяку я хочу висловити Повознікову Миколі Гавриловичу,так як я писала в індивідуальній траєкторії-це не просто викладач,а людина своєї справи. Креативність та особливий метод “Партнерство-Мотивація-Гарантія”, допомогли мені освоїти матеріал, який я Вам представила. Також саме з Миколи Гавриловича почалась моя цікавість до сфери бджільнтцтва, тому я вважаю його висококваліфікованим викладачем, бо не кожен зможе так зацікавити студентів. Також в мені побачили потенціал чим я справді в собі пишаюсь.