Інновації для фермерів: викладачі і аспіранти кафедри автоматики та робототехнічних систем оцінюють виклики аграріїв Полтавщини

Візит до фермерського господарства став чудовою нагодою побачити та уточнити перспективи і можливості автоматизованих технологій у малому і середньому агробізнесі.

Минулої суботи дослідники кафедри автоматики та робототехнічних систем відвідали селянське фермерське господарство «Діброва», яке знаходиться в селищі Тарнавщина Лубенського району Полтавської області, на запрошення його засновника Олексія КОВАЛЕНКА. Олексій Федорович є випускником Української сільськогосподарської академії 1978 року, він очолює це господарство понад 30 років.

Доцент Микола КІКТЄВ і аспірант Павло МАЗУРЧУК вкотре занурились в атмосферу справжнього агровиробництва екологічних продуктів. Дослідники відвідали зерносушарку і зерносховище, де обробляється і зберігається пшениця, овес, гречка і кукурудза, оцінили технологічне і електричне обладнання, а також потребу господарства в автоматизації технологічних режимів при сушінні і зберіганні зерна. Слід зазначити, що дані об’єкти є найбільш популярними темами дипломників кафедри автоматики та робототехнічних систем.

Також фермери продемонстрували сучасну сільгосптехніку, розповіли про низку проблем, які виникли в господарстві у зв’язку з подіями останніх років в країні.

Разом з фермерами було обговорено перспективи використання сучасних технологій автоматизації, зокрема, точного землеробства, автоматизованих систем поливу, дистанційного управління сільгосптехнікою з використанням Інтернет речей, використання роботів і агродронів для виконання різних операцій при вирощувані польових культур. Зі слів керівника підприємства, українські фермери готові до змін і прагнуть використовувати передові рішення для розвитку свого бізнесу.

Окремою темою співпраці науки університету і агробізнесу було дослідження і подальше використання промислової установки з передпосівної лазерної обробки зерна, яка є на балансі підприємства. Дана установка вітчизняного виробництва 80-х років ХХ сторіччя має виробничу потужність обробки зерна 10 тон на місяць. Нажаль, зараз вона не використовується оскільки потребує відновлення та модернізації на сучасному рівні. Фермери сподіваються на технічну допомогу дослідників НУБіП і мають зацікавленість в дослідній і промисловій експлуатації технології лазерної передпосівної обробки зерна.

Наукова тематика автоматизації лазерної передпосівної обробки насіння пов’язана з дисертаційною роботою аспіранта Павла МАЗУРЧУКА, а також нещодавно завершеною науково-дослідною роботою під керівництвом професора, д.т.н. Лариси НИКИФОРОВОЇ. Для обробки насіння на кафедрі є сучасні лазерні прилади Lika-Led виробництва ПП «Фотоніка плюс» (м. Черкаси), які призначені для різних агрономічних і біомедичних задач.

Зараз в кафедральних лабораторіях продовжуються експерименти по впливу довжини лазерної хвилі, часу опромінення та інших факторів на посівну якість насіння різних культур, на параметри росту саджанців, накопичуємо банк зображень в динаміці. Для автоматизації візуальної оцінки даних параметрів планується використання нейромережевих моделей і методів машинного навчання.

Перспективою даного наукового напряму зацікавлені не тільки вітчизняні аграрії, а також наші колеги з університетів Польщі, Казахстану, Литви та інших країн.

Результати поїздки до господарства «Діброва» ще раз підтвердили важливість тісної взаємодії між наукою та аграрною практикою. Реальні потреби фермерів у модернізації та цифровізації процесів створюють чіткий запит на прикладну науку. Створення спільних дослідницьких і освітніх проєктів, зокрема в галузі лазерної технології обробки насіння та штучного інтелекту, стане рушієм для підвищення ефективності аграрного виробництва й розвитку сталого сільського господарства.

Сергій ШВОРОВ,
професор кафедри  
автоматики та робототехнічних
систем ім. академіка І.І. Мартиненка