Навчанню на нутриціолога кожен вік підвладний: рефлексії магістрантки, яка стала студенткою в поважному віці і рекомендує всім вступати на цю програму

Війна, пережиті небезпеки пандемії і загалом цивілізаційний розвиток зробили свою справу. Ми як суспільство стали іншими. Вже сприймаємо як даність швидкі зміни всього навколо і всередині нас – обставин, цінностей, способу існування, спілкування, зрештою – розуміння про сучасну вищу освіту і можливості її здобуття.

Сьогоднішня бесіда з магістранткою освітньої програми «Нутриціологія» Тамарою Данільченко лише зайвий раз підтверджують цю думку.

- Розкажіть трохи про себе.

Мені 64 роки, за фахом я інженер електронної техніки, 36 років працювала на Запорізькій атомній станції (ЗАЕС) інженером із ремонту систем автоматики та вимірювань енергоблоків станції. Після окупації міста було ухвалено рішення знайти можливість і виїхати з міста. Мені це вдалося, і я виїхала до Чехії, де була моя сім'я.

- Чому обрали нутриціологію?

- Перед усіма біженцями рано чи пізно постає питання, що робити далі? Усередині відповідь уже була, зайнятися всерйоз тим, що завжди подобалося, а подобалася нутриціологія.

Я почала шукати курси, на яких потім навчалася онлайн. Потім була холістична школа. Вже тоді з'явилося розуміння, що всі знання потрібно систематизувати на вищому рівні. Потрібен був заклад вищої освіти.

- Чому було обрано НУБіП?

- Я приїхала до Києва, щоб визначитись із ЗВО. Від знайомих я вже знала про НУБіП, але були й інші варіанти. Почала з походу до НУБіП. Університет зустрів мене тепло та привітно, в особі заступника декана факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК –  Наталії Михайлівни Слободянюк. Основним переживанням було питання – чи зможуть взяти на навчання у такому віці? Відповідь була проста – вік не обмежений!

І тоді ще пролунали слова, які були головними та вирішальними – не переживайте, у вас все вийде! Це було чудово! І вибір було вже зроблено. Я досі вдячна Наталії Михайлівні, що саме вона мені тоді зустрілася, розповіла про все і відповіла на купу моїх запитань.

Зараз, після певного часу, вже навчаючись в університеті, ще раз переконуюсь, що вибір був правильним.

Навчання змінює людину, робить її кругозір набагато ширшим. Окремо хочу сказати про наших викладачів і навчання у цілому. Зараз не виділятиму когось окремо, хоча є «улюблені», висловлю свою подяку всім, за ту високу планку, яку вони перед нами ставлять у вивченні предметів та розумінні професії.

Університет залучає нас до міжнародних конференцій, надаючи безкоштовний доступ до онлайн трансляцій. «Яке у вас цікаве навчання!» – так завжди каже моя дочка, коли їй іноді вдається послухати разом зі мною такі трансляції. Дуже цікаві та корисні екскурсії нам влаштовують на різні виробництва та в лабораторії. І все це розширює межі нашого розуміння своєї професії та можливостей, які можна використовувати у роботі.

Цікавим досвідом стала виробнича практика, яку я проходила у Чехії, у Празі в українському бістро «Солоха». Я не просто взяла участь у приготуванні наших національних страв, але й мала змогу застосувати знання з нутриціології у розробці геродієтичних страв у цьому бістро. Тут, практично, стало яскравіше видно сферу застосування професії нутриціолога. Я вдосконалила свої вміння зі складання дієтичного меню, розробки технологічних карт, приготування страв, розрахунку калорій, визначення необхідної кількості таких нутрієнтів, як білки, жири, вуглеводи та багато інших навичок.

Робота нутриціолога багатогранна, вона потрібна і в харчовій промисловості, і у спортивній сфері, і в шкільному харчуванні, і під час консультативного прийому пацієнтів. З кожним  днем, з розвитком суспільства, з застосуванням штучного інтелекту ця професія стає все більш актуальною, цікавою та затребуваною не тільки в перерахованих сферах, а й в багатьох інших. Ти розумієш, який потенціал дає професія, можливості роботи в будь-якій сфері.

- Які переваги навчання в університеті перед курсами з нутриціології?

- Зазначу для тих, хто планує вступати до НУБіП, що це не курси. Навчання в університеті потребує відповідальності та серйозного ставлення. Зате й результатом його буде не якийся сумнівний сертифікат про закінчення курсів, про який можуть навіть не запитати під час працевлаштування, а диплом державного зразка про здобуття ступеня магістра з акредитованої в Україні програми. Саме диплом магістра відкриває двері до омріяних робочих місць нутриціолога в нашій крані, а при необхідності він може бути нострифікований в інших країнах. Не останньою перевагою університетської освіти є якість отриманих знань і викладацького складу. А з цим на факультеті харчових технологій все чудово.

- Що б хотілося покращити у навчанні?

Щодо побажань. Я – заочниця, наша навчальна сесія триває 3 тижні, багато дисциплін, з кожної – багато завдань, потрібно вивчити величезний обсяг інформації. Як правило, заочники – люди дорослі, з досвідом вищої освіти та життєвим досвідом за плечима, хочемо виглядати під час навчання достойно. Тому для кращої підготовки до зустрічі з викладачами під час сесій, плануємо працювати над завданнями і в міжсесійний період та мати доступ до самостійно роботи задовго до початку сесії, аби можна було якісніше засвоїти інформацію та підготуватись до цікавих дискусій з викладачами. Адже в нутриціології – стільки нового, цікавого, малодослідженого! Хочеться в усе вникнути і розібратись.

- Що порадили б вступникам 2025 року?

- Йдіть за своєю мрією. Прислухайтеся до своїх глибинних потреб. Нічого не бійтесь – ані труднощів, ані вікових обмежень, ані нового. Вік і досвід – прекрасний п’єдестал, аби розгледіти ваші справжні життєві цілі. Приходьте навчатись на нутриціолога саме в НУБіП – однозначно рекомендую! З часу відкриття магістерської освітньої програми «Нутриціологія» в цьому університеті – тут незмінний аншлаг абітурієнтів. Сюди щороку приходять навчатись повноцінні за складом 2 групи денників і 2 групи заочників. Я щаслива, що опинилась серед них. І у вас все вийде!

Розмову провела заступник декана

Наталія Слободянюк

Записала бесіду доцент Альона Альтанова