Родина Нестерводських продовжує справу П.І. Прокоповича
Родина Нестерводських продовжує справу П.І. Прокоповича
July 8, 2025
До 250-річчя від дня народження видатного українського бджоляра, новатора та науковця Петра Івановича Прокоповича співробітники кафедри бджільництва попросили онука видатного діяча Василя Антоновича Нестерводського поділитись спогадами про вплив на їхню родину праць Петра Івановича Прокоповича.
Петро Іванович зробив неоціненний внесок, винайшовши та запровадивши рамковий вулик. Ця інновація революціонувала бджільництво, зробивши його більш ефективним, гуманнішим та зручнішим для пасічників. Петро Іванович розробив систему заходів по утриманню, годівлі, штучному роїнню, боротьбі з хворобами, поліпшенню та раціональному використанню кормової бази бджільництва. В організованій Петром Івановичем спеціалізованій школі бджільництва вчились прогресивним методам пасічникування учні з усієї колишньої Губернії і навіть із-за кордону.
Великий вплив на Василя Атоновича Нестерводського мали праці Прокоповича і супроводжували його все життя. Він заснував Голосіївську дослідну пасіку на агробазі Київського губернського земельного відділу, а пізніше – Української сільськогосподарської академії УСГА. Зараз це кафедра бджільництва НУБіП.
Василь Антонович продовжив справу, започатковану Петром Івановичем, експериментально запровадив в Україні вулик-лежак, який був виготовлений Василем Антоновичем Нестереводським у Боярському технікумі та продемонстровано на нараді по бджільництву, в якій взяли участь наукові працівники Української дослідної станції бджільництва, викладачі Боярського технікуму та пасічники радгоспів Укрсадвинтресту.
А вже через рік було остаточно розроблено конструкцію цього вулика-лежака і розпочато масове його виробництво для пасік радгоспів. У 1937 році цей вулик був схвалений і нарадою обласних спеціалістів та райінструкторів бджільництва при наркомземі УРСР для масового його виготовлення та постачання ним колгоспів.
Продовжуючи справу, запроваджену Петром Івановичем, Василь Антонович підготував багато учнів-аспірантів, серед яких я, як онук Василя Антоновича, пам'ятаю: Поліщук Віктор Петрович – професор, згодом завідувач кафедри бджільництва, Бага О.М. – начальник головного управління по бджільництву України, Мегедь О.Г. – головний спеціаліст бджільництва, Чергик М.І. – науковий співробітник та інші.
Крім того, Василь Антонович проводив багато дослідів та експериментів на базі дослідної пасіки в Голосієво та Боярському технікумі бджільництва, серед яких:
1. Спостереження за впливом погоди на медозбір. Оскільки Василь Антонович був незрячим, я виконував функції поводиря та проводив облік стану погоди та впливу її на медозбір й інші показники.
2. Медозбір у затінених і незатінених вуликах під час спеки.
3. Вплив затінку від дерев у різні години дня на роботу бджіл та медозбір.
4. Ступінь нагрівання повітря у вулику льотком на південь.
5. Ступінь нагрівання повітря у вуликах при наявності вентиляції.
6. Ступінь нагрівання повітря у вуликах залежно від їх кольору.
7. Ступінь нагрівання повітря під час спеки зовні й зсередини вулика на ґрунті та з травою.
8. Досліди з зимівлею бджіл в УСГА.
9. Прилад для таврування маток (власноруч виготовлений В.А. Нестерводським).
10. Досліди з дресирування бджіл для збільшення їх запилювальної здатності на деякі перехресно-запилювальні культури (підгодівля ароматизованим сиропом).
Ми, Подоба В.Є. та Подоба Є.Г. удосконалили цей спосіб згідно з авторським свідоцтвом №357943 за 1972 р. та отримали авторське свідоцтво №679197 від 1979 р., що дозволяє значно збільшити результат дресирування.
Мій батько, Подоба Євген Георгійович завідував кафедрою тваринництва ХСГІ понад 50 років, професор, доктор, син Подоби Георгія Федоровича, який брав участь у створенні нової породи великої рогатої худоби, за що указом імператора був удостоєний орденом Святого Станіслава, що надавав права спадкового дворянства.
Євген Георгійович був офіційним опонентом при захисті Поліщуком Віктором Петровичем докторської дисертації.
Василь Антонович автор понад 10 друкованих видань. Це:
1. Перегон пчел. Как перегонять пчел из дуплянки или колоды в рамочной улей и из рамочного в другой. Харков, 1919
2. Пасіка. Підручник пасічництва. Книгоспілка. К. 1926
3. Голосіївська дослідна пасіка та її праця. Записки КСГІ. Том 3. К. 1927
4. Як викохати та вибрати добру бджоляну матку. Видавництво «Радянський селянин», 1927
5. Як збільшити медозбір під час спеки. Колгоспне бджільництво 1937
6. Кочове бджільництво. Державне видавництво колгоспної та радгоспної літератури. К.-Х. 1940
7. Як одержати більше меду та воску. Держсільгоспвидав. К.-Х. 1950
8. Работа пчел и медозбор в затененных и незатененных ульях. Пчеловодство, 7, 1952
9. Зимівля бджіл. Держсільгоспвидав. К. 1952
10. Організація пасік і догляд за бджолами. Урожай К. 1966
В написанні та друку останньої книги безпосередню участь приймали син Василя Антоновича Нестерводського Борис Васильович Нестерводський та його дружина Катерина Михайлівна Співакова (Нестерводська).
Василь Антонович власноруч сконструював та виготовив багато наочних предметів для учбових цілей, частина яких знаходиться в Музеї Бджоли на кафедрі бджільництва та служить для учбового процесу. Мешкаючи в комунальній квартирі по вулиці Дарвіна, 28 (район Бесарабського ринку), Василь Антонович, будучи незрячим, виготовив в кімнаті, яку він займав, багато корисних речей для учбового процесу. Я, коли мене просили моя мама Валентина Василівна Нестерводська (Подоба), супроводжував Василя Антоновича до Голосієва на дослідну пасіку. Також я супроводжував Василя Антоновича на конференції, які проводили в Гадячі Полтавської області з питань бджільництва.
Останні роки життя Василь Антонович проживав в Харкові разом з сином Борисом Васильовичем.
Виконуючи настанови Петра Івановича, Василь Антонович залучив мене, Василя Євгеновича, до бджільницької справи. Зараз я провожу дослідження по електрообігріву бджіл в зимовий та весняний період. Зі зміною клімату ці дослідження та експерименти мають бути дуже важливі для адаптації бджіл та їх виживання.
Крім того, продовжую експерименти з утримання напівізольованих сімей в спільному вулику. Цей експеримент мною був започаткований у Вовчанському районі сел. Варваровка Харковської області ще у мирний час. Зараз, під час воєнного стану, мені невідома доля пасіки та пасічника Олексія. Досліди на кафедрі під час зимівлі 2024/2025 року я вважаю позитивними. Мені вдалося зберегти сімейки на 2-3 рамки. Без обігріву вони б загинули. Зараз удосконалюю систему автоматизованого обігріву та акумуляторів підвищеної ємності, що забезпечить підігрів невеликих сімейок.
В переддень 250-річчя вся наша бджолярська родина з вдячністю згадує Партіарха бджільництва П.І. Прокоповича та популяризує його праці.
Зі слів Василя Євгеновича Подоби, онука В.А. Нестерводського
Провів бесіду Микола Повозніков,
завідувач кафедри бджільництва
